Підключення роутера до ноутбука або комп'ютера. Інструкція з встановлення та налаштування роутера

Ні для кого не секрет, що багато власників комп`ютерів звикли жити в своєму закритому спокійному маленькому світі, одного разу налаштувавши працездатність обчислювальної системи. Здавалося б, що ще потрібно, якщо відеокарта справно отрісовиваєт картинку на екрані монітора, системний блок тихо шумить вентиляторами, а процесор обробляє чергові блоки двійкових даних. Однак інтенсивний розвиток комп`ютерних технологій, немов вир, рано чи пізно затягує навіть таких користувачів, змушуючи, наприклад, розбиратися, як здійснюється підключення комп`ютера до роутера. Саме про це «цеглинки» сучасної мережі ми сьогодні і поговоримо.

Це страшне слово «маршрутизатор»

Термін «роутер» прийшов до нас з англійської мови, що може бути переведено як «пристрій, що управляє передачею». Друге його назва, яка давно відоме серед системщиков - це маршрутизатор. Так, якщо для створення найпростішої мережі з декількох комп`ютерів можна було обійтися «хитрої» розводкою кабельної траси, що було під силу навіть новачкам, то фахівці в даній області стикалися з необхідністю організовувати складні ієрархічні схеми, які практично неможливо виконати без особливих вузлів, керуючих передачею даних. Це і є роутери. Зараз з необхідністю установки і налаштування маршрутизатора стикаються навіть звичайні власники персоналок і ноутбуків, які вирішили підключитися до Інтернету. До того ж, в деяких випадках обійтися без таких пристроїв неможливо. Наприклад, якщо потрібно організувати роздачу Інтернету по бездротових мережах або обійти обмеження провайдера з доступу з жорстко зазначеним MAC-адресою. На щастя, підключення роутера не вимагає яких-небудь особливих знань і може бути виконано за кілька хвилин.

Конструктивне виконання

Зовні маршрутизатор являє собою невеликий пристрій в пластмасовому корпусі, на передній панелі якого розміщені світлодіоди індикації стану і, іноді, ряд кнопок. На задній стінці присутній ряд роз`ємів Ethernet, один з яких позначений як «WAN», а інші - 1, 2, 3 ... Ми вже вказували, що «підняти» мережа може роутер. Підключення та налаштування його відрізняється в залежності від розміщення і підведення комунікаційних ліній. Маршрутизатор може працювати як проміжний вузол, коли його завдання зводиться до прийому і подальшої трансляції Wi-Fi (подібно дорепітери мобільного зв`язку), або ж як ключова точка доступу, перетворюючи провідні сигнали. У першому випадку ніяких комунікаційних проводів до нього не підводиться, у другому ж необхідний як мінімум один - від провайдера, який підключається до гнізда WAN. Також із зворотного боку корпусу знаходяться кнопки включення, скидання до початкових налаштувань і активування функції QSS. Всі сучасні маршрутизатори можуть працювати за стандартом Wi-Fi, тому поставляються із зовнішньою антеною.

Асортимент

Зараз вітрини магазинів обчислювальної техніки буквально ломляться від великої кількості моделей маршрутизаторів. Тут і просунуті Asus RT-AC68U за 10 тис. Руб., І D-Link DSR-1000 за 15 тис. Руб., І «народні» TP-Link за доступною ціною. Кожен покупець знайде саме те, що йому потрібно. Крім того, якщо необхідно, то консультанти можуть пояснити, як виконується підключення роутера. Вибір моделі залежить від завдань, які планується вирішувати за допомогою маршрутизатора. Для обходу MAC-обмеження і роздачі Wi-Fi на кілька машин цілком підійде бюджетне рішення, що характеризується низькою вартістю, наявністю всіх базових функцій і стандартним приймально-передавачем.

Як виконується підключення роутера?

