Види народних пісень: приклади. Види російських народних пісень

Пісня здавна супроводжувала людини. Життя його була відображена і осмислена в ній. До речі кажучи, про це можна судити і по всіляких народних прислів`їв: «Чиїм розумом живеш, того й пісню співаєш», «Бесіда дорогу коротає, а пісня роботу» і, звичайно ж, всім відомої «З пісні слова не викинеш».

Вступ

Види народних пісень різноманітні. Їх можна розглядати з різних сторін: з точки зору відображення міфологічних уявлень або ж, навпаки, реальної дійсної картини, з точки зору обрядової лірики і, звичайно ж, залежно від місця, ситуації, в якій вони виконуються. Російські народні пісні, види їх є дуже різноманітними, а це ще раз підкреслює унікальність музичної культури Росії.

Походження пісні

Саме слово походить від «співати», або ж «співаю». Макс Фасмер у своєму етимологічному словнику зазначає, що корінь даного дієслова - общеславянский. Згідно з думкою більшості експертів, а також досвідчених дослідників, форми «співаю» (співати) і «співаю» (поїти) абсолютно не випадково збігаються. Існує думка, що даний феномен пов`язаний з язичницьким жертовним обрядом: поїти - оспівувати. Звичайно ж, пісня відбувається з обрядів. При цьому в літературних джерелах часто вказується, що вона володіє якимсь міфологічним підтекстом.

Будь окремо взятий народ, можна сказати, еволюціонував разом з музикою. Завдяки музиці, пісні зокрема, ми може простежити розвиток народу, значущі події періоду будь-якої епохи. Завдяки цьому існує можливість по-справжньому звернути увагу саме на ті мотиви у народній творчості, якими передається вся глибина переживань (в ліричних піснях, наприклад), радості і так далі. Варто відзначити, що в народній пісні найважливіше значення має саме текст, а не музика. Саме ця характерна риса відрізняє російську музичну культуру.

Види народних пісень

Досить часто види народної пісні включають в себе музичні твори зі змістом, спрямованим на змову, приворот. Смислове наповнення таких пісень дуже різноманітно. Одним з найпопулярніших було використання прогулянок біля води. Згідно з деякими старовинним джерелами, похід до води позначав, насамперед, бажання знайти судженого найближчим часом. У подібних випадках замість нього в піснях часто використовувався образ риби, в основному щуки, яку дівчині необхідно було виловити. Закінчуються подібні види народних пісень чимось на зразок замовного чотиривірші.

Часто образи в народних піснях містять в собі абсолютно неймовірні об`єкти з вірувань давніх слов`ян. Досить цікавий той факт, що багато понять в народних текстах є спорідненими, тобто походять від одного слова, при цьому виражаються в образах вогню, як внутрішнього, так і зовнішнього. Ось, наприклад, слово «вгамувати» використовується зазвичай як словосполучення зі словами «голод», «печаль» і так далі. Але своє походження воно бере від слова «тліти», що має безпосереднє відношення до вогню, звичайно ж. У свою чергу вогонь символізує ту саму зв`язок зі слов`янської міфологією, адже саме в ній роль божества, і особливо світла, підносилася до межі. До прикладів можна віднести і багато інших слова. Особливо цікавою може вийти трактування слова «жерти». Воно пов`язується зі словом, уживаним стосовно до вогню - «горіти», а також, ймовірно, походить від «палив».

Трохи про символи

Існують, звичайно, слова і словосполучення, які вже чітко асоціюються у нас з певними образами. Всілякі види російських народних пісень, приклади їх, показують нам що трава, скажімо, є символом дівчини, запалена свічка - це неодмінно печаль, туга, а проливний дощ, звичайно ж, асоціюється зі сльозами, плачемо. У текстах календарних пісень дуже часто використовується зелений колір, а це, природно, символ краси, молодості, весни. Дослідники вважають, що для того щоб по-справжньому зрозуміти зміст тексту народної пісні, необхідно розгадувати її по символам. Очевидно також і те, що з плином часу міфологічне вплив на народну пісню поступово слабшає, вона стає більш традиційною, передає певний пісенний образ. Різноманітні види народних пісень. Приклади їх надзвичайно цікаві.

