Актриса любов соколова: фільмографія і особисте життя

Соколова Любов Сергіївна - знаменита радянська і російська актриса. Нагороджена багатьма преміями радянських кінофестивалів, а також військовими орденами. Є Народною артисткою СРСР.

Дитинство і юність

Актриса Любов Соколова народилася в 1921 році в містечку Іваново-Вознесенську. Її батько - Сергій Максимович - працював червонодеревником, мати - Парасковія Федорівна - була продавцем, а після стала директором магазину.

З раннього дитинства Любов Сергіївна була привчена до праці. Сім`я мала велике господарство: худоба, город. І обов`язки по догляду були покладені саме на юну Любу.

З самого дитинства було ясно, що дівчинка володіє прекрасним акторським талантом. Неодноразово вона влаштовувала вистави для своєї родини і для сусідів уже в п`ятирічному віці, вбираючись в старі мамині сукні.

Під час навчання в школі Любов нескінченно брала участь в художній самодіяльності, а також відвідувала драматичний гурток.

Улюбленим заняттям майбутньої актриси було відвідування Іванівського театру музичної комедії. Вона настільки часто ходила на вистави, що іноді її пускали безкоштовно.

Мати Любові Сергіївни мріяла про те, що дочка надійде до консерваторії, але педагог шкільного драмгуртка розвіяв ці мрії, порадивши дівчині вступати до педагогічного. Так, Любов Сергіївна потрапила до Ленінграда в 1940 році.

Освіта

У Педагогічний інститут ім. Герцена Любов Соколова надійшла без проблем. Коли навчання вже почалася, дівчина дізналася, що набираються слухачі в акторську школу при "Ленфільмі". Соколова, ні секунди не сумніваючись, побігла на прослуховування і справила там величезне враження на приймальну комісію, прочитавши монолог Ніни з "Чайки".

Цілих півтора року Любов Сергіївна поєднувала навчання в педінституті і акторські курси, а також встигала підробляти на вокзалі.

Майже через два роки після початку війни Любов Соколова опинилася в Москві. Вона вирішила продовжити навчання. Її прийняли у ВДІК відразу на другий курс (інститут перебував в евакуації в Алма-Аті).

Педагогами Соколової були видатні майстри: Сергій Герасимов, Ольга Пижова, Борис Бібіков. Навчання давалося дівчині легко, вона була постійною учасницею всіх вистав. І в 1946 році актриса Любов Соколова закінчила вуз з відзнакою. Працювати стала в театрі-студії кіноактора, та й дебют у кіно був не за горами.

Актриса Любов Соколова під час Великої Вітчизняної війни

Війна наздогнала дівчину в Ленінграді. Щоб хоч якось допомогти своїй Батьківщині, Любов Сергіївна влаштувалася працювати на авіаційний завод. Вона обробляла деталі до двигунів літаків.

Її чоловік Георгій Араповскій і свекруха працювали на тому ж заводі. Це були важкі дні голоду і холоду, але Любові Сергіївні вдалося пережити блокаду і дочекатися евакуації. З Ленінграда вона їхала вже без родини: чоловік і свекруха загинули від голоду. Це одна з найстрашніших трагедій в житті актриси.

"Дорога життя" перебувала під постійними обстрілами, але Соколової та тут супроводжувала удача. Вона дісталася по Ладозького озера до пункту евакуації, і якийсь час допомагала там пораненим. Потім її перевезли в Іваново, а звідти до Москви. Після дозволу від міністра кінематографії навчатися у ВДІКу Любов Соколова перебралася до Казахстану, де перебувала до 1946 року.

Робота в театрі

Першим театром актриси став Театр-студія кіноактора, в якому вона пропрацювала практично все життя. Однак в 1951 році їй і ще декільком молодим акторам надійшла пропозиція поїхати до Німеччини і попрацювати в театрі Групи радянських військ. Актриса Любов Соколова прийняла це рішення без сумнівів, бо роботи в Москві практично не було, а значить, не вистачало і засобів до існування.

Цілих п`ять років пропрацювала Любов Сергіївна в Потсдамі, де знаходилася база драматичного театру. Робота була досить напруженою, трупі доводилося постійно роз`їжджати, гастролюючи по всіх радянських військових частинах, що базуються в Німеччині.

Любов Соколова - актриса, яка зіграла в театрі Групи радянських військ десятки ролей, у тому числі Поленькой з "Прибуткового місця", Шуру в спектаклі "Єгор Буличов та інші", Любушка в "Останніх" за п`єсою Максима Горького.

У 1956 році Любов Соколова приїхала назад до Москви. Вона знову стала працювати в Театрі-студії кіноактора, але постійно була задіяна тільки в одному спектаклі - "За тих, хто в морі". Обставини склалися так, що Любов Соколова стала затребуваною актрисою кінематографа, хоча на її рахунку не так вже й багато головних ролей.

