Розповідь про життя і творчість Пришвіна м.м.

Михайло Михайлович Пришвін - це один з великих російських письменників, якого на його літературні праці надихала сама матінка-природа. Найцікавіше полягало в тому, що всю інформацію для повістей і оповідань він черпав зі своїх щоденників, в яких описував свої враження і спостереження за природою і за життям в цілому. Це він робив дуже докладно і натуралістично. Причому щоденники ці він звик вести з самого дитинства, до цього його привчив батько. Ось таким трохи незвичним способом розвивався талант Пришвіна до художньої літератури.

Коротка розповідь про життя і творчість Пришвіна

Якщо розповідати про його біографії, то він прожив дуже довгу і дивовижну життя, яке, як і у будь-якої людини, була сповнена всякими подіями, хорошими і поганими.

Розповідь про життя і творчість Пришвіна треба почати з опису найважливіших дат і подій в його долі. Народився він 23 січня 1873 в Орловської губернії Єлецького повіту в дідівській родовому маєтку Хрущево-Левшин. Його діда звали Дмитро Іванович Пришвін, у той час він був дуже багатим купцем.

Батько і мати

Батько, Михайло Дмитрович Пришвін, успадкував чимало грошей і маєток Констандилово. Жив він по-панськи, дуже любив коней і скачки і був заводчиком орловських рисаків. Йому навіть вдавалося вигравати призи на скачках. Він також любив розводити сади і квіти. Полювання теж була частиною його життя.

Але ця казка закінчилася дуже швидко, коли він програв величезну суму грошей. Щоб віддати свої борги, йому довелося закласти маєток і продати кінний завод. Після таких потрясінь здоров`я його похитнулося, його розбив параліч, і незабаром він помер.

Проте мати письменника, Марія Іванівна, була жінкою прагматичною і сильною. Вона походила з старообрядницького роду Ігнатовим. Залишившись без чоловіка з дітьми, вона все ж таки змогла дати їм гідну освіту.

Школа й освіту

Біографія Пришвіна вказує на те, що в 1882 році його віддали вчитися в сільську школу для початкового навчання. Через рік його перевели в Єлецькому гімназію в перший клас. Навчання йому давалася не так-то й легко. За 6 років навчання він двічі залишався на другий рік. А в четвертому класі через скандал з учителем географії В. В. Розановим (став згодом відомим філософом) Михайла взагалі виключили з гімназії.

У 1893 році Пришвін закінчив Тюменське реальне училище, потім продовжив навчання в Ризькому політехнікумі. А з 1900 по 19002 рік навчався на агронома в Лейпцігському університеті і захистив диплом інженера-землевпорядника. Три роки після він пропрацював агрономом і написав ряд статей і книг з агрономії.

Шлюб

Першою його дружиною була смоленська селянка Смогалева Єфросинія Павлівна, у своїх щоденниках він згадує її як Павлівну, або Фросю. У неї це вже був другий шлюб, так як першого чоловіка вбили в Громадянську війну. Від цього шлюбу у неї був і син Яків. Однак Пришвіну вона народила ще трьох дітей. Правда, первісток Михайло помер ще немовлям у 1918 році. Друга дитина, Лев Михайлович, коли виріс, став відомим белетристом, що працював під псевдонімом Алпатов (таку назву мало родовий маєток в Єльці) і складався в літературній групі «Перевал». Третій син, Петро, став мисливствознавцем і в 2009 році написав книгу мемуарів. Сама ж Єфросинія Павлівна прожила в чоловіком трохи більше 30 років, потім вони розлучилися. У 67 років він одружився вдруге. Помер Пришвін в 1954 році, 16 січня. Його поховали в Москві на Введенському кладовищі.

Характеристика Пришвіна у творчості

Яким би геніальним не був Пришвін, все ж до 30 років він вів більше підготовчу письменницьку роботу, немов набирався більшого досвіду, щоб потім виразити всього себе в літературному художньому слові.

Розповідь про життя і творчість Пришвіна досить захоплюючий. Адже він багато подорожував. Колись він вперше відправився в північну Карелію. Там, захоплений місцевим фольклором, він пише книгу «В краю неляканих птахів». У ній відразу відчулося, що тема народу, природи і Росії стануть його основними темами в житті і в творчості. Все це дуже дорого його душі, і тому він пише про це з величезною любов`ю і патріотизмом.

Початок творчості

Далі Пришвін подорожує в Мурманський край, на Соловки і в Норвегію. Всі його нові враження лягли в основу чудової книги «За чарівним колобком». У нього з`являється свій стиль, замішаний на суворому Документалізм, де присутня казковий початок і образно-поетичний стиль.

Творча історія Пришвіна, а точніше, його дебют в російській літературі, прийшовся в революційний період 1906 року. Тоді йому було найскладніше пробитися на літературну арену, в світанок «Срібного століття», та й творча конкуренція була дуже високою. Найперший розповідь Пришвіна як письменника називався «Сашок». Він був виданий в 1906 році.

Розповідь про життя і творчість Пришвіна можна продовжити дуже цікавим фактом, який полягав у тому, що серйозної конкуренції в ньому його колеги не бачили, для них він був простим нарисовцем. Так, він входив в Імператорське географічне товариство, був фотографом і спостерігачем. Однак вони навіть не підозрювали, що перед ними глибокий мислитель, який у своєму щоденнику опише найдраматичніші періоди Росії.

Новий етап

Все своє життя Пришвін багато подорожував і полював. Це був живий і захоплений людина, а не кабінетний письменник. У 1912 році він знайомиться з Максимом Горьким і з його допомогою випускає свій тритомник.

Потім вийшла його книга «Мирская чаша», в якій відбилися всі болісні хвилювання і переживання Пришвіна в роки революції та громадянської війни.

У 20-х роках великий успіх отримала книга «Джерела Берендея», куди увійшли рибальські, мисливські повісті й оповідання про те, як стала поступово налагоджуватися мирне життя людей. Книга також включила і досить цікава, не пов`язане з природою опис. Пришвіна цікавила післяреволюційна Росія, де жевріла надія на нове щастя. Тут читач раптом дізнається Пришвіна ще краще і глибше. Письменник стає популярним, його люблять і визнають. Трохи пізніше він напише автобіографічний твір «Кощеева ланцюг».

Об`єднання «Перевал»

Розповідь про життя і творчість Пришвіна можна доповнити тим, що в середині 20-х письменник тісним чином пов`язує себе з літературним творчим об`єднанням «Перевал». Тут Пришвін поводиться дуже грамотно зі своїми колегами і редакторами і тактовно відповідає на критику.

З чергової поїздки на Далекий Схід він привозить свою нову повість «Женьшень», написану в традиціях "настроєвою" безсюжетної прози. У моторошні голодні 30-ті роки письменник продовжує працювати і нести світло читачам. В останні свої роки він займається написанням дитячої літератури, куди увійшла книга «Комора сонця».

Останні твори Пришвіна включили в себе роман «Осударева дорога» і повість-казку «Корабельна гущавина». Немає сенсу більше перераховувати величезну кількість творів, написаних цим письменником. Але всі вони дороги читачеві, бо досі дарують необхідне тепло і світло, які так потрібні для виховання нормальної здорової особистості.