"Донські оповідання" (короткий зміст) шолохова. "Лоша"

Початок двадцятого століття ознаменувався страшними для Росії подіями, що порушили музику народного життя. Зокрема, що почалася в 1918 році громадянська війна призвела до зіткнення людей, що живуть в одному селі, в одній сім`ї, що залишило свій відбиток і на суспільстві, і на художній творчості письменників. Більшість з них неодноразово піднімало проблеми насильства і гуманізму. Те, як розкривалася тема страшної для народу війни, можна простежити, прочитавши короткий зміст розповіді Шолохова «Лоша».

Народження нового життя

У розпал громадянської війни коновод Трохим стикається з неприємним для всього ескадрону сюрпризом: його кобила отелилася. Лоша, не підозрюючи про те, наскільки не вчасно він з`явився на світ, вперше оглядали навколишній світ, відчуваючи і жах від побаченого, і невідбутну солодкість, витікаючу від материнської ласки. Сама ж кінь лежала у купи гною худа, виснажена, але з непідробною радістю і гордістю в очах. Саме таку картину і побачив перед собою Трохим, підійшовши до стайні. І застиг в розгубленості, оскільки нічого іншого, крім як позбутися лошати, не представлялося можливим в цей неспокійний час. Таке початок розповіді. Далі розглянемо його короткий зміст.

Шолохова лоша і його доля хвилювали не менше, аніж Трохима. Останнього очікував довга розмова з командиром ескадрону, результатом якого стало тверде рішення вбити сосунка негайно. Інакше напередодні настання на білогвардійців він стане грунтовної перешкодою, та й кобила не піддаватиметься наказам господаря. Трохим усвідомлював усю вагу сформованого положення, проте не піднялася у нього рука на маленьке і безневинне тварина. Ескадронний увійшов в положення і дозволив залишити поки все як є, мотивуючи це тим, що «... і командувач титьки смоктав, і ми смоктали, раз звичай такий, ну і шабаш». Так залишився в загоні лоша.

Шолохов, короткий зміст епізоду бою

Через місяць екадрон Трохима вступив у сутичку з козачим військом. Виявилося, що кобила абсолютно не підкоряється вказівкам свого господаря, тому що в першу чергу прагне захистити своє дитинча. Порядком розсердившись, коновод направив на нього гвинтівку, проте кулі не заподіяли шкоди, чи смерті нащадку рудої кобили. Після того, що сталося командир знову заговорив з Трохимом про ліквідацію лошати, так як той одну лише паніку наводить в строю. Однак вбити його рука не піднялася. І коновод тягнув з виконанням наказу. Так закінчується ще одна частина розповіді (ви читали її короткий зміст) Шолохова.

«Лоша»: небезпечна переправа

Незабаром полк змушений був перепливати через Дон, щоб врятуватися від білогвардійців. Трохим доручив свою кобилу взводному, а сам на човні перевозив сідла. Він ні на хвилину не випускав з уваги свою руду. Поруч з нею плив «то високо викидаючись з води, то поринаючи так, що ледь виднілися ніздрі» і її дитинча. І тут автор описує сцену, яка змусила всіх здригнутися. Наводимо її короткий зміст. Шолохова - лоша видав тонкий, як нитка павутини, і протяжний крик - вразила поведінка воїнів ворогуючих сторін.

Доноситься поклик полоснув Трохима по серцю. «Уб`ю!» - Це була перша думка, що промайнула в його голові. Вона змусила схопити гвинтівку і прицілитися в голову нещасного тонучого тварини. Благо, коновод промахнувся. Тоді він рішуче стрибнув у воду і поплив до лошаті. У цей момент стояв на березі і бачив все білогвардійський офіцер дав команду: «Не стріляти!» Докладаючи жахливі зусилля, Трохим витягнув лошати на берег, де останній відразу ж потрапив під захист своєї рудої матері.

А Трохим, гойдаючись, встав. Але не встиг пройти і двох кроків, як відчув гарячий укол, несподівано пронизує його груди. Це з правого берега, байдуже клацнувши затвором, вистрілив офіцер-білогвардієць. Так закінчується розповідь (ви прочитали його короткий зміст) Шолохова «Лоша».