Список демонів пекла: імена, опис, зображення

Містика – цікава річ. У неї можна вірити чи не вірити, помічати на кожному кроці або НЕ бачити трохи таємничого навіть в самих незвичайних речах. А тим не менше вона у всіх на слуху. Ось, скажімо, демони. Реалісти хоч і посміються, а всі ж знають, що це таке. І в нічну темряву, коли непотрібні думки лізуть в голову, волею-неволею теж подумав: а може, правда, існують? Знайти список демонів пекла з фото, звичайно, не вийде – та й не доведе це нічого, а все ж поцікавитися часом досить корисно.

Демонологія – культурну спадщину народів світу

Звичайно, це все лірика, а крім того, особиста справа кожного. Але подібні розповіді і міфи, легенди, що передаються з покоління в покоління, страшні казки, часто подібні в деяких трактуваннях. Всі вони зводяться до одного назвою – демонологія. Міфи демонології дуже давні. Деякі імена демонів, які можна почерпнути з неї, перетворилися на імена загальні, інші – дали натхнення для персонажів літератури, образотворчого мистецтва і театру.

Містика взагалі завжди надихала творців. Це – величезний пласт, в якому старе можна скільки завгодно показувати в новому світлі і кожен раз дивувати.

Крім того, демонологію в її звичному сенсі можна вважати спадщиною культури в тій же мірі, як і інші міфи.

Демонологія, крім усього іншого, включає в себе список демонів пекла. Імена зазвичай розставляються в алфавітному порядку або по демонічної ієрархії.

Християнська демонологія

Християнство являє демонів як занепалих ангелів. Перший, і найголовніший з них, звичайно, Люцифер – колишній ангел, найпрекрасніший із них, який посмів вважає себе самим Богом. Далі християнська демонологія розділяється на дві гілки: перша оповідає про те, що Люцифер відповідальний за творіння інших злих духів, друга заперечує можливості Диявола творити, залишаючи даний процес тільки за Богом, а значить, інші демони – також занепалі ангели, тільки більш низького рангу, ті, які схилилися перед Люцифером самі.

Взагалі Люцифер – найвідоміший і найбільш неоднозначний образ в демонології. Йому ж приписують імена Диявола і Сатани, він же є Володарем Ада, хоча в той же час вказується, що він замкнений у своєму королівстві, і його ж слуги розпікають жар, в якому він горить. У кожному разі, якщо розглядати список демонів Ада, імена яких розставлені по ієрархії, Люцифер буде на першому місці.

Злі духи або бездушні істоти?

Цікава дилема щодо наявності душі у демонів: з християнської демонології сама назва безперечно вказує, що, зрозуміло, є. Інші ж джерела трохи відрізняються за думки в цьому питанні.

Так, наприклад, є теорія, що занепалі ангели – це вищий ранг демонів, найголовніші і найсильніші з них. Інші ж – це душі людей, що потрапили в пекло і перетворилися в злих духів. За цією теорією виходить, що душа у демонів все-таки є.

Інша теорія виходить з того, що демон тому й демон, що він бездушний. Тому у них і чорні очі – нічого не відбиває дзеркало душі. Пояснення у теорії таке, що демони не вміють відчувати. Внаслідок усього цього людина, що потрапила в пекло за свою гріховність, страждає там віки вічні, і вибратися йому не представляється можливим навіть у вигляді демона.

Демони пекла: список імен

Як видно, питань щодо демонології існує багато. Майже всі з них мають неоднозначні відповіді. Чи щось в цій псевдонауці певне? Як не дивно, це імена. Так, знамениті демони пекла, список імен яких складали демонологи: серед них є ті, які відомі з літератури навіть тим, хто в общем-то далекий у своєму житті від містики, є такі, які напряму пов`язані з біблійними подіями, а є й ті , які можуть вельми здивувати своєю незвичайністю і в той же час докладною історією. Нижче представлений ієрархічний список демонів в демонології.