Припустимо, що перед користувачем стоїть завдання підключити маршрутизатор таким чином, щоб мати можливість користуватися Інтернетом на всіх пристроях, здатних працювати через Wi-Fi. Для цього Ethernet кабель (Кручена пари), що йде від Інтернет-провайдера, необхідно підключити в роз`єм WAN із зворотного боку корпусу роутера. Далі від вільної розетки (1, 2, 3 ...) слід протягнути шнур (купується в будь-якому магазині, потрібної довжини і вже з коннекторами) до комп`ютерного роз`єму Ethernet і з`єднати їх. Не має значення, здійснюється підключення роутера tp-link або моделі якийсь інший фірми - в даному випадку алгоритм дій однаковий. Залишається подати на пристрій харчування і приступити до налаштувань.

Вибір способу зв`язку

У разі якщо роутер використовується для організації одноразової доступу до Інтернету 2-3 стаціонарних комп`ютерів, то рекомендується відмовитися від бездротового способу з`єднання на користь традиційного. Це дозволить працювати на великих швидкостях, не переживати через перешкоди і не перебувати в зоні дії передавача (спори про шкоду Wi-Fi ведуться до цих пір). Бездротову мережу доцільно використовувати лише за неможливості прокладки кабелів.

Відключення передавача і коректування параметрів

Наприклад, підключення роутера ZyXEL буде виконуватися наступним чином: основний кабель включається до гнізда WAN- № 1 з`єднується з комп`ютером, який буде вважатися главним- від № 2, 3 ... простягається кабель «вита пара» до інших системних блоків, підключаючись до роз`ємів Ethernet. Після цього на основний машині потрібно запустити браузер і ввести в рядку адреси шлях 192.168.1.1 (точна комбінація вказана на наклейці з нижньої сторони пристрою або в інструкції). На питання про паролі слід ввести «admin». До речі, підключення роутера TP-Link передбачає введення тієї ж комбінації для доступу до налаштувань. Якщо все виконано правильно, то користувач побачить дерево меню внутрішньої програми. Передавач можна відключити в розділі «Бездротовий режим», просто знявши галочку навпроти рядка «Включити бездротове мовлення роутера». Пройшовши по меню, можна виконати налаштування інших режимів: зокрема, задіяти парольний доступ при роботі по Wi-Fi- вказати демілітаризовану зону- обмежити дозволи для інших комп`ютерів та ін. Деякі провайдери вимагають внесення коригувань і прописування «ключів», в цьому випадку без додаткових налаштувань не обійтися. З можливостями меню можна ознайомитися на сайті виробника маршрутизатора. Коли працездатність системи повністю налаштована, ми рекомендуємо зберегти параметри у файлі, використовуючи можливість резервування налаштувань в сервісному розділі. Це дозволить за пару кліків мишкою відновити всі внесені зміни.

Просте вирішення проблеми

Існує багато причин, через яких не вдається «підняти» мережу на маршрутизаторі. Їх рішення знаходиться за рамками цієї статті. Однак якщо підключення роутера до Інтернету раптом стало недоступним, хоча зовсім недавно працювало стабільно, то можна спробувати повернути всі налаштування до заводських параметрах і виконати налаштування заново. Для цього на включеному маршрутизаторе необхідно сірником або ампулою від ручки натиснути втоплену в корпус кнопку скидання і потримати її в такому стані 5-10 секунд. Коли індикатори почнуть переморгуватися, кнопку можна відпускати. Іноді така проста дія допомагає відновити роботу роутера.

Універсальність

Всі сучасні виробники маршрутизаторів намагаються зробити процес встановлення та налаштування максимально спрощеним. Навіть паролі для входу в керуючу внутрішню програму у різних розробників однакові. Те ж саме можна сказати про адресу. Приміром, якщо підключення роутера D-Link і настройка вимагають введення 192.168.0.1, то той же шлях набирають власники рішень від TP-Link. Завдяки цьому користувач, навчившись працювати з будь-яким маршрутизатором, зможе налаштувати і інші моделі.