Тембр в музиці - це що за категорія? Для чого вона існує?

У музиці XX століття така характеристика звуку, як тембр, почала відігравати ключову роль у концепції нових музичних стилів і у формуванні нових вокальних технік. Що являє собою timbre і які існують його різновиди?

Тембр в музиці - це що за категорія?

«Тембр» перекладається з фр. як «відмітний знак». Тембр в музиці - це специфічна забарвлення звучання. Якщо на різних інструментах взяти одну й ту ж ноту однакової висоти або гучності, все одно звук буде значно відрізнятися завдяки тембровим характеристикам інструменту. Однакові вокальні партії, виконані двома різними вокалістами, легко розрізнити на слух завдяки особливій тембровим забарвленням голосу.

Поняття «тембр» визначення в музиці має далеко не єдине, але всі вони зводяться до того, що timbre є такою ж найважливішою характеристикою звуку, як, наприклад, гучність, висота або тривалість. Для опису тембру використовуються найрізноманітніші прикметники: низький, щільний, глибокий, м`який, яскравий, приглушений, дзвінкий і т.д.

Види тембрів по А.Н. Сохор

Тембр в музиці - це явище багатоскладне. Відомий музикознавець А.Н. Сохор виділяє 4 види тембру:

• інструментальний - залежить від особливостей будови інструменту і характеру вилучення звуку;
• гармонійний - залежить від характеру поєднання звуков;
• регістровий - залежить безпосередньо від природної теситури голосу або регістра інструмента;
• фактурний - залежить від рівня щільності і «в`язкості» звучання, акустики та ін.

Голосові тембри

Тембр в музиці - це важлива характеристика для співочого голосу. Особливо в умовах естрадної конкуренції важливо, наскільки у вокаліста запам`ятовується тембр.

Тембр людського голосу залежить в першу чергу від будови голосового апарату. На темброві характеристики достатній вплив також надає ступінь розробленості і «натренованості» вокального апарату. Нерідко після наполегливих занять у вокалістів змінюється тембр голосу на більш високий, а після перенесених захворювань голосового апарату тембр стає більш низьким.

Так чи інакше, серед чоловічих голосів виділяють три основних тембру - бас, баритон і тенор. Серед жіночих - контральто, меццо-сопрано і сопрано.

Чим важливі темброві характеристики

Необхідність виділити серед характеристик звуку ще одну категорію - тембр - продиктована рядом причин. Найголовніша з них - це те, що тембр (неважливо, інструментальний або голосовий) допомагає надати музичного твору правильний настрій, розставити важливі акценти.

Коли робиться музична аранжування (тим більше, якщо це оркестровка), не враховувати творчу задачу і темброві характеристики інструментів просто неможливо. Наприклад, не вдасться додати легкість і легкість звучанням, якщо доручити виконання музичного уривка контрабасу або тромбону, у яких тембр звуку відрізняється великою кількістю низьких обертонов- неможливо досягти ефекту нагнітання атмосфери, використовуючи ніжні переливи арфи.

Те ж саме відбувається під час підбору репертуару для вокаліста. Як правило, блюзові та джазові партії погано вдаються виконавцям-сопрано або тенорам, тому що для цього потрібно щільний, оксамитовий, соковитий, низький тембр звуку, можливо, навіть з «хрипотцой» - цього вимагає сама специфіка жанру (прокурена атмосфера кабаре, кафешантанів і т.д.). У той же час виконавці з низькими тембрами невигідно виглядають в багатьох інших музичних жанрах і виконавських техніках (наприклад, в «скрімінг», який розрахований якраз на високі дзвінкі голоси).

Таким чином, тембр - це та характеристика, яка багато в чому визначає атмосферу звучного музичного твору, а головне, викликає у людини ті чи інші емоції з приводу почутого.