1. Люцифер (івр. - лат. Lucifer) (світло несучий) – Володар Ада. Після того як Люцифера скинули з небес, його вигляд з прекрасного ангельського змінився на потворний: червона шкіра, роги і темне волосся. За його плечима величезні крила, а кожен палець вінчає загострений кіготь. Сила диявольська величезна, йому підвладне все в Аду, і все в ньому йому поклоняється. З образом Люцифера пов`язують такі характеристики, як свобода (повстання), гординя і пізнання. Після падіння з небес придбав ім`я Сатани. До гріхів цього демона насамперед приписують спробу роздобути Божий престол, але також і те, що саме Люцифер подарував людям знання. У християнській демонології його ім`ям також є і Диявол.
2. Касікандріера – дружина Люцифера. Повелителька Ада. Згадується в малій кількості джерел.
3. Астарота (лат. Astaroth- івр. ) – перший в Аду після Диявола. Він один з тих занепалих ангелів, що послідували за Люцифером і тому були скинутий з небес з ним же. Володіє незвичайною силою. Дуже талановитий, розумний і привабливий. Він гарний, і йому неважко викликати любов до себе за допомогою своєї чарівності. Однак краси в ньому стільки ж, скільки і жорстокості. Астарота частіше інших демонів зображується в людському вигляді. У грімуари він, навпаки, потворний, але ні в одному джерелі не применшують його силу. Популяризація образу цього демона зводиться до використання його в літературі та іншому мистецтві. Знаменитий Воланд, наприклад, багато в чому схожий на Астарота. До характеристик правої руки самого Сатани зараховують можливість зробити людину невидимою, подарувати владу над зміями, а також відповісти на будь-яке питання.
4. Астарта (івр. ) – дружина Астарота. У деяких джерелах образи демонічних чоловіка і дружини зливаються в одного занепалого ангела під ім`ям Астарт. Написання обох імен на івриті ідентичні. Давні фінікійці називали Астартою богиню війни та материнства.
5. Вельзевул (івр. rlm-lrm-lrm-lrm-, Beelzebub) – Повелитель мух, демон Влада, командує легіонами Ада. Ім`я Вельзевула також досить відомі: воно іноді також називається як ще одне ім`я Диявола. Цей демон надзвичайно сильний, і вважається співправителем Люцифера. Вельзевула іноді ототожнюють з гріхом обжерливості, плутаючи його з іншим демоном – Бегемотом. Бути може, це тому, що облики, що приймаються Повелителем мух, різноманітні: від триголового демона до величезної білої мухи. Дане прізвисько, у свою чергу, має дві можливі історії: вважається, що Вельзевул наслав з мухами чуму на Ханаан, також причина може бути такою, що мухи асоціюються з мертвої плоттю.
6. Буфовірт – дружина Вельзевула.
7. Ліліт (івр. rlm- rlm-lrm-lrm-lrm-, лат. Lamia) – перша дружина Адама. Легенди про неї різні: її називають і першою жінкою до Єви, яка була створена вже після Ліліт, за її зовнішності, але з вдачею покірним. За цією теорією, Ліліт була створена з вогню і тому була волелюбною, норовливої. Інша легенда називає першим демоницу змією, яка також була в союзі з Адамом і, приревнувавши його до Єви, спокусила її Заборонним Плодом. У середні століття Ліліт величали Духом ночі, причому бути вона могла то в образі ангела, то демона. У деяких джерелах ця демониця – дружина Сатани, її поважають і шанують багато демони. Список імен жіночих починала б саме Ліліт.
8. Аббадон (івр. - лат.Abaddon) (смерть) – інше ім`я Аполліон. Володар Безодні. Демон смерті і руйнування. Його ім`я також часом використовується як ще одне ім`я Диявола. Занепалий ангел буде нищити все навколо себе.

Перераховані основні демони, що займають вищі пости в Аду і приймаючі часто людську подобу. Більшість з них – занепалі ангели. Це дуже могутні демони. Список імен на латині дублюється росіянами і давньоєврейськими (на івриті) назвами.

Демони-істоти

Крім занепалих ангелів, існують ще демони тваринного вигляду. Головні з них – Бегемот і Левіафан – величезні чудовиська, створені Богом. За легендою, в кінці кінців вони повинні битися в сутичці і вбити один одного.

