Валюта Індії - рупії і ПАЙСА

Ось уже півтора року я живу в, напевно, самої пряної країні на світі - Індії. Перше враження про цей світ пам`ятається як зараз: обрушилася відразу по прильоту в Нью Делі спека, терпкий густе повітря, що закінчується п`янкими ароматами манго, каррі, кокосів і різних спецій, і, звичайно ж, неймовірна співуча індійська мова.

Першим питанням, які стали переді мною в аеропорту, став обмін доларів. Залякана історіями про те, що в магазинах, на ринках і в готелях приймається тільки індійська валюта, а євро і рублі обміняти можна тільки в аеропорту, я почала судорожно шукати місце, де продаються рупії. Цим місцем виявився звичайний пункт обміну валют, який, як і в усьому світі, називається «Currency exchange». До відома, рупія - національна валюта Індії. Одна рупія дорівнює 100 пайсам. Причому ПАЙСА практично ніде не використовуються. Зрідка може зустрітися копійка в 50 пайсов. А в основному тут все округлюють за законами математики.

Тепер, дивлячись на минуле з життєвим досвідом в 1,5 року, я б не стала обмінювати всю готівку в аеропорту. Зарубіжна валюта в Індії легко конвертується в будь-якому банку. До того ж, курс конверсії, встановлений в аеропорту, злегка занижений, а іноді зазівався туриста можуть і обдурити. Не варто вірити, якщо вам стануть говорити, що за один раз легально обміняти можна тільки 300 у.о. Це брехня. При цьому для конвертації валюти понад норму вам запропонують заплатити невеликий відсоток, який у квитанції не вказується, так само як і зайва сума. Сама попалася - знаю точно.

Рупія - єдино законна валюта Індії. Долари не візьмуть ніде: ні в супермодному магазині, ні в пункті прокату скутерів, ні навіть на ринку. Це ніби як кримінально карається. Багато індуси, навіть дуже багаті, ніколи не бачили доларів, євро або рублів. Як сувенір у вас охоче візьмуть національні купюри країни. Звичайно, як чайові або подаяння у вас візьмуть навіть білоруські зайці чи монгольські тугрики, але як оплата за послуги або товари - тільки рупії.

Найцікавіше, що валюта Індії досить стабільна. Маленький відсоток інфляції дозволяє довгий час утримувати курс рупії на стабільному рівні: за 1 долар дають приблизно 50 рупій.

Багато радять зберігати всі квитанції, що підтверджують процедуру обміну. Мотивація пояснюється тим, що нібито по дорозі назад без даних документів не можна буде обміняти рупії назад. Спростовувати не буду. Може бути, в якихось окремих випадках це і потрібно, але коли я три рази покидала простори Індії, у мене жодного разу не попросили таких папірців: ні на митниці, ні в обміні валют.

Ще один юридичний факт полягає в тому, що валюта Індії не повинна залишати простори країни-виробника. Начебто, все вірно. Я чула таке і від індусів, і від туристів. Але ніколи не бачила, щоб в літаку перевіряли людини, що вилітає з Індії, щодо вивозу рупій. Чому перевіряти повинні саме в літаку? Це особисто моя, чисто суб`єктивна думка: кожен термінал міжнародного аеропорту обладнаний дьюті-фрі, ціни на товари в цих магазинах зазначені як у доларах, так і в рупіях. Так що в цій безмитної зоні ще можна користуватися національною валютою. Чи мається на увазі, що мандрівник витратить всі до єдиної копієчки в безмитних магазинах? Припустимо, багато туристів так і роблять. Але індуси, які виїжджають за кордон, завжди мають при собі національні грошові кошти. Так що тут теж не все зрозуміло. Можу сказати одне - в цій злегка незвичній для європейця країні стабільною є релігія, сезон дощів і валюта.