Робота в кіно

Дебют актриси міг би відбутися вже в 1941 році, у фільмі "Фронтові подруги", але вона сама відмовилася від ролі. Вже після закінчення інституту її запросили в картину "Повість про справжню людину", режисером якої став Олександр Столпер. Соколова зіграла там маленьку роль медсестри Варвари.

Перед своїм від`їздом до Німеччини Любов Сергіївна зіграла ще в декількох фільмах, але це були епізодичні ролі. Після 1956 року вона з`явилася в кінокартинах "Два життя", "Сім`я Ульянових", "Тихий Дон", "Ходіння по муках". На зйомках останнього Соколова познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Георгієм Данелія.

Кінокар`єра Любові Соколової розвивалася швидкими темпами. Її часто запрошували на роль матері через доброго складу характеру. Вона зіграла більш ніж в десяти фільмах чиюсь матір ("Розплата", "Небезпечні друзі", "Мелодія на два голоси"). Однак своїм улюбленим фільмом актриса називала "Доживемо до понеділка", де вона зіграла жінку з нелегкою долею і маму недолугого хлопчаки.

Дивний той факт, що Любов Соколова - актриса виключно позитивних персонажів. Від негативних героїв вона просто відмовлялася, не бажаючи нести зло з екрану.

Актриса Любов Соколова, фільмографія якої включає більше трьохсот вісімдесяти ролей, була внесена за це досягнення в Книгу рекордів Гіннеса.

Головні ролі

Найчастіше Любов Соколову називають актрисою епізодів. Але це анітрохи не ображало артистку, оскільки вона вважала, що будь-яка роль важлива і потрібна.

По-справжньому головних ролей у кар`єрі Соколової всього три. У фільмі "Мати й мачуха" вона зіграла Прасковью Лихачову, прийомну матір дівчинки Нюри. В екранізації "Трьох сестер" (за Чеховим) їй дісталася роль Ольги Сергіївни Прозорова. Також Соколова виконала головну роль у комедії "Осінні ранки".

Особисте життя

Будучи студенткою акторських курсів в Ленінграді, актриса Любов Соколова, особисте життя якої часом вражає своїм трагізмом, знайомиться з починаючим актором Георгієм Араповскім. Молоді люди тут же закохуються одне в одного і приймають рішення одружитися. На жаль, їх сімейне життя виявилася недовгою. Під час блокади Ленінграда Георгій гине від голоду.

Довгий час Любов Сергіївна не могла пережити гіркоту втрати і не звертала уваги на залицяння чоловіків.

Через роки на зйомках фільму "Ходіння по муках" вона знайомиться з починаючим режисерську кар`єру молодим чоловіком. Георгій Данелія закохав у себе актрису, і незабаром вони стали жити разом.

У 1959 році у них народився син Микола (на момент його народження Соколової було вже 38 років). Актриса Любов Соколова, біографія якої не така щаслива, як може здатися, незабаром повернулася до роботи. Піклуватися про Миколу допомагали бабусі.

Соколова і Данелія прожили разом 26 років, але потім він пішов до іншої жінки. Новою обраницею режисера стала Галина Юрская. Любов Соколова спокійно перенесла цей удар долі і переїхала у свою кооперативну квартиру.

Син двох цих талановитих людей пішов по стопах батьків. Він закінчив режисерський факультет ВДІКу і йому пророкували велике майбутнє. На жаль, цьому пророцтву не судилося здійснитися.

Трагедії в житті актриси

Любов Соколова - актриса, син якої міг би стати видатним режисером свого часу. Його короткометражки студентських часів високо оцінювалися провідними фахівцями кінематографа. Але доля розпорядилася інакше. На початку 1980-х років Микола зацікавився баптизмом, потім потрапив в секту, став дуже замкнутим. Його не зупиняє навіть той факт, що у нього підростає маленька донька Маргарита.

У 1985 році Микола гине при нез`ясованих обставинах. Його тіло було знайдене в квартирі нової дружини батька - Галини Юрської. Любов Соколова переживає і цей удар долі. Вона продовжує багато працювати, давати концерти.

У 1994 році по дорозі на черговий виступ Любов Сергіївна разом з подругою Майєю Булгакової потрапили в страшну аварію. Через кілька днів у реанімації зупиняється серце Майї Григорівни. Любов Соколова важко перенесла цю втрату.

Актриса Любов Соколова, фотографія якої висить на почесному місці в Державному театрі кіноактора, померла в червні 2001 року.

Нагороди

Нагороджена медалями воєнного часу, в тому числі "За відвагу", "За оборону Ленінграда". Є Народною артисткою СРСР.