Команда tracert допоможе у діагностиці проблем зі зв'язком

Команда tracert служить для запуску діагностичної утиліти, визначальною маршрут проходження трафіку в мережі. Ця програма є у більшості сучасних операційних систем. Використовується утиліта в основному при тестуванні і виявленні проблемного місця в мережі.

Що перевіряє команда tracert?

Tracert посилає в точку призначення запити подібно команді ping. Помітивши, що користувачем набрана команда tracert, Windows відправляє спеціально помічені пакети, які, досягнувши першого ж шлюзу, повертаються назад на комп`ютер користувача. При цьому в отриманих даних міститься інформація про вузол, повернувшись його. Після цього відправляється наступний запит, в тілі якого вже присутня вказівка пропустити його попереднього шлюзу.

Послідовна відправка пакетів дозволяє отримати повний маршрут проходження інформації від комп`ютера користувача до будь-якого вузла в інтернеті або локальної мережі. Таким чином, команда tracert стає необхідним інструментом при діагностуванні проблем, дозволяючи виявити ділянку, на якій пакети втрачаються.

Запуск команди tracert в Windows

Запустити утиліту перевірки мережевого маршруту в Windows можна з командного рядка. У версіях операційної системи нижче 8, щоб відкрити інтерфейс командного рядка, досить натиснути «Пуск-Виконати» і набрати cmd. У Windows 8 доведеться звернутися до меню «Усі програми» і знайти там пункт «Командний рядок». У будь-якої версії ОС також можна скористатися сполучення клавіш Win + R.

Потрапивши в командний рядок, необхідно ввести tracert domen.ru, де замість domen.ru можна вказати будь-яке доменне ім`я або IP-адресу. Це призведе до запуску утиліти зі стандартними параметрами.

Ключі команди tracert

Запущена досвідченим користувачем, містить команда tracert опис ключів. Його можна викликати, просто набравши команду tracert з параметром - ?.

Наведемо короткий опис параметрів, які підтримує команда tracert:

• -h задає максимальну кількість переходів, яке може бути виконане при пошуку кінцевого вузла.
• -d забороняє команді виробляти спроби перетворити IP-адреса проміжного шлюзу в ім`я.
• -j дозволяє утиліті виробляти вільний пошук маршруту по списку вузлів. Максимум можна вказати 9 маршрутизаторів.
• -w служить для вказівки часу очікування відповіді на запит від вузла. Якщо відповідь не отримана, то буде виведена зірочка. Вказується в мілісекундах.

За замовчуванням максимальне число стрибків обмежено 30-ю, а час очікування - 4-ма секундами.

Аналог в Linux

Користувачам операційної системи Linux доступна утиліта з більш широким функціоналом, ніж має команда tracert. Називається вона traceroute. Відрізняється дане додаток від аналога для Windows наявністю різноманітних режимів, які задаються за допомогою параметрів.

Запуск трасування за допомогою ICMP здійснює команда tracertroute з ключем -I. Варто звернути увагу, що для виконання цієї операції будуть потрібні права адміністратора. При стандартних налаштуваннях в більшості дистрибутивів запуск команди tracertroute може бути здійснений будь-яким користувачем. У цьому випадку будуть використовувати UDP-пакети, також можна утиліті примусово вказати використовувати саме їх за допомогою параметра -U.

Зірочки у виведенні маршрутів

Дуже часто команда tracert або її аналог для Linux в ряді місць виводять замість інформації про відповідь вузла зірочки. Не варто розглядати це як помилку. Це означає тільки одне: конкретний маршрутизатор не відповів на запит за заданий період часу. Нічого поганого в цьому немає, так як причин може бути досить багато. Одна з них - установка файерволов або інших засобів захисту, що блокують проходження певних пакетів.

Що слід знати про трасуванні маршрутів?

Tracert - команда, яка дуже важлива при діагностиці мережевих проблем. Проте варто враховувати, що помилитися, розглядаючи висновок команди tracert, досить просто. Тому не треба використовувати трасування маршрутів як єдиний засіб пошуку неполадок.

Ще однією причиною того, що трасування може тільки побічно вказати на проблему, є відмінність маршрутів проходження пакетів в інтернеті в різному напрямку. Як правило, пакет, відправлений користувачем, до сервера йде через одні вузли, а посланий назад - зовсім по-іншому.

Затримки проходження пакетів, присутні у виводі утиліти tracert або traceroute, не мають нічого спільного із затримками для транзитних пакетів. Це пов`язано зі специфікою їх обробки на маршрутизаторі. Тому для орієнтування на них необхідно вміти правильно читати висновок команди, що досить складно.

Утиліта MTR

Програма MTR існує у версіях для більшості операційних систем. Принцип її роботи дуже схожий на команду tracer (traceroute). Вона опитує заданий вузол протягом певного проміжку часу, при цьому дозволяючи зафіксувати зміни затримок.

Версія утиліти для Windows має назву WinMTR і розповсюджується безкоштовно.

Користувачеві надається можливість працювати з графічним інтерфейсом, в якому необхідно вказати IP-адресу або домен вузла призначення, запустити збір статистики. Як правило, для аналізу необхідно відправити мінімум 100 пакетів.

Користувачам Linux також доведеться MTR встановлювати додатково з репозиторіїв. У цих операційних системах зазвичай використовується консольна версія утиліти. Користувачеві доступні різноманітні параметри, що дозволяють задати кількість відправлених пакетів, запис звіту у файл, таймаут. Також версія для Linux може використовувати для тестування певні порти або TCP-пакети.

Що слід відправляти провайдеру для діагностики мережевих проблем?

Адміністратора сервера або провайдеру, як правило, краще відправити висновки команд tracert (traceroute), ping і звіт утиліти MTR. Можна, звичайно, постаратися обійтися тільки останнім, але чим більше інформації надано, тим легше фахівцеві знайти й усунути проблему.