1. Бегемот (лат. Behemoth-івр. rlm-lrm-lrm-) – демон тваринного вигляду, що вміє приймати форми всіх великих звірів, а також лисиці, вовка, собаки, кота. У іудейських переказах Бегемот величається царем звірів. Символізує плотські гріхи – обжерливість і обжерливість. Крім них, цей демон викликає в людях їх найгірші риси, схиляє їх до тваринного поведінки і зовнішності. Бегемот дуже жорстокий і неймовірно сильний – сама його зовнішність відображає цей факт, однак на людину він також може впливати і побічно, не прямим насильством – пробуджуючи у нього пристрасть до гріховності. В Аду він – Сторож в Ночі. Образ демона використовувався в літературі: найвідоміший приклад – це кіт Бегемот Булгакова. Улюблений блазень Воланда з "Майстра і Маргарити" більше містить характеристик від автора, ніж від переказів, і тим не менш носить його ім`я. Також булгаковський кіт має властивість перевертня.
2. Левіафан (івр. ) – величезна чудовисько, про який ходить багато переказів. У деяких джерелах Левіафан – це демон, один з ангелів, повалений з небес разом з Люцифером. В інших Левіафан називається тим самим біблійним змієм-спокусником, його звинувачують в тому, що саме він подав Єві ідею скуштувати заборонений плід. Треті стверджують, що Левіафан – не янгол і не демон, а зовсім інше істота, жахливе творіння Бога, створене раніше, ніж все живе на Землі і на Небі. В одному сходяться всі ці джерела, називаючи чудовисько величезною змією. Це дає можливість піддати сумніву першим теорію про занепалого ангела. Багатоголова змія, ім`я якої перекладається як "извивающийся звір" згадується в Старому Завіті. Передбачається, що Боже творіння було таким в ім`я персоніфікації всіх сил зла, і що сам Творець знищив Левіафана ще в доісторичні часи. Однак є й інший переказ, вже вказане вище: про Левиафане і Бегемот, чия сутичка і смерть ще гряде.

Бегемот і Левіафан – істоти, яких частіше величають монстрами, а не демонами, і які є доказом незбагненності Божих творінь.

Сім смертних гріхів

Трохи раніше були представлені головні демони: список імен і опис. Для деяких з них були вказані асоціації зі смертними гріхами. Однак існує і більш детальна класифікація даного явища:

• Люцифер – Гординя (лат. Superbia). Бундючився собою, Люцифер спробував зайняти місце Бога, за що і був вигнаний з Небес.
• Вельзевул – Обжерливість (лат. Gula).
• Левіафан – Заздрість (лат. Invidia). Цікава паралель зі зміїним виглядом Левіафана і зеленим кольором Заздрості.
• Асмодей – Хтивість (лат. Luxuria). Латинська назва цього гріха схоже з англійським словом luxury – розкіш.
• Маммон – Жадібність (лат. Avaritia).
• Бельфегор – Лінь (лат. Acedia).
• Сатана – Гнів (лат. Ira).

Поділ викликає недюжій інтерес: виходить, що Люцифер і Сатана – не одне і те ж. Чому так?

Диявол, Сатана, Люцифер – різні імена одного і того ж зла?

Різні це демони пекла? Список імен латинських, так само як і росіян, не відповідає повністю на це питання, хоча і дає невелику передісторію. Зануримося ж в неї.

Диявол в перекладі на латину звучить як Satan і означає "ворог", Сатана – Diaboli, чиє значення "наклепник", отже, Диявол і Сатана синонімічні відносно один одного. Диявольський образ протилежний Божому. Передбачається, що Сатана – творець і владика сил зла, що суперечить точці зору про те, що все на світі створив Господь. Тому і виникає інша легенда – про Диявола як про Люцифера.

Переказ вже описано тут – вигнання прекрасного ангела і причина його падіння з небес. Переклад ім`я Люцифер походить від латинських коренів lux – "світло" і fero – "несу". Після укладення в Аду він узяв собі інше ім`я. І світу з`явився Сатана.

На іврит Сатана перекладається як Zabulus, з чого пішла думка, що Вельзевул (Beelzebub) можна трактувати як Баал – диявол, і це ще одне ім`я Владики Ада. Але це сама непопулярна теорія – тому що існує безліч легенд про Володарі Мух в якості самостійного персонажа. У той же час в іудейській середовищі цей демон має більшу силу, ніж в традиційній демонології.

