Епохальне твір - «Тихий Дон». Актори та ролі

Фільм «Тихий Дон» - це радянська екранізація безсмертного роману М. Шолохова. Картина була знята в далекому 1958 році. Як не дивно, але для кінострічки був вибраний більш характерний для літератури жанр балади, вершинний підтип композиції якої - довгий розвиток сюжетного дійства - залишається «за кадром», а глядачеві демонструється лише кульмінація да апогей. Можливо, саме тому більшу частину подій другого тому оригіналу попросту вирізали. Проте «Тихий Дон» (1957 р) С. Герасимова досі вважається найкращою екранізацією культового роману-епопеї М. Шолохова.

Сюжет

Канонічний роман Шолохова, відзначений престижною Нобелівською премією, увійшов до числа найбільш значущих і яскравих творів світової літератури. Він оповідає про катастрофу підвалин козацтва. Шестигодинний трисерійний фільм найбільш точно передає оригінальну атмосферу першоджерела, оповідаючи про переломний момент в історії Росії. Коли непоправно рухнув багатовікової звичний уклад життя, трагічно ламалися долі, знецінювалися моральні цінності, людські життя.

Уходящая епоха

В деяке здивування призводить сам факт появи в Радянській Росії такого твору, адже, якщо бути чесним, автор однозначно на стороні Григорія Мелехова. Героя, який став заручником збігу фатальних обставин, як і багато інших, потрапили під безжальні жорна історії. Написавши «Тихий Дон», Шолохов як би зібрав у ньому народний плач по епосі. У картині захоплююче і детально описаний не тільки своєрідний побут козаків (говір, оздоблення, традиції), але і характер взаємин між героями.

Блискучий акторський склад - заслуга режисера

Зйомки драми «Тихий Дон» (актори: Петро Глєбов, Еліна Бистрицька та ін.) Відбувалися в реальних станицях поблизу Ростова. Варто відзначити чудовий підбір акторів, їх гра була чудовою, причому як виконавців головних, так і другорядних персонажів. Глядачі-сучасники однозначно вірили майстрам акторського мистецтва. Талановитому режисеру Герасимову вдалося абсолютно все: починаючи від специфічного козачого говірки і закінчуючи розжареними до межі емоційними сценами начебто кульмінаційної (повернення в рідний хутір Г. Мелехова).

Чільний персонаж

Незважаючи на пристойну кількість персонажів, фільм «Тихий Дон» має чільний образ - Григорія Мелехова, роль якого виконав досить талановитий, хоча і не всім відомий актор Петро Глєбов. Глєбов був вже кілька застарий для даної ролі, проте він зміг відчути і донести до глядача всю палітру емоцій, характер свого героя, розповісти про свою трагічну долю «правдошукача» і скитальца. Він на самому початку оповіді опиняється на роздоріжжі, т. К. Закохується в чужу дружину - Ксенію Астахову. Не в силах впоратися з наринули почуттями, герой готовий кинути не лише молоду дружину Наталю, а й батьків, і рідну домівку. Також варто відзначити виконавця ролі Пантелея Прокофьіч (батька Григорія) - актора Данила Ільченко, завдяки якому в картині присутній малочисельний гумор.

Козачки

Картина «Тихий Дон», актори і персонажі якої миттєво придбали народну любов і визнання, подарувала світові яскраві жіночі персонажі:

Образ фатальної Ксенії виконала Еліна Бистрицька. Ще під час кастингу вона відверто зізналася режисерові, що давно бажала зіграти саме цю роль - красивою, вольовий і сильною козачки, готової без роздумів піти на все заради коханого.

Відчайдушну Наталю зіграла Зінаїда Кирієнко, якій блискуче вдалося передати другій жіночий образ - дружини Григорія, яка страждає, вірною і люблячою. Окремої похвали заслуговує важливий елемент в картині «Тихий Дон» (1957) - повна достовірність відтворення фактури козачок тієї епохи - інший час, інші типажі. Решта акторів зіграли свої ролі також на належному рівні.

Необхідна стислість

Багато чого з літературного джерела не увійшло в кінострічку «Тихий Дон», Шолохов більш детально описував події Першої світової, довоєнного життя, існування в банді головного героя і т. Д. У будь-якому випадку неможливо навіть уявити, що хтось міг здійснити екранізацію роману Тихий Дон (актори, сценарій, структура, атмосфера кіно) краще, ніж це зробив С. Герасимов. Тому що, дивлячись його творіння, глядач не просто оцінює гру акторів і зусилля режисера, він по-справжньому проживає драму героїв. Робота всієї команди, що працювала над проектом, приречена на добру і довгу славу, оскільки виконана на совість і з душею. Навіть зараз, незважаючи на поважний вік і певну специфічність, кінострічка «Тихий Дон» (актори якої були названі вище) виглядає досить жваво. Залишається ще раз висловити виконавцям і творцям подяку за їх високохудожній витвір, який сміливо можна назвати великим, як і сам роман Михайла Шолохова.