Пришвін: біографія (для дітей). Михайло михайлович Пришвін: життя і творчість

Російський письменник М. М. Пришвін - автор незліченних повістей і оповідань про природу. І, як неперевершений Айвазовський у написанні морських пейзажів, він унікальний за своїм літературній майстерності в художньому описі природи. Школярі вивчають його творчість вже з третього класу і знають, хто такий Пришвін. Біографія для дітей може бути досить цікавою, адже він багато подорожував і бачив у природі чимало різних дивовижних явищ. Все це він записував у своїх щоденниках, щоб потім черпати звідти оригінальний матеріал для створення якогось чергового оповідання або розповіді. Звідси така жвавість і натуральність описуваних ним образів. Адже не дарма Пришвіна назвали співаком російської природи.

Пришвін. Біографія для дітей

Народився майбутній письменник Михайло Пришвін в 1873 році в купецькій сім`ї в селі Хрущево Єлецького повіту Орловської губернії. Батько його помер, коли йому було 7 років, разом з Мішею у матері залишилося на руках ще шестеро дітей. Спочатку хлопчик закінчив сільську школу, потім навчався в Єлецької гімназії, але за непокору вчителю його звідти виключили.

Потім він поїхав в Тюмень до свого дядькові Ігнатову, який на той час був великим промисловцем в суворих сибірських місцях. Там юний Пришвін закінчив Тюменське реальне училище. У 1893 році він вступає в Ризький політехнікум на хіміко-аграрне відділення. З 1896 року молодий Пришвін починає захоплюватися політичними гуртками, зокрема марксистськими, за що був заарештований в 1897 році і відправлений на висілки в рідне місто Єлець.

Шлях до літератури

У 1900 році Пришвін Михайло вирушає на навчання до Німеччини в Лейпцизький університет на філософський факультет агрономічного відділення. Через час він повертається в Росію і працює агрономом в Тульській губернії і слідом у Московської губернії міста Луга в лабораторії професора Д. Прянишникова, потім і в Петровської сільгоспакадемії. А далі він стає секретарем одного великого Петербурзького чиновника, якому допомагає складати сільськогосподарську літературу. І ось вже перед самою революцією він стає кореспондентом таких вітчизняних видань, як «Русские ведомости», «Ранок Росії», «Мова», «День».

У Першу світову Пришвіна забирають на фронт санітаром і військовим кореспондентом. Після революції 1917 року він суміщає роботу вчителя в Єлецької гімназії (саме з неї його колись вигнали) і веде краєзнавчу роботу агронома. Пришвін навіть стає учасником організації музею садибного побуту в місті Дорогобужі, в колишньому маєтку Баришнікова.

Творчість Пришвіна (коротко)

Михайло Пришвін починає свою літературну діяльність в 1906 році з розповіді «Сашок». Потім він відправляється в подорож по російській Півночі (Карелія) і при цьому серйозно захоплюється місцевим фольклором та етнографією. А в 1907 році з`являється і його перша книга під назвою «В краю неляканих птахів». Вона являла собою дорожні замітки, складені письменником зі своїх численних спостережень за природою і диким побутом північних народів. Ця книга принесла йому велику популярність. Письменник був удостоєний медалі Імператорського географічного товариства і навіть став його почесним членом. Так почало приносити свої плоди творчість Пришвіна. Коротко написати про нього вже так просто не вийде.

Літературний талант

У його чудових, майстерень оповіданнях завжди гармонійно поєднувалися навчаючи допитливість, поезія природи і навіть натурфілософія. Список творів Пришвіна протягом його життя поповнювався чудовими творами, такими як «За чарівним колобком» (1908 г.), «Чорний араб» (1910) та ін. Письменник Пришвін зайняв особливу нішу в літературі і був вхожий в коло знаменитих петербурзьких літераторів, таких як О. Блок, А. Ремізов, Д. Мережковський. З 1912 по 1914 рік на світ з`являється перша збірка творів М. М. Пришвіна в трьох томах. Сам Максим Горький сприяв виданню його книг.

