Псевдодокументальний хоррор "шукачі могил". Актори, творці, сюжет

«Шукачі могил» (актори: Шон Роджерсон, Бен Уілкінсон, Мервін Мондесер, МакКензі Грей, Ешлі Гризко, Хуан Рідінгер) – це типовий хоррор про будинок з привидами, виконаний у вже кілька набридлому стилі мок`юментарі. Всім відомо, що псевдодокументальні фільми жахів приносять творцям казковий прибуток, але не всі з них володіють необхідними важелями психологічного впливу на глядацьку аудиторію. А ось творіння режисерів-постановників і сценаристів Коліна Мініхана, Стюарта Ортіза, братів Вішес, незважаючи на невигадливий сюжет і просте його втілення, лякає і захоплює одночасно. Автори прекрасно відчули матеріал, покладений в основу фільму жахів «Шукачі могил». Актори і ролі підбиралися ними ж з особливою увагою.

Канонічний сюжет

Сюжетне оповідання картини навіває те, що майстер жахів Стівен Кінг в незабутньої «Танець смерті» описав як «Історію про гак»: збірний образ міських легенд, страшних історій, міфів, які лякають до остраху, коли розповідаються темної ночі біля вогнища. Він буквально канонічний. У центрі оповідання – команда бувалих телевізійників, що спеціалізується на розвінчанні міфів навколо тих чи інших жител духів, будь то особняки, покинуті фабрики або психлікарні. Члени групи всі як один керуються лише скептицизмом, цинізмом і повною переконаністю в тому, що в нашій реальності немає нічого паранормального. І ось групі належить відправитися на нове завдання в покинуту психлікарню, в якій, згідно з міською легендою, головлікар захоплювався незаконними експериментами над божевільними пацієнтами, чим і спровокував їх бунт, що перетворився на криваве побоїще. Таку зав`язку має фільм «Шукачі могил». Актори часто імпровізували під час зйомок, вносячи свою лепту в розвиток сюжету.

Інтрига

Прибувши на місце призначення, незмінний ведучий скандального проекту Ленс Престон, порадившись з продюсером телешоу, вирішує вдатися до допомоги найнятого екстрасенса-шарлатана і всіляким спецефектів, оскільки обстановка в клініці абсолютно не лякає, і без допоміжних засобів створити шоу не вийде. Проте всі його сумніви розвіялися з настанням темряви, коли після сутінків у лікарні активізувалося щось незрозуміле, але однозначно зловісне й страшне. Крім цього, кінострічка «Шукачі могил», актори якої виключно вжилися в образи своїх персонажів, ознайомить глядача з внутрішньою кухнею подібних телешоу і внутрішніми конфліктами знімальної групи.

Далі починається активна біганина спочатку за примарами, трохи пізніше – від них. Одним з найбільш хвилюючих моментів став той, коли герої, намагаючись вибратися з лікарні, ламають замок на вхідних дверях, але виявляються лише в наступному лабіринті з коридорів. Лабіринти одночасно зачаровують і лякають. Цей момент – одне з головних достоїнств картини. Актори фільму «Шукачі могил» виглядають дещо блякло в порівнянні з лякаючою атмосферою і декораціями.

Фінал у стилі «Забороненого прийому»

Парадоксально, але найбільший інтерес глядача викликає якраз перша частина кіно, в якої ще немає привидів. Робота команди за налагодженою схемою зйомок «паранормальних» телевипусків, підкуп і довірчі бесіди з місцевим населенням, междусобойчики, жарти і приколи – все це не залишить байдужим глядача і напевно змусити задуматися про телебачення, зрозуміти, наскільки воно буває корисливим, брехливим і награним.

Подальше перетворення членів команди в нових мешканців психушки має давні жанрові коріння. Продумано воно непогано, але оформлення його залишає бажати кращого. Змусить задуматися глядача і фінал хоррора «Шукачі могил». Чи живі актори (точніше їхні персонажі)? Яка їх подальша доля? У цьому допоможе розібратися сиквел картини з немудренно назвою «Шукачі могил 2». Але навіть така кульмінація (у стилі "Забороненого прийому") не рятує кіно від якоїсь шаблонності.

У хоррорі важко бути новатором

Загалом, дану спробу створити щось нехай не нове, але як мінімум оригінальне на перерита воронками поле хоррора можна назвати більш-менш успішною. Незважаючи на те, що у фільмі «Шукачі могил» актори були задіяні ті, які до цього працювали лише в телепроектах, вони створили досить харизматичні образи. Для зразкового фільму жахів картині не вистачало моментами логіки в оповіданні, хитрувань оператора і дорогих добротних ефектів. Але з урахуванням того, що кіно знімали всього за 12 діб, глядач повинен бути поблажливим. А істинним шанувальникам псевдодокументалістика кінострічку можна сміливо рекомендувати до перегляду.