Образ Наталі у романі "Тихий Дон" Шолохова

Наталя - дружина Григорія Мелехова, дочка Коршунова Мирона Григоровича. Ця героїня є однією з головних у творі. Образ Наталі у романі "Тихий Дон" ми опишемо в цій статті. Автор не випадково стільки уваги приділив зображенню внутрішнього світу своєї героїні. Вона несе в собі характерні риси, властиві російській жінці 20-го століття. Таким чином, Наталія Коршунова ("Тихий Дон") - типова представниця свого середовища.

Зображення жінок в романі

Якщо образ такого героя, як Григорій Меліхов, - символічне зображення російського мужика 20-го століття, то в жіночих типажах втілено авторське уявлення про їхню долю в Росії. Пріоритет над усім політично заангажованим і соціально-конкретним вчених моральних цінностей відображають чарівні образи представниць прекрасної статі, створені в романі.

Характер Наталії

Для Наталії, дружини Григорія, характерно довготерпіння, а також мудре спокій жінки - берегині вогнища. Крім того, їй притаманна захована глибоко здатність до сильних духовних переживань. Про гордості Наталії, силі її почуттів говорять вчинки, а не слова: це її спроба самогубства, а також небажання мати від нелюблячий чоловіка дитину. Наталія в романі "Тихий Дон" - це жінка, яка зуміла присвятити себе дітям, дому. У самому її портреті укладена трагічна історія життя: з "розчавленими роботою", "великими" руками контрастує краса особи, а сірі очі, що дивляться сміливо, протиставляються стриманою і збентеженою усмішці. Такий портрет Наталії ("Тихий Дон").

Психологічна трактування характеру

Зображуючи цю та інших жінок у творі, письменник використовує принцип так званої психологічної трактування характеру. Тобто образ Наталі в романі "Тихий Дон" дається в динаміці, у розвитку, з проникненням у внутрішній світ, в пружини дій героїні. На початку книги ми бачимо її ще зовсім юною дівчиною, коли Мелехови приїхали її сватати. Коли наречену вперше показують Григорію, він думає: "Хороша". Вибір батька він схвалює, бачачи, що ця дівчина слухняна, покірна, соромлива і ласкава. У характері даної героїні сплелися химерно поневолення древніми патріархальними традиціями і постійно ставлять її в драматичні ситуації і штовхають на протест величезні людські можливості. Отримали втілення в ньому високі моральні якості, а також краса і грація, які складалися в самих надрах життя народу.

Взаємовідносини Наталії та Григорія

Наталія ніжно полюбила свого нареченого Григорія, ще нареченою "закоханими очима" розглядала його, вираховувала з нетерпінням дні, які залишилися до весілля. Ця дівчина, проводжаючи нареченого, дивилася "зі сльозами схвильованої радості" йому вслід, відчуваючи, як стрімко б`ється її серце. Зазвичай боязка і сором`язлива, вона наполягала на своєму тоді, коли батьки спочатку не хотіли видавати її заміж за Григорія. Однак життя з цією людиною радісних надій героїні не виправдала. Чи не були щасливі у творі "Тихий Дон" Григорій та Наталія в сімейному житті. Героїня переконувалася все більше в тому, що чоловік до неї байдужий, що він любить лише Ксенію. І коли він зізнається їй чесно в тому, що не любить її, Наталія самотньо і мовчазно переживає своє горе, худне, а в очах її з`являється щось "жалюгідне".

Самовідданість почуття цієї жінки та її цнотливу стриманість підкреслює письменник. Створюючи образ Наталі в романі "Тихий Дон", автор зазначає печаль, підкорюючу скорботу своєї героїні. Особливо запам`ятовуються її очі, які Шолохов називає "сумними", "скорботними". Стримана і скромна Наталія соромиться проявляти на людях почуття, приховує їх. Така основна характеристика цієї героїні (роман "Тихий Дон"). Образ Наталки - одне з найсвітліших у творі.