Список творів Пришвіна і далі зростає, в 1920-1930 роки виходять його книги «Башмаки», «Джерела Берендея», повість «Жень-шень» та багато інших чудових робіт. Найцікавіше полягає в тому, що глибоке проникнення в життя природи зробило міфи і казки як би само собою зрозумілим відгалуженням у творчості письменника. Казки Пришвіна незвичайно ліричні та красиві. Вони розфарбовують художню палітру його багатого письменницької спадщини. Дитячі розповіді і казки Пришвіна несуть в собі позачасову мудрість, перетворюючи деякі образи в багатозначні символи.

Дитячі розповіді і казки

Багато подорожує і постійно працює над своїми книгами М.М. Пришвін. Біографія його більше нагадує життя якогось біолога і географа-натураліста. Але саме в таких цікавих і захоплюючих дослідженнях і народжувалися його красиві історії, багато з яких були навіть не вигадані, а просто майстерно описані. І так міг це зробити тільки Пришвін. Біографія для дітей цікава саме тим, що безліч своїх оповідань і казок він присвячує як раз-таки юному читачеві, який у період свого розумового розвитку зможе почерпнути який-небудь корисний досвід з книги, яку прочитає.

Михайло Михайлович має дивовижну світогляд. У його творчості йому допомагає незвичайна письменницька пильність. Безліч дитячих оповідань він збирає у своїх книгах «Звір-бурундук», «Лисичкин хліб» (1939). У 1945 році з`явилася «Комора сонця» - казка про дітей, через своїх сварок і образ потрапили в лапи моторошних мшар (боліт), яких врятувала мисливський собака.

Щоденники

Чому ж мав такий успіх письменник М.М. Пришвін? Біографія його вказує на те, що найкращим його помічником став щоденник, який він вів все життя. Кожен день він записував туди все, що на той момент хвилювало і надихало письменника, всі свої роздуми про час, про країну і про суспільство.

Спочатку він поділяв ідею революції і сприймав її як духовно-моральне очищення. Але з часом він усвідомлює всю згубність цього шляху, оскільки Михайло Михайлович бачив, як більшовизм був недалекий від фашизму, що над кожною людиною новоствореного тоталітарної держави нависла загроза свавілля і насильства.

Пришвіну, як і багатьом іншим радянським письменникам, доводилося йти на компроміси, принижували і гнобили його моральний дух. Є навіть цікава запис у його щоденнику, де він зізнається: «Я поховав свого особистого інтелігента і зробився тим, хто я тепер є».

Міркування про культуру як про порятунок всього людства

Тоді він розмовляв у своєму щоденнику про те, що гідне життя можна підтримувати лише тоді, коли вона забезпечена культурою, що означало довіру до іншої людини. На його думку, серед культурного товариства можна жити і дорослій людині як дитині. Він також стверджує, що споріднене співчуття і розуміння - це не просто етнічні основи, а великі переваги, які даровані людині.

3 січня 1920 письменник Пришвін описує свої відчуття голоду і злиднів, до яких його довела владу Рад. Звичайно, можна жити і духом, якщо самому бути добровільним ініціатором цього, але інша справа, коли тебе роблять нещасним всупереч твоїй волі.

Співак російської природи

З 1935 року знову робить свої подорожі по Російському Півночі письменник Пришвін. Біографія для дітей може бути дуже пізнавальною. Вона знайомить їх з неймовірними подорожами, оскільки здійснював їх геніальний письменник і на пароплавах, і на конях, і на човнах, і пішим ходом. У цей час він багато спостерігає і пише. Після такої подорожі світ побачила його нова книга «Берендеева гущавина».

У роки Великої Вітчизняної письменник був евакуйований в Ярославську область. У 1943 році він повертається до Москви і пише розповіді «Лісова Капель» і «Фацелія». У 1946 році він купує собі невеликий особнячок в Підмосковному Дунино, де живе в основному влітку.

У середині зими 1954 Пришвін Михайло помирає від раку шлунка. Його ховають в Москві на Введенському кладовищі.