Теплиця-термос

Сучасні енергозберігаючі матеріали дають можливість практично кожному садівникові-любителю побудувати на своїй ділянці зимову теплицю, нехай і невеликий площі, але цілком економічно рентабельну.

Один з проектів, що дозволяють це зробити - теплиця-термос. Стіни цієї споруди - капітальні, зводяться вони з цегли або дерева і утворюють квадрат з довжиною сторони в 4 метри. Така форма вибрана не випадково, адже у неї найменше відношення загальної площі стін до загальної площі теплиці, а це зменшує тепловтрати. Зсередини їх обшивають теплоізоляційним покриттям з обробленого алюмінієвою фольгою спіненого поліетилену. Це покриття працює на зразок термоса - відбиває теплове випромінювання і світло в теплицю, найбільший ефект досягається при наявності невеликого нахилу стін всередину.

Якщо на земельній ділянці, де передбачається споруда даної споруди, грунтові води залягають досить низько, саморобна теплиця може бути поглиблена в землю приблизно на 1 метр. Вхід до приміщення потрібно обладнати тамбуром із зовнішніми і внутрішніми дверима. Під дахом, над дверима і з протилежного щодо тамбура боку слід встановити фрамуги, покриті стільниковим полікарбонатом, для провітрювання при підвищенні температури більше покладеної норми.

Дах роблять з пластикових вигнутих труб діаметром від 4 до 6 сантиметрів. Від труби до труби потрібно залишати відстань від одного до півтора метрів. Поверх них укладаються листи четирехмілліметрового стільникового полікарбонату, шириною в 2.1 метра і довжиною трохи більше п`яти метрів. Труби, розташовані по краях даху, спираються через прокладки, виготовлені, наприклад, з пінополіетилену, на стіни, розташовані на торцях теплиці.

Проміжні труби повинні бути зафіксовані за допомогою поперечних розтяжок з тонкого шнура або товстої волосіні. Ці розтяжки потрібно розташовувати через кожен метр - півтора. З метою зниження тепловтрати через дах, з внутрішньої сторони труб за допомогою саморізів і дерев`яних штапиків або залізних смужок кріпиться ще один шар стільникового полікарбонату. Між двома сторонами утеплювача розташована повітряний прошарок, завдяки якій і виходить теплиця-термос, здатна заощадити для свого власника дуже великий відсоток енергії на опалення.

Будівництво краще вести саме в поєднанні «стільниковий полікарбонат-пластикові труби», так як коефіцієнти їх теплового розширення майже однакові, а це подовжує термін служби такої споруди, як теплиця-термос, в порівнянні з поєднанням «стільниковий полікарбонат-металевий профіль».

Рослини зручніше вирощувати на спеціальних стелажах в ящиках з розміром 600х300х100 міліметрів. Для забезпечення їх потреб у світлової енергії пізньої осені, взимку та ранньої весни необхідно додаткове досвечіваніе за допомогою ламп денного світла.

Плануючи будівництво теплиці, потрібно враховувати і необхідність її обігріву. Її опалення може бути водяним, електричним, пічним, а також за допомогою прямого спалювання природного газу. Теплиця-термос взимку більшу частину часу ізольована від навколишнього середовища, тому вуглекислий газ, який виділяється при згорянні пропану, бутану або метану, нікуди не йде, а застосовується рослинами для власного обміну речовин. Одним з варіантів опалення може стати водяній теплонакопичувачів, який вдень нагрівається за допомогою газового пальника, а всю ніч віддає наявне тепло.

Дуже добре підходить для опалення теплиць піч "Булер`ян 00», її потужності вистачить навіть для площі більшій, ніж 16 квадратних метрів. Як паливо застосовуються деревні відходи або неколотие дрова, довжиною не більше 350 міліметрів. Димохід повинен бути не менше 4.5 метрів у висоту і мати діаметр не менш 120 міліметрів.