"Гамбрінус". Короткий зміст, аналіз, відгуки

Купрін Олександр Іванович - письменник-реаліст, його ім`я - одне з найвідоміших і гучних імен початку ХХ століття. Його твори «Гранатовий браслет», «Молох», «Поєдинок», «Гамбрінус» (короткий зміст і аналіз якого буде представлений нижче) та інші увійшли до золотого фонду російської літератури. Купрін був дуже колоритною фігурою. Він постійно жадав вражень, тому часто мандрував і пробував себе в різних галузях, професіях - від дантиста до вантажника.

Випадки з власного життя стали основою для багатьох творів Олександра Івановича. Велика частина творчості письменника пройнята співчуттям до людей, які приречені тягнути важку участь в убогій, відсталої середовищі. Купрін висловив це співчуття не тільки в зображенні життя нижчих верств суспільства (роман про життя жінок легкої поведінки «Яма»), але в образах страждаючих, інтелігентних героїв. Письменник мав не тільки вищим майстерністю літературного пейзажу, візуального сприйняття буття, але також і літературного характеру. Мова, портрет і психологію автор опрацьовував дуже ретельно - це помітно навіть по глибині і складності образів тварин, про яких Олександр Іванович любив писати. Розповідь у творах Купріна часто звернено до екзистенційних проблем. Його роздуми про волю до життя, ненависті і любові, слабкості і силі, розпачі відтворюють духовний світ «маленької людини» на зламі епох.

Драма життя

Оповідання «Гамбрінус», короткий зміст якого відомо кожному ще за шкільною програмою, був створений А. Купріним в сумбурний історичний період часу між двома революціями, що відбулися в Росії. Він став яскравим реалістичним відображенням нерозривному взаємозв`язку простого народу з його культурою. Зміст твору доносить до читача драму життя відвідувачів пивного закладу з німецькою назвою «Гамбрінус» розташованого на знаменитій вулиці Дерибасівській в Одесі. Самобутні і яскраві образи героїв, центральним персонажем серед яких є унікальний музичний самородок - талановитий Сашка-скрипаль, наповнюють атмосферу того часу неповторним колоритом і шармом. Підкреслено контрастно виглядає натхненна і іскриста гра музиканта на тлі трагічних і грізних подій, розбурхали всю Росію і сплюндровану долю багатьох її громадян.

Людина - очерет, але мислячий

Цікавий літературний прийом використовував Купрін. «Гамбрінус» в основі сюжету містить ідею яка зачіпає одвічну тематику безсмертя і торжества мистецтва над будь-яким проявом аморальності, підлоти й жорстокості. Геніальний вчений-француз Б. Паскаль своєї філософської думкою дав визначення індивідууму: людина - це очерет, однак очерет мислячий. Ця думка була підхоплена Купріним і перенесена в його літературний твір. Слова центрального персонажа про те, що людину можна скалічити, але справжнє мистецтво обов`язково все витримає і переможе, є своєрідною транскрипцією слів Паскаля, звучачи як апофеоз мужності і стійкості.

Особлива магія

«Гамбрінус» - розповідь невеликий, у ньому трохи більше двадцяти сторінок. Але кожна фраза його пронизана особливою магією і енергетикою літературної майстерності автора. Оповідання розбурхує читача, тримаючи його в неослабному напрузі, не залишаючи байдужим, байдужим до подій драматичним подіям в Російській імперії того часу. Невблаганна хвиля єврейських погромів в лічені дні знищила життєрадісну атмосферу поважних, доброзичливих відносин між жителями, зануривши колись веселі вулиці приморського міста в отруйну пучину ксенофобії. Купріновскій «Гамбрінус», короткий зміст якого не в силах передати публіцистичну точність автора, описує мали місце акти вандалізму безчинствуючих чорносотенців. Досить докладно автор описує як вони, п`яні, нахабно вдиралися в приватні будинки, квартири, безсоромно шарили в комодах і в ліжках, вимагали гроші, вимагали то горілки, то виконання гімну. У кожній описової сходинці читач відчуває журналістський талант письменника.

Громадянська позиція

Громадянська позиція Купріна безпомилково вгадується читачем за описом однієї з ключових сцен, коли в розпал погрому одеський муляр безжально вбиває улюбленого пса Сашки-скрипаля. У цьому трагічному епізоді з потужною контрастною виразністю неореалізму автор показує невблаганну лють безглуздого і тупого гніву народу. Прості люди, обдурені і використовувані владними структурами і революційними течіями в своїх політичних цілях, стають жертвою прийдешніх драматичних подій. Своє обурення і біль письменник висловив не тільки в даному творі. Громадянську позицію передають розповіді «Образа» і «Маячня», які також написав Купрін. «Гамбрінус» ж відрізняється від інших особливим емоційним і соковитим стилем. Це справжній еталон літературної експресії: всі події і предмети, описані автором, мають закінчену форму, утворюючи внутрішню логічний зв`язок один з одним.

Оцінка творчості

Твір «Гамбрінус» відгуки отримав неоднозначні. Чудову оцінку літературному творінню Купріна свого часу дав Лев Толстой, відзначивши його яскраву тональність. Максим Горький пропонував присвоїти письменникові почесне звання співака революції. Однак коли після сталися жовтневих подій Купрін емігрував за кордон, думка про нього і його творчість радикально змінилося, а сам письменник ніколи більше не повертався у своїх творах до революційної тематики. Можливо, цей факт є однією з причин, по яких варто прочитати оповідання «Гамбрінус». Короткий зміст не в силах передати повною мірою майстерність автора.