Що ж щодо Люцифера і Диявола? Незважаючи на те що є точна причинно-наслідковий зв`язок і пояснення відразу двох (а то й трьох) імен, досі існує інша трактування, де це різні демони, і їм зараховують різні властивості.

Самаель – загадка демонології

На додаток до попереднього питання варто згадати і Самаель. Коли були представлені демони, список і опис, він не увійшов до нього. Це тому, що ще точно не вирішено, ангел Самаель або демон.

По звичайному визначенню Самаель описується як ангел смерті. Взагалі-то ці істоти не відносяться ні до добра, ні до зла, як не відноситься до цих понять сама смерть. Це – природний процес, і тому шинигами, як величають їх японці, усього лише стежать за тим, щоб все йшло своєю чергою. Але Самаель – не така однозначна особистість, інакше не викликав би питань.

Ім`я Самаель часто плутають з головним Божим Архангелом. Або називають в числі семи архангелів. Кажуть також, що Самаель – є Деміург, тобто творець всього живого, значить, Бог.

Цікаво, що разом з цим його ж часто зараховують і до демонів Ада – більше того, за деякими твердженнями, Самаель – істинне ім`я Диявола, ангельське, до падіння з небес. Правда, при такому розкладі незрозуміло, що є таке Люцифер.

До загадки демонології добралося і переказ про змія-спокусника Єви – є джерела, що це і був Самаель.

Найголовніше ж популярний опис вже було наведено: Самаель – ангел смерті, з одним тільки уточненням: той самий ангел смерті, що прийшов за Мойсеєм.

Антихрист

Помилково плутати з Дияволом і Антихриста. Ключ до розгадки цієї персони лежить в його імені: Антихрист – ворог Христа, його антипод. Той, у свою чергу, як відомо, був сином Бога, ніяк не його прототипом. Іменем Антихриста іноді називають всякого, хто не визнає Ісуса, але на ділі це не зовсім вірно. "Анти" означає "проти". Антихрист повинен бути саме ворогом Ісуса, йти проти нього, бути рівним йому по силі.

Інкубом і суккуб

Говорячи про демонів, варто згадати про більш дрібних службовців, які стали все ж досить відомими в людських рядах. Це, звичайно, демони-спокусники плотських утіх, похоті і пристрасті.

Жіноча демонічна іпостась розпусти – суккуб (інакше суккуба), всупереч уявленням про прекрасну дияволицями, потворне чудовисько. Нижчий демон, який є у снах відомого змісту з набагато більш привабливою зовнішністю, пожирає життєві сили людини, спустошуючи його. Суккуби, зрозуміло, спеціалізуються на чоловіках.

Настільки ж малоприємна сутність і чоловіча іпостась – инкуб, метою якого є жінки. Діє він таким же методом, як і його "колега". Суккуби і інкуби полюють на грішників, їх зона атаки – розум і підсвідомість.

На закінчення

У статті наведені тільки найвідоміші і впливові демони. Список, зображення в якому ілюструють злих духів, можна доповнити ще такими іменами:

• Аластор – демон-глашатай.
• Азазель – демон-прапороносець, ім`я якого відоме шанувальникам Булгакова.
• Асмодей – демон розлучень.
• Барбас – демон сновидінь.
• Велізар – демон брехні.
• Маммон – демон багатства.
• Марбас – демон хвороб.
• Мефістофель – знаменитий демон, який служив Фаусту 24 року.
• Олівьер – демон жорстокості.

Якщо ж вдаватися в подробиці кожної міфології і релігії, то список може містити більше тисячі імен і цим не обмежуватися. Як видно зі статті, деякі імена задають більше питань, ніж дають відповідей: різні віри трактують їх по-різному, іноді навіть складно зрозуміти, ангел це чи демон, на чиєму він боці. Багато неоднозначностей і з описом самого Князя Темряви, його ім`ям, його володіннями, його здібностями.

Існують легенди, за якими навіть самі демони не є злими духами, але проміжними станами між людьми і богами, що не добро і не зло. Демонологія зберігає багато секретів. Чи хочемо ми їх розкрити?