Комп'ютерні пристрої виведення

З початком масового поширення обчислювальної техніки в повсякденній мові все частіше став зустрічатися термін «пристрої введення-виведення даних». Під ним ховаються цілі групи різних пристроїв. У даній роботі ми наведемо опис найбільш затребуваних з двох груп (Пристрої виведення і введення) стосовно до побутового персонального комп`ютера.

Багатьом відома кумедна історія, коли на запитання: «Який у тебе комп`ютер?», Користувач, особливо не замислюючись, відповідає: «Самсунг», прочитавши назву на моніторі. Веселуни навіть придумали схожий анекдот. Начебто б смішно, але навіть зараз ще зустрічаються користувачі, що відповідають точно також. Звичайно, можна вказати на помилку, але набагато ефективніше пояснити, які бувають пристрою виводу.

Комп`ютер, який не має можливості тим чи іншим способом видавати результати своєї роботи, є річчю в собі, причому абсолютно марною. Пристрої виводу призначені для видачі результатів. Серед них одне з найважливіших представлено монітором. Комп`ютер справно виконує поставлені завдання і видає відповіді на монітор. В даному випадку «відповіді» означають не тільки цифри, але й будь-яку візуальну інформацію. Навіть перегляд фільму - це представлене в відображуваному на екрані вигляді обчислення. Очевидно, що на питання про комп`ютер не можна відповідати, прочитавши назву на моніторі. Це ж різні речі, пов`язані лише побічно.

Пристрої виводу не вичерпуються одним лише монітором. Не менш затребувані функції звукового адаптера: навіть перші комп`ютери вміли відтворювати відносно складні композиції за допомогою динаміка (PC-спікера), а тепер деякі програми навіть відмовляються запускатися, якщо в системі відсутня повноцінна звукова карта.

Наступне популярне пристрій - це принтер, характерна особливість якого в тому, що з його допомогою комп`ютер отримує можливість виводити дані на папір. В даний час ціни на них істотно знизилися, тому часто принтер відразу набувається разом з комп`ютером.

Крім вищевказаних компонентів, існують спеціалізовані пристрої виведення даних, які в домашніх умовах використовуються рідко.

Щоб внести в комп`ютер задачу, служать пристрої введення. Їх список набагато більш великий, ніж у попередньої групи. Це дуже просто пояснюється: у людини всього п`ять почуттів, а найбільш просто і раціонально взаємодіяти з двома з них, а ось способів введення даних, доступних людині, набагато більше.

Основний пристрій - клавіатура. За допомогою її вводиться 90% інформації, що підлягає обробці. Довгі роки робляться спроби її потіснити, замінивши чимось більш оптимальним. Наприклад, дуже приваблива ідея голосового введення: письменники-фантасти давно зрозуміли її переваги і в своїх розповідях про звичайну клавіатурі майже не згадують.

Принцип роботи програм голосового введення заснований на аналізі вимовних людиною слів і перетворенні їх у введені дані. Це виглядає наступним чином: запускається програма, підключається мікрофон і віддаються команди управління або начитуються текстові дані. При словах «згорнути вікно» відбувається згортання і т.д. А набір тексту стає зовсім простим, адже комп`ютер бере на себе функції стенографістки. На жаль, рівень розпізнавання вимовлених слів все ще низький.

Маніпулятор типу «миша» знайомий всім. З появою графічних програмних інтерфейсів він став дуже затребуваний.

Тенденції розвитку дозволяють стверджувати, що зовсім скоро з`являться і стануть доступними за вартістю монітори з сенсорними екранами.

На полицях магазинів електроніки можна зустріти різні джойстики і навіть високотехнологічні рулі, які зацікавлять любителів пограти в комп`ютерні ігри.

Художники і дизайнери в своїй роботі використовують світлове перо, завдяки якому рисуемая картинка відразу ж потрапляє в комп`ютер.