Кропива Кондрат - перший народний письменник білорусі

Кіндрат Кропива – білоруський письменник, громадський діяч, перекладач, драматург, сатирик, поет, Герой соц. праці. Автор байок, фейлетонів, оповідань і робіт по білоруській лінгвогеографії. Три рази був нагороджений державною премією СРСР. У цій статті вам буде представлена коротка біографія Кіндрата Кропиви. Отже, приступимо.

Дитинство

Кропива Кондрат з`явився на світло в селі Низький в 1896 році. Батьки хлопчика були селянами. Спочатку він здобував освіту в церковнопарафіяльній школі, а потім змінив кілька училищ. У 1913 році став народним учителем, склавши іспити екстерном. Через рік почав викладати в школі села Мишко. У 1915 році був мобілізований в армію.

Служба в армії і робота

На військовій службі Кіндрат Кропива закінчив школу прапорщиків і відправився на фронт (якраз йшла 1-а світова). Брав участь у боях на Румунському флоті аж до 1918 року. Потім був демобілізований як учитель. Після цього Кропива влаштувався вчителем в село Кам`янка, але потім майбутнього письменника знову призвали в армію, де він і прослужив до 1923 року.

Після повернення Кропива знову влаштовується працювати вчителем. На цей раз в селище Острівець. Але й тут він пробуде недовго. У 1926 році Кондрат вирішує підвищити рівень освіти і надходить на педагогічне відділення БДУ. Через чотири роки він успішно його закінчує. З 1932 по 1936 рік праці редактором у журналі «Полум`я революції».

Повторний заклик

Незабаром його знову мобілізували як колишнього військового. Кропива Кондрат у складі червоної армії вирушив у похід на Західну Білорусь. У 1939-1940-х взяв участь у радянсько-фінській війні. Після цього письменник зняв з себе мундир назавжди. Але потім все ж працював фронтовим журналістом для газети «За Радянську Білорусь».

Нові посади

У 1945-1947 році трудився редактором видання «Вожик». У 1946 році був відправлений у Генеральну асамблею ООН як делегат від БРСР.

З 1947 по 1952 рік Кропива очолив сектор мовознавства в Інституті літератури та мови при Академії наук. А в 1952 році отримав посаду директора університету мовознавства.

З 1956 до 1982 року Кропива був віце-президентом Білоруської Академії наук. А з 1982 по 1989 – провідним науковим співробітником-консультантом у відділі лексикології Інституту Якуба Колоса.

Протягом всього свого життя Кропива багато разів обирався депутатом у Верховну раду БРСР. Помер письменник у 1991 році в Мінську.

Творчість

Кіндрат Кропива, біографія якого описана в цій статті, почав писати відразу на двох мовах – білоруською та російською. Його перший твір російською «Жили-були» (фейлетон у віршах) було опубліковано в 1922 році в «Червоноармійській правді». У тому ж році в газеті «Радянська Білорусь» вийшло сатиричний вірш «Свати» білоруською мовою. У середині 1920 років з`явилися перші збірки Кіндрата – «Кропива» і «Остюки».

Зараз Кропиву знають як сатиричного письменника, але насправді він намагався писати і серйозні розповіді. Редактори його хвалили, але публікували виключно сатиру. І читачі можуть спостерігати подібну подвійність у всьому творчості Кропиви.

До 1926 року Кондрат входив до літературного об`єднання «Маладняк», а потім перейшов в «Узвишша».

На початку кар`єри Кропива намагався освоїти прозовий жанр, створюючи фейлетони. Але потім закинув цю діяльність.

У всіх журналах, де Кондрат працював редактором, він захищав білоруську мову. Будь-яка його критика висміювалася. На цю тему у письменника навіть є байка «Козел».

Кропива зробив багато перекладів. Він перевів на білоруську мову Шевченка, Твардовського, Маяковського, Чехова, Островського, Гоголя, Пушкіна, Крилова, Фонвізіна, Шекспіра і багатьох інших.

Кондрат писав до кінця життя. Він відклав друкарську машинку тільки тоді, коли у нього сильно погіршився зір. Своє останнє мелодраматичні твір «На вистрині» письменник закінчив у віці 86 років.

Цікаві факти

• Примітна історія про те, як Кропива Кондрат взагалі зайнявся письменством. Одного разу він гуляв по селу і побачив прикріплену на стіні газету під назвою «Радянська Білорусь». Зупинившись, майбутній письменник вирішив прочитати пару статей. Вони сподобалися Кондрату, і він вирішив спробувати свої сили на літературній ниві.
• Життєвий девіз Кропиви – «Жодного дня без рядка». Але при цьому автор ніколи і нікому не говорив, над чим він працює. Наприклад, свої «Врата безсмертя» Кондрат писав близько 6 років. І про це дізналися тільки після виходу твору в світ.
• Кропива Кондрат мав феноменальну пам`ять. Він не вів щоденник і ніколи не записував телефони і адреси. Все важливе зберігалося в його голові. Коли кому-небудь з кола спілкування письменника треба було відшукати номер телефону певної людини, все відразу зверталися до Кропиві. Якщо Кондрат його знав, то моментально видавав цифри. У старості у письменника сильно впав зір, що заважало йому займатися редакторською роботою. Знову ж його виручала феноменальна пам`ять, що дозволяла редагувати словники без звернення до спеціалізованої літератури. У пам`яті Кропиви зберігалися всі діалектні варіанти і значення термінів.
• Зате письменник часто робив нотатки. За все життя у нього накопичилося дуже багато блокнотів. Найчастіше це були дорожні замітки або цитати. Кондрат володів красивим рівним почерком. Він ніколи не робив на полях позначок і не малював.
• Крім літератури, Кіндрат Кропива (фото див. Вище) мав ще одну пристрасть – шахи. Він міг просиджувати за дошкою багато годин безперервно. Також у письменника був особливий шаховий набір, фігури якого були вирізані з рідкісного дерева.