Цікаві факти з життя Льва Миколайовича Толстого. Життя і творчість лева товстого

Ім`я письменника, просвітителя, графа Льва Миколайовича Толстого відомо кожному російській людині. За його життя було надруковано 78 художніх творів, ще 96 збереглися в архівах. А в першій половині XX століття вийшло повне зібрання творів, що налічувало 90 томів і включало крім романів, повістей, оповідань, нарисів і т. П. Численні листи і щоденникові записи цієї великої людини, різнився величезним талантом і неабиякими особистими якостями. У даній статті згадаємо найцікавіші факти з життя Льва Миколайовича Толстого.

Продаж будинку в Ясній Поляні

У молодості граф мав славу азартною людиною і любив, на жаль, не дуже успішно, грати карти. Сталося так, що частина будинку в Ясній Поляні, де пройшло дитинство письменника, була віддана за борги. Згодом на порожньому місці Толстой насадив дерева. Ілля Львович, його син, згадував, як одного разу попросив батька показати в будинку кімнату, де він народився. І Лев Миколайович вказав на вершину однієї з модрин, додавши: «Там». А шкіряний диван, на якому це сталося, він описав у романі «Війна і мир». Такі цікаві факти з життя Льва Миколайовича Толстого, пов`язані з родовим маєтком.

Що стосувалося самого будинку, то два його двоповерхові флігелі збереглися і з часом розрослися. Після одруження і народження дітей сім`я Толстих все збільшувалася, і паралельно з цим пристроювалися нові приміщення.

Сімейне виховання і діти Толстого

Льва Миколайовича завжди відрізняла прихильність до сім`ї. Письменник вважав, що саме вона грає головну роль в житті кожної людини. З дружиною, Софією Андріївною, вони прожили в любові та злагоді п`ятнадцять років. Потім стали виникати сварки на ґрунті негативного ставлення графа до майна і перегляду їм життєвих цінностей.

У сім`ї Толстих народилося тринадцятеро дітей, п`ятеро з яких померли ще в дитинстві. Граф ніколи не шкодував для них часу, а до кризи 80-х років любив влаштовувати пустощі. Наприклад, якщо під час обіду подавали кисіль, батько помічав, що їм добре склеювати коробочки. Діти тут же приносили в їдальню папір, і починався процес творчості.

Інший приклад. Хтось у родині засумував або навіть розплакався. Помітивши це граф вмить організовував «нумидийским кінноту». Він схоплювався з місця, піднімав вгору руку і мчав навколо столу, а за ним спрямовувалися діти.

Толстого Льва Миколайовича завжди відрізняла любов до літератури. Він регулярно влаштовував у своєму будинку вечірні читання. Якось взявся за книгу Жюль Верна без картинок. Тоді він почав ілюструвати її сам. І хоча художник з нього вийшов не дуже хороший, сім`я була в захваті від побаченого.

Пам`ятали діти і жартівливі вірші Толстого Льва Миколайовича. Він читав їх на неправильному німецькою мовою з тією ж метою: підняти настрій домашнім. До речі, мало хто знає, що у творчій спадщині письменника є кілька поетичних творів. Наприклад, «Дурень», «Вольга-богатир». В основному вони писалися для дітей і увійшли до відому «Азбуку».

Думки про самогубство

Твори Льва Миколайовича Толстого стали для письменника способом вивчення людських характерів у їхньому розвитку. Психологізм у зображенні часто вимагав від автора великої душевної напруги. Так, під час роботи над «Анною Кареніної» з письменником ледь не сталася біда. Він перебував у такому важкому душевному стані, що боявся повторити долю свого героя Левіна та вчинити самогубство. Пізніше в «Сповіді» Лев Миколайович Толстой зазначав, що думка про це була такою наполегливою, що він навіть виніс з кімнати, де переодягався в самоті, шнурок, і відмовився від полювання рушницею.

Розчарування в церкві

Біографія Толстого Льва Миколайовича добре вивчена і містить чимало розповідей про те, як його відлучили від церкви. Тим часом письменник завжди вважав себе віруючою людиною, а з 77-го року протягом декількох років суворо дотримувався всі пости і відвідував кожну церковну службу. Однак після відвідин Оптиної пустелі в 81-му році все змінилося. Лев Миколайович відправився туди зі своїм лакеєм і шкільним учителем. Йшли, як і належить, з торбинкою, в постолах. Опинившись, нарешті, в монастирі, виявили страшну бруд і жорстку дисципліну.

Прийшли паломників поселили на загальних підставах, що обурило лакея, завжди ставився до господаря як до пана. Він звернувся до одного з ченців і повідомив, що старий - це Лев Миколайович Толстой. Творчість письменника було добре відомо, і його тут же перевели в кращий номер готелю. Після повернення з Оптиної пустині граф висловив своє невдоволення подібним чиношануванням, і з тієї пори змінив своє ставлення до церковних умовностей і її службовцям. Закінчилося все тим, що в один з постів він узяв собі на обід котлетку.

До речі, в останні роки життя письменник став вегетаріанцем, повністю відмовившись від м`яса. Але при цьому щодня їв яєчню в різних видах.