Взаємовідносини Наталії з Мелехова

Ця дівчина безкорислива в любові до Григорія і нескінченно вірна йому. Вона своїм людським чарівністю, моральною чистотою привертає до себе всіх Мелехових (Шолохов, "Тихий Дон"). Наталія в цій сім`ї відразу ж була прийнята добре. І свекра, і свекруха вона підкорила своїми душевними якостями і працьовитістю. Сором`язливість і цнотливість не дозволили їй до весілля навіть поцілуватися зі своїм майбутнім чоловіком.

Наталія знаходить щастя в роботі і материнство

Любов Наталії на початку подружнього життя була ще повільна і холодна, а почуття її - приховані глибоко в душі. Лише після народження дітей розкрилася ця героїня, придбавши впевненість у собі. Про людей вона піклується всім своїм щедрим серцем, сама ж переживає самотньо нещастя нелюбимої дружини. Забуття знаходить Наталія у важкому щоденній праці. Ще більше, ніж Ксенія, ця героїня любить працю, і Шолохов поетизує це її якість, здатність натхненно і легко віддавати всі свої сили йому, при цьому не шкодуючи своїх "робочих рук".

Наталія, чи не пізнавши радості в любові, знаходить щастя у материнстві. Після того як народилися полюшка і Мішатка, ця героїня покращала і розцвіла. Її обличчя світилося гордовитою радістю, коли вона показувала дітей свого чоловіка. Щаслива мати, Наталя віддає дітям всю свою невитрачену ласку. І Григорія підкорює "чистої внутрішньою красою" ця героїня в образі матері. Його серце заливає ніжність. Однак Григорій ласкою свою дружину ніколи не балував, тому не знаходить і тепер теплого слова.

Наталія проклинає чоловіка

Довго доводилося миритися Наталії зі своїм непростим становищем нелюбимої дружини. Ображена в найкращих почуттях, надламана, вона проклинає чоловіка в степу під час страшної грози. Григорій скалічив її життя. З трагічною силою душевну травму цієї жінки передає паралель між станом природи і її внутрішнім відчуттям. Наталя, збожеволівши від горя, склавши молитовно долоні, мокрі від сліз, просила Григорію смерті. У цей час повзла хмара зі сходу, чорна, клубна. Грім глухо гуркотів. Пекучо-біла блискавка, пронизуючи вершини хмар, ковзала по небу, звиваючись. Хилив вітер на захід трави, ніс гірку пил зі шляху, пригинав майже до землі капелюшки соняшників, обтяжені насінням. Наталя, сильна характером, з колишньою покірливо покірністю рішуче пориває, заявивши владно про своє право на справжню, яскраве життя. Однак вона губить себе, тому що не знає, як за неї боротися.

Образ Наталії перед її смертю

Перед смертю, в останні дні, проявляється з усією силою її мужність, велич духу, моральна чистота і затята любов. Образ Наталі у романі "Тихий Дон" розкривається повністю. Вмираючи, героїня просить одягнути її в зелену спідницю. Саме її любив бачити Григорій на своїй дружині. Вона також передає останній заповіт Мишатке поцілувати батька за неї і сказати, щоб той шкодував дітей. Незважаючи на приниження, образи, тяжке горе, пов`язане з подружнім життям, прощає перед смертю Григорію всі його дружина Наталя ("Тихий Дон"). Характеристика цієї героїні викликає повагу, а її доля - щире співчуття. Сам Григорій також не залишився байдужим до смерті своєї дружини. Для нього стає шоком догляд Наталії, він відчуває свою провину. Ніяке горе після смерті її не могло вже потрясти його. У пам`яті Григорія дружина залишається прекрасною, сяючою внутрішньою красою.

Роль жіночих образів у романі

Наталія ("Тихий Дон"), характеристика якої була представлена, - це не єдиний цікавий жіночий образ у творі. Роману надає чимале гідність поєднання епічного зображення історичних подій з ліричністю розповіді, розкриттям найглибших думок і почуттів персонажів. Це стосується більшою мірою до образів російських жінок.

У вітчизняній літературі важко відшукати інший твір, на сторінках якого було б стільки уваги віддано жінці, її непростий частці. З глибин серця письменника виходять біль і ніжність по відношенню до героїням. Наталія Коршунова ("Тихий Дон") - дівчина, яка, безумовно, заслуговує на співчуття і уваги Шолохова.