У долі чи справа, якщо свербить ліве око?

Чи вірите ви в народні прикмети? Вважаєте знаковими якісь незначні події навколишнього світу (горезвісну чорну кішку, розбите дзеркало, жінку з порожнім відром і т.д.)? Надаєте таємні значення найменших змін у власному організмі? Помічено, що саме в Росії та пострадянських країнах значна частина населення схильна до забобонності. У нас люблять бачити в усьому що відбувається передвістя майбутнього.

Може, надаючи значення навіть дрібницям і довіряючи знаменням, можна трохи передбачити долю? Наприклад, коли свербить ліве око, хтось не зверне на таку дрібницю уваги. А люди, які вірять у народні прикмети, побачать у цьому попередження про прийдешнє. Не дивно - і настільки непримітне подія вважається віщим. Прикмета свідчить: якщо свербить ліве око - незабаром чекай радості. А якщо правий - скоро проллються сльози.

Хоча все не так однозначно. Той же свербіж в лівому оці може передвіщати обтяжливу сварку, неждана везіння, очманілі гроші, раптові вести, нанесену коханою людиною образу або гіркі сльози. Як бачимо, у цій прикмети є багато варіантів тлумачень. Тут значення залежить навіть від часу: свербить ліве око з ранку - чекай печалі, в післяобідній час - належить щось радісне. Кажуть, що ця прикмета може мати різні тлумачення, залежно від дня тижня, коли око засвербів. Така багатозначність зручна. Є можливість вибрати варіант, якому хочеться повірити, якщо ліве око свербить.

Народом придуманий і спосіб позбавлення від поганих наслідків цієї прикмети. Процедура проста і красива. Якщо не хочеться плакати і сумувати, тоді, відчуваючи, що свербить ліве око, робіть так. Стуліть повіки і потріть їх обома долонями (правою долонькою - правий, лівою - лівий). Після чого тричі перехрестите прикриті очі, читаючи улюблену молитву. Ці дії нейтралізують весь негатив, пророчімий сверблячкою.

Чи варто сліпо довіряти прикметам? З одного боку, вони створювалися людьми, досить близькими до природи. Тоді вміли точно помічати багато чого, на що ми тепер не звертаємо уваги. Може, в чомусь забобонність і не позбавлена підстави. З іншого боку, езотерики вважають, що, вірячи в якусь подію або боячись його, ми притягуємо до себе його. Так, повіривши в майбутні неприємності, підсвідомо людина майже змирився з їх неминучістю, вписуючи прийдешні біди в свою долю.

Я вважаю себе «умовно» забобонною. Якщо прикмета здається мені позитивною, можу звернути на неї увагу, запам`ятати і навіть повірити. Решта знаки просто не помічаю. В погані прикмети, які стосувалися б мене, не вірю. Хоча не можу ручатися, що й моя підсвідомість не помічає поганих знаків. Тому краще не бути забобонним зовсім. Потрібно вірити тільки собі і своїй інтуїції.

До речі, якщо відчуваєте, що постійно чухається ліве око, не замислюйтесь про віру в прикмети, чекаючи радості чи сліз. Краще подивіться уважно в дзеркало. Якщо помітили запалення, супроводжуване свербінням і різзю, терміново відправляйтеся до лікаря. Тут вже мова не про забобони - дискомфорт може бути викликаний алергією або кон`юнктивітом.