Фізична праця

На початку 80-х - про це повідомляє біографія Толстого Льва Миколайовича - письменник остаточно прийшов до переконання, що дозвільна життя і розкіш не красять людину. Він довго мучився питанням про те, як йому вчинити: розпродати все своє майно і залишити улюблену дружину і непріученний до важкої праці дітей без коштів? Або переписати весь стан на Софію Андріївну? Пізніше Толстой поділить всі між членами сім`ї. У цей складний для нього час - родина вже переїхала до Москви - Лев Миколайович любив ходити на Воробйови гори, де допомагав мужикам пиляти дрова. Потім навчився шевському ремеслу і навіть сам проектував черевики і літні черевики з брезенту і шкіри, в яких ходив все літо. А ще всякий рік допомагав селянським родинам, в яких не було кому орати, сіяти і збирати хліб. Не всі схвалювали таку життя Льва Миколайовича. Толстого не розуміли навіть у власній родині. Але він залишався непохитний. І якось влітку вся Ясна Поляна розбилася на артілі і вийшла на покіс. Серед працювали була навіть Софія Андріївна, згрібати граблями траву.

Допомога голодуючим

Відзначаючи цікаві факти з життя Льва Миколайовича Толстого, можна згадати і про події 1898. У Мценском і чорнінням повітах в черговий раз вибухнув голод. Письменник, одягнений у стару свиту і капці, з торбинкою за плечима разом з сином, викликати йому допомагати, особисто об`їхав усі села і з`ясував, де становище дійсно було злиденним. За тиждень склали списки і створили приблизно по дванадцять їдалень в кожному повіті, де годували, в першу чергу, дітей, старих і хворих. Продукти привозили з Ясної Поляни, готували по два гарячих страви на день. Ініціатива Толстого викликала негатив з боку влади, які встановили за ним постійний контроль, і місцевих поміщиків. Останні порахували, що подібні дії графа можуть привести до того, що їм незабаром самим доведеться і поле орати, і корів доїти.

Якось в одну з їдалень увійшов становий і завів розмову з графом. Він поскаржився, що хоча і схвалює вчинок письменника, але є людиною підневільним, тому не знає, як бути - йшлося про дозвіл на подібну діяльність губернатора. Відповідь письменника виявився простий: «Не служити там, де змушують чинити проти совісті». І такою була вся життя Льва Миколайовича Толстого.

Важка хвороба

У 1901 році письменник захворів важкою лихоманкою і за порадою лікарів вирушив до Криму. Там замість вилікування підхопив ще запалення і черевний тиф. Надії на те, що він виживе, практично не залишалося. Лев Миколайович Толстой, творчість якого містить чимало творів з описом смерті, морально до неї підготувався. Він анітрохи не боявся розлучитися з життям. Письменник навіть попрощався з близькими. І хоча говорити міг тільки напівпошепки, кожному з своїх дітей дав цінну пораду на майбутнє, як виявилося, ще за дев`ять років до смерті. Це було дуже до речі, оскільки через дев`ять років нікого з членів сім`ї - а вони практично всі зібралися на станції Астапово - до хворого не пустили.

Похорон письменника

Ще в 90-і роки Лев Миколайович у своєму щоденнику висловився щодо того, якими хотів би бачити свої похорони. Через десять років в «Спогадах» він розповідає історію відомої «зеленої палички», закопаної у яру поряд з дубами. І вже в 1908-му диктує стенографістами побажання: поховати його в дерев`яній труні на тому місці, де шукали в дитинстві джерело вічного добра брати.

Толстого Льва Миколайовича, згідно з його волею, поховали в парку Ясної Поляни. На похороні були присутні декількох тисяч чоловік, серед яких були не тільки друзі, шанувальники творчості, письменники, а й місцеві селяни, до яких він все життя ставився з турботою і розумінням.

Історія з завищеними

Цікаві факти з життя Льва Миколайовича Толстого стосуються і його волевиявлення щодо творчої спадщини. Письменником було складено шостій заповітів: в 1895-м (щоденникові записи), 1904-м (лист до Чорткова), 1908-м (продиктовано Гусєву), двічі в 1909-му і в 1010-му. За одним з них всі його записи і твори надходили в загальне користування. За іншими право на них передавалося Черткову. У кінцевому рахунку, Лев Миколайович Толстой творчість і всі свої записи заповідав дочки Олександрі, з шістнадцяти років стала помічницею батька.

Число 28

За свідченням рідних, письменник завжди іронічно ставився до забобонам. Але цифру двадцять вісім вважав для себе особливої і любив. Що це було - простий збіг чи рок долі? Невідомо, але багато найважливіші події життя і перші твори Льва Миколайовича Толстого пов`язані саме з нею. Ось їх перелік:

• 28 серпня 1828 - дата народження самого письменника.
• 28 травня 1856-го цензура дала дозвіл на видання першої книги з повістями «Дитинство і отроцтво».
• 28 червня народився первісток, Сергій.
• 28 лютого відбулося весілля сина Іллі.
• 28 жовтня письменник назавжди пішов з Ясної Поляни.