Топологія комп'ютерних мереж

Поняття комп`ютерної мережі увазі під собою наступне її визначення. Мережа є сукупністю об`єктів, яка утворена пристроями, які передають й обробними дані. Міжнародною організацією зі стандартизації обчислювальна мережа визначена як послідовна біт-орієнтована система передачі інформації між незалежними, але пов`язаними між собою особливим чином пристроями.

Архітектура комп`ютерних мереж така, що мережі зазвичай займають певну територію, тому їх найчастіше розділяють за територіальною ознакою. Існують локальні, регіональні та глобальні мережі.

До переваг, які дає мережеве об`єднання персональних комп`ютерів найчастіше відносять можливості поділу ресурсів, розділення даних, поділу програмних засобів, поділу ресурсів процесора, можливість організації багато режиму.

Різні ознаки мереж дають можливість створення різних класифікацій комп`ютерних мереж. До цих ознак належать топологія комп`ютерних мереж, їх призначення, перелік надаваних послуг, принципи управління (можуть бути централізованими і децентралізованими), методи комутації, методи доступу, види середовища передачі, швидкість передачі даних і т.п.

Зупинимося докладніше на такому важливому понятті як топологія комп`ютерних мереж. У будь-якої комп`ютерної мережі кожна робоча станція фізично з`єднана з іншими каналами зв`язку. З`єднання здійснюється згідно певної структури, яка отримала назву топологія комп`ютерних мереж. Таким чином, топологія комп`ютерних мереж є за своєю суттю описом фізичних з`єднань в обчислювальній мережі, яке вказує на конкретні робочі станції, здатні зв`язуватися між собою. Від того яким типом характеризується обрана топологія комп`ютерних мереж, залежить рівень продуктивності, працездатності і надійності експлуатації робочих станцій, що об`єднуються в мережу, а також часовий проміжок, необхідний на звернення до файлового сервера. Крім того топологія безпосередньо впливає на метод доступу в мережу, який буде застосовуватися.

На сьогоднішній день різновидів топологій комп`ютерної мережі п`ять, але широкого поширення набули три: шинна топологія, кільцева топологія, топологія типу «зірка».

Шинної топологією передбачається, що всі мережеві вузли будуть з`єднані в однорангову мережу за допомогою єдиного кабелю. Закінченням кабелю повинна служити резистивная навантаження. Єдиним кабелем підтримується єдиний канал передачі даних. У шинної топології кабель отримав назву шини. Мережі, побудовані за шинної топології, створюються на основі коаксіального кабелю.

Кільцева топологія знайшла свою реалізацію в простих однорангових обчислювальних мережах. Всі робочі станції, згідно даної топології з`єднані зі своїми двома найближчими сусідами. Якщо розглянути загальну схему з`єднання в мережі, створеної по кільцевій топології, можна побачити щось, що нагадує кільце. Дані в таких мережах можуть передаватися в єдиному напрямку, а всі робочі станції працюють як ретранслятори, які беруть і відповідають на адресовані їм пакети, а потім передають інші пакети даних наступної робочої станції, яка розташована «нижче за течією».

Найбільшого поширення сьогодні отримали локальні мережі, побудовані згідно зіркоподібній топології. У таких мережах дані до пристроїв розходяться із загальної точки, представленої концентратором, маршрутизатором або світче. Якщо уявити концентратор як центр зірки, то розходяться від нього даний будуть нагадувати промені - звідси дана топологія і отримала свою назву. Головною перевагою зіркоподібної топології в порівнянні з кільцевою є можливість реалізації права незалежного доступу до мережі, наданого будь-якого пристрою. В даному випадку кожен пристрій виявляється здатним звернутися до середовища передачі, в незалежності від інших пристроїв, розташованих в мережі.