Фундамент палі: відстань між палями (максимальне і мінімальне)

Технологія спорудження фундаменту на базі свайне конструкції вважається однією з найбільш надійних і практичних. Її можна віднести до універсальних, оскільки гнучкість системи і різноманітність підходів до технічної реалізації основи задовольняють вимогам широкого спектру будівель. Серед них житлові будинки, промислові будівлі, комунікаційні споруди та інші об`єкти. Однак для досягнення надійності свайне конструкції необхідно точно визначити параметри закладки. У списку найважливіших з них фахівці відзначають відстань між палями фундаменту, яке може варіюватися залежно від цілого ряду характеристик будівлі і умов будівництва.

Як влаштований фундамент палі?

Пальових конструкцію можна представити як сукупність несучих елементів і ростверку. Елементи опори можуть відрізнятися за матеріалом і способом установки. Наприклад, сьогодні практикується використання забивних і гвинтових паль. Щоб визначити, яка відстань між палями в пальовому фундаменті, необхідно врахувати допустиму глибину залягання, матеріал виготовлення та інші параметри несучих виробів - так виконується розрахунок кількості елементів і кроку між ними. Не менш значима і функція ростверку, який забезпечує в`язку окремо розташованих опор. Він може реалізовуватися в різних видах і конструкціях, але, як правило, пристрій даного компонента цілком залежить від техніки впровадження і зміцнення паль.

Загальні принципи розрахунку

Зазвичай інженери орієнтуються на облік властивостей ґрунту й передбачуваної маси майбутньої будови - в сукупності ці відомості дозволяють закладати оптимальний свайно-гвинтовий фундамент. Відстань між палями при цьому можна розрахувати, виходячи з їх кількості. Щоб визначити, скільки опорних елементів буде потрібно, слід знати рівень навантаження і загальну несучу здатність конструкції. Зокрема, паля може витримувати близько 2 т, при цьому вага конструкції будинку може обчислюватися десятками тонн. Далі слід планування розміщення паль по всій площі. У деяких випадках навантаження буває нерівномірною, тому і розташування паль не завжди правильно з геометричної точки зору.

Крок між гвинтовими палями

Практика будівництва в російських умовах встановила мінімальну відстань при закладці свайно-гвинтового фундаменту: воно складає 1,7 м на зазвичай грунті. При цьому в кожній парі слід залишати проміжок (незгірш 0,5 м) цільного шару грунту, тобто ділянка, на якій не проводилися земельні роботи. Дана міра дозволить запобігти небажаний вплив земельної основи на фундамент палі.

Відстань між палями в максимальній величині для одноповерхових об`єктів становить:

• для будинків з колоди або бруса - 3 м;
• для каркасних і збірно-щитових об`єктів - 3 м;
• для будов з пазогребневих блоків, газобетону і шлакоблоку - 2,5 м;
• для цегельних будівель - 2 м.

Як видно, легкі дерев`яні будівлі вимагають менш щільною розстановки паль, тим не менш, якщо планується 2-поверхова будівля, то крок може бути скорочений.

Крок між забивними палями

Відстань між забивними опорними елементами припускає універсальну формулу розрахунку. Головним параметром тут виступає діаметр палі. При цьому важливо розділити конструкції такого типу на дві категорії: висячі і стійки. У першому випадку мінімальна відстань складе величину діаметру, помножену на три. Максимум припускає множення діаметра палі на шість.

Стійки розташовуються з мінімальним кроком, величина якого в півтора рази перевершує її діаметр. Примітно, що фундамент палі, відстань між палями якого скорочується до мінімуму, не завжди виграє в надійності. Справа в тому, що кущовий (частий) спосіб розміщення опор створює і небажаний ефект у вигляді збільшення осаду. Тому рекомендується завжди враховувати можливість трансляції навантажень на палі в одиночній конфігурації.

Відхилення від «норми»

Незважаючи на вироблення єдиних правил, на основі яких складається метод розрахунку відстані між палями, кожен випадок передбачає величезну кількість нюансів. У зв`язку з цим інженери починають керуватися простим правилом: позначити максимальна межа допустимої кількості паль і раціонально їх розподілити по всій площі з урахуванням навантажень.

В залежності від проекту, для якого планується фундамент палі, відстань між палями може скорочуватися або збільшуватися. Наприклад, якщо план передбачає внутрішню несучу стінку із завантаженням перекриття по сторонах, то є сенс в 30-відсоткове скорочення кроку між несучими елементами.

Збільшення відстані також не є грубою помилкою, якщо передбачити технічні запобіжні заходи. У таких випадках зазвичай потрібна додаткова установка фундаментних балок. Складно сказати, що може виправдати збільшення дистанції, оскільки така корекція навряд чи зробить надійніше свайно-ростверкових фундамент. Відстань між палями, яке збільшується зважаючи економії, також не виправдовує себе. Хоча б з тієї причини, що додаткове зміцнення обійдеться дорожче, ніж «зайвий», але конструктивно обгрунтований ряд фундаментних паль.

Конфігурація розташування паль

Крім дистанції між палями, має значення і спосіб їх організації. Вибір певної конфігурації залежить від діючих навантажень. Існує кілька варіантів розстановки опор на майданчику фундаменту: окремо, в ряд, у формі різних геометричних фігур і у вигляді суцільного поля, на якому формується фундамент палі. Відстань між палями в кожному випадку орієнтується на загальні правила розрахунку, але може коригуватися.

Найбільш поширені пальові стрічки (рядна конфігурація), суцільні палі і «кущові» щільні способи розташування несучих. Техніка установки елементів в ряд застосовується для підтримки стін будівель - це звичайний спосіб пристрою фундаменту для житлових будівель. Точково для конструкцій, що припускають інтенсивні навантаження, рекомендується метод пальових «кущів». Пристрій суцільного поля розраховане на підтримку найбільш важких будівель і конструкцій. Палі в даному випадку розосереджуються рівномірно і об`єднуються монолітним ростверком з міцною підошвою.