Електронна промисловість росії. Розвиток електронної промисловості

Вітчизняна електронна промисловість подолала піввіковий ювілей. Вона бере свій початок в СРСР, коли і відбувалося формування провідних науково-дослідних центрів і високотехнологічних підприємств. Були на цьому шляху і злети, і забуття. На даний момент визначена стратегія розвитку електронної галузі до 2025 року, а також реалізується спільна програма Союзної держави «Основа».

Локомотив промисловості

Електроніку можна порівняти з «сірим кардиналом» економіки - досягнення в цій галузі рідко прикрашають заголовки ЗМІ, проте від її розвитку залежить глобальний стан багатьох промислових підприємств і військової галузі. З міркувань безпеки не завжди можна використовувати комплектуючі зарубіжних партнерів, а економічна вигода застосування вітчизняних виробів очевидна. Невипадково за часів СРСР діяло Міністерство електронної промисловості з такими гігантами мікроелектроніки, як «Мікрон», «Інтеграл», «Ангстрем», «Зеніт», «ЛОМО», «Дальній зв`язок» та іншими.

Минуле і майбутнє

У Радянському Союзі підприємства електронної промисловості були розосереджені по величезній території, головним чином в європейській частині РФ, Білорусі та України. При цьому вони складали єдиний взаємопов`язаний комплекс, який з розвалом Союзу припинив існування.

У «лихі 90-ті» переважна більшість російських профільних підприємств фактично втратило свій потенціал. Електронна промисловість Росії в значній мірі була згорнута: вціліли лише незмінні лідери ВАТ «НДІ молекулярної електро-ники» і завод «Мікрон» (ВАТ «НІІМЕ і Мікрон») і ВАТ «Ангстрем», розташований-ні в Зеленограді.

У дещо кращих умовах виявився мінський «Інтеграл», підтриманий особисто президентом Лукашенком. Однак і він позбувся великих замовлень подвійного призначення. Підприємство знизило масштаби виробництва, але завдяки державній підтримці і орієнтації на дрібносерійні замовлення високотехнологічної продукції від оте-кількісний споживачів і покупців електронно-компонентної бази (ЕКБ) з інших країн утрималося на плаву.

На щастя, в середині 2000-х рр. керівництво Росії зрозуміло стратегічну важливість розвитку власної електроніки, і в 2007 році була прийнята «Стратегія розвитку електронної промисловості до 2025 року». Вже є очевидні позитивні зрушення в цій сфері, особливо у військово-космічної галузі та у сфері безпеки.

«Основа»

Паралельно з розвитком внутріросійської концепції запущена програма «Основа», що передбачає відновлення науково-виробничих ланцюжків між НДІ і підприємствами Росії та Білорусі в рамках Союзної держави. Більше того, проект «Основа» став одним з найбільш пріоритетних, потіснивши програми розвитку в космонавтиці, хімічної промисловості, оптиці, виробництво дизельних агрегатів, освоєння лазерних технологій.

Фактично відроджується електронна промисловість СРСР, вірніше - її потенціал. Роблячи ставку на спільну роботу в цьому сегменті, ініціатори інтеграції намагаються вписати нову сторінку в історію відродження електроніки, але вже з більш сучасним акцентом, заглиблюючись у субмікронних область. У розділ кута тут ставляться стратегічні для наших держав завдання - забезпечення безпеки і підтримання обороноздатності.

Зарубіжний досвід

Тим часом електронна промисловість світу йде вперед семимильними ша-гами. У США, наприклад, електроніка ви-йшла за обсягом доданого продукту на перше місце, випередивши автомобільну та авіаційну галузі. Активну госу-дарчу підтримку цієї галузі надають Китай, Тайвань, Індія, Корея, Сінгапур, Таїланд, Індонезія, Малайзія. Тут електроніку рас-глядають як ефективний важіль підйому національних економік і входження у світовий ринок.

Високотех-нологічние корпорації прагнуть під-стьобнути даний науковий напрямок, не шкодуючи фінансових вливань. Щорічно на науково-технічні програми виділяється до 12 млрд доларів.

