Роман Сенчин - "інформація"

Після захопленого прийому попередньої роботи Романа Сенчина «Елтишеви» пропустити нову роботу автора було абсолютно неможливо. Тема «Інформації» - розпад особистості на тлі побутових негараздів, здавалося, продовжувала дослідження, розпочате «Елтишеви». Кілька бентежила зміна соціального середовища розповіді. Дійсно, чи можуть існувати схожі проблеми у напівголодних жителів зауральського глушини і фінансово забезпечених столичних медіа-менеджерів?

Це залишилося незрозумілим і після прочитання. «Інформація» - історія морального, фізичного і психологічного розпаду цілком успішного з кар`єрної і фінансової точок зору представника «креативного» класу. Якщо в «Елтишеви» заворожувала безвихідь і неминучість розвалу, то в новому романі ніяких очевидних причин для подібного результату не спостерігається. Яким чином героєві вдається з`єднати успішну кар`єру з непробудним пияцтвом (до білої гарячки), нервовим виснаженням, заплутаною особистим життям і дорогими судовими розглядами, не зовсім зрозуміло.



Можливо, автор шукав причину неминучості фатального результату в психології героїв, але не психологічний аналіз є сильною стороною «Елтишеви» і «Інформації». Швидше Сенчин досяг успіху як побутописець, що вміє достовірно розповісти про події з простими людьми в епоху перелому російської історії. Побут, а не психологія, ось причина неминучого розпаду особистості і життя, такий здається тема останніх творів Сенчина. Але якщо в «Елтишеви» це виглядає вкрай переконливо, то причин для білої гарячки у героя «Інформації» я не бачу.

Критика як особливі заслуги автора відзначає винахідливість при описі побутових деталей та інших прикмет часу. Але, скоріше, це інерція «Елтишеви». Ймовірно існування середнього московського жителя знеособлено настільки, що взагалі не піддається яскравому опису.

Не будучи знайомим з репутацією і послужним списком автора, я б сприйняв «Інформацію» як вільний ремейк шедевра Сергія Мінаєва з чарівним назвою «Телиці» у виконанні автора-початківця. Звичайно, початківець автор набагато талановитіший метра. Його текст не є спробою роздути тираж, спекулюючи на нездоровому інтересі незміцнілих умів до світу гламуру і кокаїну. Але чесне слово, що не слід було б талановитій людині уподібнюватися людині бездарному. Послідовників творчого методу сестер Коллінз і Сідні Шелдона вистачає і так. Упевнений, для своїх майбутніх творів Сенчин знайде інші теми, ніж опис алкогольних практик як універсального засобу боротьби з нудьгою.




» » Роман Сенчин - "інформація"