Наждачний папір: маркування і застосування

В розмовної мови шліфувальний папір часто називають «наждачка» або «шкурка».

Вона складається з паперової або тканинної основи з нанесеним шаром абразивного матеріалу.

Наждачний папір маркуванняНа виробництві, пов`язаному з обробкою дерева, пластика, металу, скла не обійтися без наждачки. Вона незамінна при знятті старої фарби, їй немає альтернативи, якщо потрібно підготувати поверхню для грунтовки і фарбування і т.д.

Стародавні китайці в 13 столітті за допомогою клейкої речовини на основі крохмалю приклеювали на пергамент насіння рослин, дрібно подрібнений пісок і раковини.

Прообразом шліфувального паперу вважається «скляна папір», тому для її виготовлення використовували найдрібніші частинки скла.

Зернистість наждачного паперуУ 1834 році американський інженер А. Фішер-молодший вперше запатентував виробництво наждачного шкурки, де абразивним зерном вже був карбід кремнію і корунд.

Слід знати, що зернистість наждачного паперу і є одна з основних її характеристик.

Умовно папір розділили на групи: грубозерниста, середньозернистий і папір з дрібним зерном.



Величина зерен визначає вид робіт, для яких призначена наждачний папір. Маркування ж допоможе її вибрати.

Наждаком здійснюють роботи з сухого та мокрого обробці всіляких зашпакльованих поверхонь.

Наждачний папір гост

Для різних видів робіт використовується различающаяся зерном і основою наждачний папір. Маркування у такого паперу специфічна.

Зернистість шліфувальної шкурки

Старий ГОСТНовий ГОСТ
M40 («нулевка»)P400
М-50P320
5-HP240
8-HP180
10-HP150
12-HP120
16-HP100
20-HP80
32-HP50
50-HP36
63-НР30
80-HP24
100-НР20


Н - маркування вітчизняної продукції (стара).

Р - маркування імпортної продукції і нове маркування вітчизняної продукції.

Виробники, що випускають продукцію на експорт, користуються єдиним світовим стандартом позначення розміру зерна.

В окремих державах звалився Союзу наждачний папір, маркування готової продукції наждакового виробництва здійснюються за Держстандартом (старому).

Те ж саме відбувається в Канаді, Китаї, США і Японії, де внутрішній ринок користується власними позначеннями.

Європейський стандарт (новий ГОСТ) передбачає зростання значень в міру зниження розміру зерна. Зовсім по-іншому у вищезгаданих країнах маркується наждачний папір.

ГОСТ, наприклад, розроблений таким чином, що тут значення, навпаки, зменшуються в міру зниження розміру зерна.

Ці відмінності не можна ігнорувати при покупці абразивних виробів на території країн колишнього Союзу, тому ця різниця може призвести до придбання невідповідного товару.

Відзначимо, що імпортна папір найчастіше продається у виробах, а вітчизняна - в рулонах, і продають її погонних метрах.

Якщо папір використовується в побуті, то запам`ятовувати маркування не обов`язково. Потрібно лише знати, що стара маркування йде з буквою Н після числа, а нова з буквою Р перед цифрою.

На зворотному боці паперу є й інші позначення. За ними можна встановити додаткові відомості про наждачкою: її основу, технологію виробництва, вид абразиву, матеріал зерна, тип сполучного і т. п.

Тепер ви знаєте, що таке наждачний папір. Маркування? З нею ви теж розібралися. Залишилося побажати всім приємної та плідної роботи.




» » Наждачний папір: маркування і застосування