Пісні російського народу

Різноманітні види народних пісень з`являються в Росії на основі фольклору слов`янських племен. Існує думка про те, що здавна на одній території могло проживати кілька народностей, а це, у свою чергу, дуже сильно вплинуло на музичну культуру. Першими з`явилися історичні пісні, які відображали, відповідно, реальні історичні події. Пісні, в яких йшлося про конкретні події, носили назву «епічні». У той же період з`явилися й ліричні народні пісні, в них часто передавалося емоційний стан персонажа. В якості акомпанементу в той час люди використовували незвичні для нас музичні інструменти. До них можна віднести гудок, гуслі, жалійка і, звичайно, відомий нам інструмент пастуха - ріжок. У наш час навряд чи можна знайти оригінали, адже під час епохи Середньовіччя піснярі жорстоко каралися, а їхні інструменти знищувалися. Однак про ці музичних інструментах досить багато інформації в літературі.

Види російських народних пісень. Весільні пісні

Це один з найцікавіших жанрів, які відкривають види народної пісні. Варто відзначити, що їх характер в основному був неоднорідним. Це можуть бути як пісні безпосередньо про обряд весілля, так і про нелегку жіночу долю. Мали місце і пісні-причет. Тут доречним буде згадати й інші види народних пісень, приклади їх різноманітні («Заплакала Машенька про русою косі»). Існують також і пісні змішаного характеру, здебільшого вони ґрунтуються на протиставленні двох основних ліній. З одного боку, наречена сумує через те, що їй необхідно буде залишити рідну домівку. Тут можуть бути передані обряди дівич-вечора, розплітання коси, і так далі. З іншого боку - радість, оптимізм, початок нового життя. Кінцівка в таких піснях найчастіше радісна.

Символіка

Що стосується символіки, у весільних піснях образ дівчини зазвичай висловлює берізка, часто зустрічається і порівняння її з лебедем- образ хлопця - соловей або кінь, наприклад. Цікавий той факт, що в піснях заміжня дівчина з "білосніжною лебідоньки" перетворювалася на "сіру гуску", при цьому малася на увазі втрата дівочої краси, чистоти. Дівчину характеризували вельми красномовні епітети, вона практично завжди описувалася білолицьої, рум`яної, з чорними бровами і ясними очима. Для весільних пісень характерний мелодичний розспів, чіткий ритмічний малюнок, обов`язкова наявність приспіву.

Величальні і корільних

Походження величальних пісень прийнято пов`язувати з міфологією. Це не дивно, адже такі пісні зазвичай відбувалися із звернень людей до природи, природних явищ. Що ж стосується маловідомого жанру - корільних пісень, - вони спрямовані головним чином на обман нечистої сили. В основному в величальних піснях життя ідеалізується, в корільних ж з точністю до навпаки - характеризується виключно реальний побут. Варто відзначити, що в підтексті весільного обряду корільних пісня стає більш жартівливій, своєрідною піснею-насмішкою. Різноманітні види народних пісень: жартівлива, лірична. 3 клас у школі вивчає в основному жартівливі пісні, проте корільних сюди не входять, вони не настільки поширені в наш час.

Найбільш популярні в наш час пісні

Незважаючи на те що інформації про народних піснях не надто багато, можна зробити висновок: види російських народних пісень дуже різноманітні. Одним з популярних в наш час видів є, звичайно ж, лірична протяжна пісня. Її можна віднести до однієї з найважливіших значущих гілок російської музичної культури. Найчастіше тематика таких пісень базується на ідеї любові: в основному це світлі, радісні тони. Дівчина і хлопець майже завжди ідеалізується: він - розумний, красивий, хоробрий, вона - незалежна, розсудлива, неймовірно красива. Існують також ліричні пісні про сімейне життя. В принципі, такі види народних пісень 3 клас зазвичай вивчає на уроках музики у школі.

В цілому можна сказати, що на даний момент російська музична культура, звичайно, модернізувалася. Російські народні пісні, види їх, трохи призабули. У народній пісні на перший план виступав текст, смисловий зміст, зараз же першість захоплює танцювальна складова. Це абсолютно не означає, що музична культура з часом прийде до занепаду, скоріше, це можна трактувати як відповідність музики, пісні, сучасному ритму життя.