Тенденції та розвиток

Особливу увага надається розвитку субмі-крон технологій виробництва надвеликих інтегральних мікросхем (НВІС). За минулі 30-40 років елементна база пройшла кілька поколінь розвитку: з`явилися великі (ВІС), надвеликі і на їх основі сложнофункціональние системи на кристалі (СНК).

Аналітики давно відзначають, що в сучасному світі електроніка зумовлює прогрес в різних сферах - зв`язку, промисловості, транспорті, телекомунікації, охороні здоров`я, банківської та соціальної областях, військовій техніці і т. Д. Нові технології в електронній промисловості дозволили ряду країн, таких як США, Англія, Японія, Німеччина, Франція та інших, утримувати важелі світового панування: військового, технічного, фінансового, політичного.

На вістрі прогресу

Показово, що за обсягами створюваної продукції світова електронна промисловість перевершує виробництво нафти, бензину та мінеральної сировини майже в 4,5 рази, хімічних продуктів і пластиків - в 3 рази, обсяги вантажоперевезень - в 2,5 рази, виробництво електрики і газу - більш ніж в 2 рази. Не менш позитивно виглядає і розрахована економічна ефективність електроніки в розвинених країнах:

• галузеві темпи зростання втричі вище темпів зростання ВВП;
• середньосвітовий термін окупності проектів - 2-3 роки;
• один долар вкладень дозволяє отримувати до 100 $ в кінцевому продукті;
• 1 кг мікроелектронних компонентів коштує понад 100 тонн нафти;
• створення одного робочого місця в електронній промисловості призводить до створення 4 робочих місць в інших галузях.

Навіщо розвивати електроніку

Виходячи з досвіду світових лідерів можна стверджувати, що розвиток електронної промисловості призводить до інтегрального ефекту, далеко виходить за рамки тільки даної галузі. Це сприяє зростанню наукомісткої продукції, підвищенню конкурентоспроможності і технічного рівня обчислювальної, ракетно-космічній, авіаційній, машинобудівній, автотранспортної, верстатобудівної та іншої техніки.

Обсяги виробництва електронних компонентів неухильно ростуть, визначаючи прогрес у найперспективніших областях - аерокосмічної та радіоелектронної промисловості, роботобудуванні та приладобудуванні та ін.

Електронна промисловість Росії та Білорусі

Зрозуміло, що залишатися осторонь від та-ких глобальних процесів не можна було і країнам на пострадянському просторі. Приділити першочергову увагу розви-тію електроніки і не менш затребуваний напрямок - мікроелектроніці, як «точок росту» економіки і національної безпеки, вийшло в результаті спільної роботи в рамках Союзної держави.

Основи взаємодії та результативного рішення поставлених завдань з відродження мікроелектроніки як пріоритетної промисловій галузі та по створенню нових напівпровідникових приладів на російсько-білоруському елементно-компонентної бази закладені союзними програмами «Мікросістемотехніка», «База», «Прамень».

Національна електронна промисловість вже отримала потужний поштовх: розроблено десятки типономиналов функціонально-спеціалізованих виробів мікроелектроніки, відповідають світовому рівню. У 2013 році завершився ще один важливий проект за участю фахівців і вчених наших країн - програма «Розроблення і освоєння серій інтегральних мікросхем і напівпровідникових приладів для апаратури спеціального призначення та подвійного застосування». Бюджет з російського боку визначений у розмірі 975 млн російських рублів, з білоруської - 525 млн.

Найближче майбутнє

Судячи з помітного пожвавлення на вітчизняному ринку електронних компонентів, підвищеній увазі та підтримці з боку урядових структур, повідомленнями ЗМІ, ведеться дуже активна робота. Стала більш реальна і обозрима перспектива розвитку мікроелектроніки на найближче майбутнє. Вирішуються найважливіші завдання щодо створення елементної бази для розробки розширеної номенклатури та реалізації радіоелектронної апаратури, систем побутового, загальнопромислового та спеціального призначення, ліквідації залежності національної електронної промисловості від імпорту і суттєвого підвищення її експорт-ного потенціалу.

