Георгій Побідоносець

Особливо шанований у православ`ї святий Георгій Побідоносець народився і жив на рубежі третього-четвертого століть нашої ери, коли при владі перебував імператор Діоклетіан. Батько і мати дали йому відмінне на той час освіту і виховали у вірі в Христа. Юнаків поступив він на військову службу і проявив себе там найкращим чином. Завдяки своїй силі, хоробрості і розуму Георгій Побідоносець був помічений імператором і став його улюбленцем. Діоклетіан навіть нагородив його званням тисяцього, ще не знаючи, до якої віри той належить. Справа в тому, що імператор був фанатичним прихильником богів Стародавнього Риму і прагнув насадити язичництво на всіх завойованих територіях. За християнську віру був замучений і батько Георгія.

Коли Георгію виповнилося 20 років, померла його мати. Він став багатим спадкоємцем своїх батьків і відправився до імператорського двору, сподіваючись зміцнити й підняти там своє становище. Однак, почувши про страшні гоніння на віруючих у Христа, про їх муках, переслідуваннях, він настільки перейнявся до них співчуттям, що роздав усе, що мав, жебракам і з`явився до Діоклетіану з викривальними промовами. Природно, імператор не міг цього стерпіти навіть від свого колишнього улюбленця. Георгій Побідоносець відразу ж був заарештований і підданий жорстоким тортурам, під час яких відбулося чимало чудес, тільки підтверджували його правоту і силу віри. Наприклад, коли вже на сотий день катувань його почали заштовхувати кілками в темницю, одне з них зламалося, немов було зроблено з соломи. На наступний день Георгій пройшов тортури утиканої мечами і ножами колесом. Під час цього випробування з`явився ангел і святий вітав його, як і належало воїнові. Коли Георгія зняли з колеса, то побачили, що на ньому не залишилося жодної рани. Нічого поганого з ним не трапилося і в ямі, наповненій негашеним вапном. Діоклетіану було недостатньо цих чудес і свідчень, і через один день Георгію перебили всі кістки і на ногах, і на руках. Після бігу в чоботях, вкритих цвяхами (за іншими джерелами - в чоботях до червоного розпечених), він провів ніч у молитві, а на ранок постав перед імператором неушкодженим. Після побиття батогами, зробленими з волової жив, Георгій знову опинився зціленим. Ще через тиждень волхв Афанасій приготував два напою. Випивши першу, Георгій повинен був зійти з розуму, а після другого - померти. Ні один, ні другий не пошкодили святому. Після стількох випробувань він так і не відмовився від Христа, не перейшов на бік язичників, за що і був засуджений до смерті. Вночі мученику було явище: Спаситель обіцяв йому Рай. Георгій Побідоносець звелів своєму слузі зафіксувати це, а також записати повеління поховати його тіло в Палестині. Коли в останній раз до нього прийшов Діоклетіан з пропозицією прийняти язичництво, понівечений Георгій висловив бажання побувати в храмі Аполлона. Там він хресним знаменням осінив себе і статуї - і ті звалилися. Це диво звернуло в християнську віру і дружину імператора, за що вона була обезголовлена разом зі святим.

Після своєї смерті Георгій Побідоносець продовжував здійснювати чудеса. Тим самим святий звертав в християнську віру багатьох язичників, а в православних людей ще більш зміцнював її. Найвідоміше з чудес святого Георгія, скоєних ним після смерті, - це вбивство списом дракона (або змія), коли прийшла черга віддати тому на розтерзання дочка бейрутського царя.

Цей святий шанується не тільки в Росії, але і в багатьох країнах світу. Георгій Побідоносець - покровитель, насамперед, воїнів, а також пастухів і хліборобів. У Сербії за допомогою до нього звертаються мандрівники, у Грузії - мисливці і скотарі, безплідні жінки. Знають про нього і на близькому Сході, і деякі народи в Африці.