Як визначити рентабельність основної діяльності та інші показники ефективності?

Мабуть, важко буде знайти таке підприємство, яке не було організовано з метою отримання найбільшого прибутку. Проте далеко не кожне з них насправді цей прибуток приносить. Якщо підприємство є збитковим, то однозначно можна судити про те, що воно є неефективним. А як бути, якщо організація прибуткова? Чи достатньо прибутку вона приносить, або можна більше? А може, вона в кілька разів більше прибуткова, ніж інші підприємства галузі? Для оцінки рівня прибутку прийнято розраховувати коефіцієнти рентабельності. Діяльність фірми багатогранна, описується величезною кількістю різних показників. У цьому зв`язку і рентабельність діяльності можна визначати за допомогою різних коефіцієнтів, але ми розглянемо тільки деякі з них.

Як правило, кожна фірма, виробляючи ті чи інші продукти або надаючи послуги, знаходиться в рамках певного виду діяльності. Даний вид є основним, так як не тільки приносить найбільший дохід, але й задіює найбільшу кількість персоналу. Для того щоб оцінити рентабельність основної діяльності, необхідно визначити коефіцієнт шляхом віднесення прибутку до тих трат, які сформувалися в ході здійснення цієї діяльності. Показники прибутку можуть використовуватися різні, приміром, прибуток від продажів або до оподаткування. Рентабельність основної діяльності дозволяє визначити, скільки прибутку дозволяє отримати кожна одиниця, вкладена у витрати, тобто в собівартість продукції або послуг.

З іншого боку, підприємство не просто виробляє продукти або послуги, але продає їх. Реалізація є невід`ємною частиною діяльності. Унаслідок цього ви можете зіткнутися з ситуацією, коли рентабельність основної діяльності буде визначатися відношенням прибутку від продажів до отриманої виручки. Дана ситуація не зовсім коректна, оскільки даний показник все-таки має назву рентабельність реалізації (продажу). Його економічний сенс також дещо відрізняється, оскільки він дозволяє судити про частку у виручці такого показника, як прибуток.

Для здійснення будь-якої діяльності необхідно мати певне майно, тобто активи. Причому ними потрібно не просто володіти, а ще й найбільш ефективно користуватися. Для визначення ефективності роблять розрахунок рентабельності активів. Методика розрахунків також гранично проста і аналогічна попереднім показниками: необхідно розділити ту чи іншу різновид прибутку на підсумок балансу, який і показує загальну величину активів. В якості чисельника найчастіше використовують чистий прибуток або прибуток до оподаткування. Активи традиційно підрозділяються на необоротні та оборотні складові. Визначити рентабельність кожної з них також не буде зайвим.

Якщо переходити до вивчення рентабельності з точки зору пасивів, то основний сенс має розрахунок рентабельності власного капіталу, тобто грошей, вкладених власником. Даний показник характеризує ступінь ефективності діяльності фірми з погляду її власника. Найчастіше розрахунок цього показника використовують при виборі того чи іншого підприємства з метою інвестування коштів.

Рентабельність основної діяльності та всі інші показники рентабельності не можна оцінювати з точки зору нормативних значень, тому їх обов`язково потрібно порівнювати або в динаміці, або з рівнями схожих підприємств, або з середньогалузевими величинами. Окремий інтерес представляє вивчення рентабельності в динаміці, так як деякі особливості даних показників шляхом нескладних перетворень дозволяють привести їх до такого виду, який допоможе визначити ізольоване вплив різних чинників. Даний вид аналізу, очевидно, називається факторним і переважно проводиться на основі формул DuPont.