До слова, про необхідність створювати і розвивати вітчизняні технології в мікроелектроніці російський академік К. А. Валієв говорив ще на початку 2000-х років. Визнавав він, однак, що завдання це непроста, і виконати її можна лише за наявності спеціального сучасного технологічного обладнання. Необхідну фінансову і органі-заційного підтримку мікроелектроніці здатні дати цільові програми, кото-які розгорнуті на державному рів-ні.

На варті Батьківщини

Що стосується військової сфери, то високоточна мікроелектроніка прописалася тут давно. Сьогодні можна говорити про створення сучасної електронно-компонентної бази для виробництва високоефективних засобів оборони. Нові напівпровідникові прилади і мікросхеми знайшли застосування більш ніж у сотні новітніх об-разцов озброєння. Основні сфери використання:

• радіолокаційні станції;
• зенітно-ракетні комплекси, включаючи знаменитий С-400 і розроблюваний С-500;
• комплекси радіоелектронної боротьби: придушення перешкод, перехоплення, придушення радіопередач.

Добре зарекомендували себе у споживачів російського ВПК нові конст-руктівних-технологічні рішення і ти-пологих ІМС, запатентовані в РФ, що забезпечують високу надійність і робо-тоспроможність пристроїв в умовах впливу підвищеної радіації, опромінення нейтронами, гамма- і рентгенівського випромінювання, електромагнітного імпульсу. Такі технічні характеристики і параметри виключно важливі для систем озброєння, електронних систем управління військової та космічною технікою, систем управління і забезпечення безпеки АЕС.

Флагмани мікроелектроніки

Щоб створювати таку високоточну техніку, оснащену складної ЕКБ, на-до було об`єднати зусилля науково-дослідних центрів і флагманів мікроелектроніки Росії та Білорусі. Таким чином, програма «Основа» є черговим етапом у створенні новітніх технологій.

Всього в її реалізації в якості основних виконавців і співвиконавців виступають близько 40 науково-дослідних ін-ститутов і промислових підприємств. Головний постачальник мікроелектронної елементно-компонентної бази подвійного і спецпризначення - білоруське ВАТ «Інтеграл». З російського боку естафету по створенню високотехнологичен-них виробів на базі сучасної елек-Тронік підхоплює група компаній «Мікрон» - найбільший на пострадянському просторі виробник мікроелектро-ники, що входить до галузевий холдинг ВАТ «РТІ».

ВАТ «НІІМЕ і Мікрон» - підприємство з майже піввікової історією, технологічний лідер російської напівпровідникової галузі. Там сьогодні займаються науковими дослідженнями, розробкою, виробництвом і реалізацією інтеграль-них мікросхем, у тому числі на експорт. У 2012 році запущена нова лінія по ви-пуску мікрочіпів з топологічним рівнем 90 нм. Партнерами виступають держкорпорація РОСНАНО і європейський гігант STMicroelectronics.

Наука і виробництво

Електронна промисловість неможлива без наукових пошуків. Головному підприємству «Мікрон» довірено всеосяжне проведення комплексу НДДКР (науково-дослідних, дослідно-конструкторських розробок), у чому йому допомагають 15 найбільших радіоелектронних підприємств Росії.

До складу комплексу НДДКР увійшли один науково-дослідна та 26 дослідно-конструкторських розробок зі створення 54 типономиналов імпорто-замісної електронної компонентної бази з підвищеним ступенем інтеграції, що володіє високими точносних та функціональними характеристиками. Зокрема, на «Мікрон» вирішується цілий комплекс завдань, одна з яких присвячена розробці та впровадженню мікропроцесорної НВІС з вбудованою операційною системою для інтелекту-альних карт і електронних документів.

Післямова

Необхідно розуміти, що новітню високоякісну мікроелектроніку для військового і космічного устаткування західні компанії вітчизняним підприємствам продавати не квапляться. Тому першочергове завдання на найближчу перспективу в ході виконання стратегічних галузевих програм - реалізація технологічного ривка в майбутнє.