Найкращі книги сучасних письменників

Найкращі книги – поняття відносне. Гарне друковане видання в даний момент – цей твір, що приносить людині розраду, рада, знання, мудрість, яскраві враження. Таким чином, визначальним моментом є задоволення книгою попиту певного читача.

Для деяких людей цінна виключно спеціалізована література: документальною, наукова, технічна, медична, галузева. Але це, швидше, їжа для розуму. Однак все-таки більшість читачів цікавиться книгами художніми. Саме вони сприяють формуванню духовного обличчя. Про них і піде мова в даній статті.

Художня книга – унікальний винахід. Плеяди мислителів різних часів та епох довіряли папері свої надії, спостереження, розуміння істини, життя, людяності. Чудово, коли створені цими авторами яскраві образи разом з глибокими та унікальними цитатами (часом – десятиліття тому, а часом – століття) опромінюють життя нашим сучасникам!

Роль російського конкурсу «Книжка року»

Поточний літературний процес в Росії надзвичайно плідний і має характерні риси, властиві декадансу:

• творчість вийшло за рамки: автори часто пишуть що завгодно, лише б читачеві подобалося;
• мутація мовних виразних стилів;
• принцип експромту при поєднанні автором інновацій та традицій;
• тексти набувають ознак багатошаровості, інтерактивності;
• Середа проживання людини зображується хаотичною, непізнаною, безпредметною.

Направити літературний процес в конструктивне русло, уникнути розмивання національного і стимулювати в ньому дійсно талановиті початку – архіважливе завдання сучасної російської культури. Індикатором успішності книг, які пишуть наші сучасники, є щорічні національні конкурси за типом «Книжка року». Вони організовуються з метою стимулювання як письменників, так і видавництв.

Наприклад, в російському конкурсі 2014 року, що традиційно проходить в середині вересня місяця, брало участь 150 видавництв, що представили на конкурс понад півтисячі книг. Були оголошені переможці у 8 номінаціях:

• прозові твори – роман «Оселі» (Захар Прілєпін);
• поетичний твір – переклад шекспірівського «Короля Ліра» (Гігор Кружків);
• художня література для дітей – повість «Куди скаче півняча кінь?» (Світлана лавові);
• арт-книга – «Каргопольская подорож» (підготовлено місцевим архітектурно-художнім музеєм);
• номінація Humanitas – художньо-документальний альбом «Лермонтов» (держархів мистецтв і літератури);
• електронна книга – медійний проект «Ясна Поляна» і «Ярославські храми» (бюро проектів «Супутник»);
• номінація «Надруковано в Росії» – альбом «Гілка. Книжкова культура »;
• головна премія конкурсу «Книга року 2014» – тритомник «Росія в I Світовій війні» (колектив з 190 дослідників університетів, музеїв, архівів).

Резюмуємо: завданнями вищезазначеного конкурсу є підвищення статусу книги в поточній громадської жизни- стимулювання кращих авторів і видавництв. За шістнадцять років свого існування цей захід на практиці довело свою мотивуючу роль у розвитку російської літератури.

Принаймні, їм номінувалися російські письменники, яких можна по праву назвати класиками:

• 2004 рік, номінація «Проза» – «Щиро ваш, Шурік» (Людмила Улицька) - номінація «Бестселер» – «Нічний дозор» (Сергій Лук`яненко);
• 2005 рік, номінація «Проза» – «Волтерьянци і Вольтер`янкою» (Василь Аксьонов);
• 2011 рік, номінація «Проза» – «Мій лейтенант» (Данило Ганін).

Міжнародні книжкові рейтинги

Як ми вже згадували, найкращі, самі затребувані книги, завдяки закристалізованій в них думки, стають для своїх читачів справжніми друзями, порадниками, відрадою. А написали їх авторів називають класиками.

Створені талантом найкращі книги вивчають у школах та вищих навчальних закладах, їх широко цитують і в повсякденному житті.

Сучасне модне віяння складати рейтинги всього, що оточує нас, не обійшло стороною і літературу.

Принаймні, навігація в Інтернеті виявляє десятки варіантів «Ста кращих книг».

Подібні списки мають певну цінність. Завдяки їм читачеві-початківцю стає значно простіше відшукати для прочитання дійсно найкращі книги серед десятків і сотень тисяч творів. Якщо людина відчуває свої прогалини у пізнанні світової культури (невід`ємною частиною якої є вітчизняна та зарубіжна література), то подібний рейтинг зможе стати маршрутною картою.

Яке ж напрямок вибрати для такого орієнтира? Якщо ви дійсно цікавитеся світовою літературою, то ми б рекомендували скористатися одним з рейтингів за версіями:

• англійської мовної компанії (BBC);
• англійської газети The Observer;
• спілки письменників Росії;
• французької газети Le Monde;
• американського видавництва Modern Library;
• норвезького книжкового клубу.

Звичайно, інформаційне агентство кожної країни, перераховуючи найкращі книги, намагається в складених списках провідні місця приділити авторам-землякам. І це виправдано. Адже таланти визнаних класиків, що створювали свої шедеври з часів стародавнього світу і до наших днів, насправді непорівнянні. Кожен з них по-своєму знаходить стежку до серця читачів.

Феномен, що дійшов до нас через тисячоліття: література стародавнього світу

Список книг, що дійшли до нас крізь тисячоліття і дісталися в спадок від інших епох, досить обмежений. Однак вони фігурують і в сучасних рейтингах. Тому ми про них пишемо. На жаль, історія не зберегла стародавні бібліотеки: іновірці воювали з книгами так само, як і з ворогами. Так, наприклад, була знищена багатюща Олександрійська бібліотека, що налічує до 700 000 сувоїв папірусу.

Які книги наших предків-класиків слід згадати в першу чергу, говорячи про стародавньому світі? Безумовно, слави в латинській мові заслуговує Публій Вергілій Марон, автор «Енеїди», а в давньогрецькому – Гомер, автор «Одіссеї» і «Іліади». Керуючись теорією Вергілія, російський учений і поет Михайло Васильович Ломоносов розробляв силабо-тонічну систему віршування, яка послужила стартовим майданчиком для подальшого розвитку вітчизняної поезії.

Втім, не тільки Вергілій і Гомер вважаються древніми класиками. На латинській творили також Горацій, Цицерон, Цезар, а на давньогрецькому – Аристотель, Платон, Аристофан. Однак саме два згаданих раніше імені в найбільшій мірі презентують літературу стародавнього світу.

Книги Європи епохи становлення капіталізму

Зарубіжна література, звичайно ж, представлена набагато більш насиченим переліком авторів, ніж Греція і Древній Рим. Цьому сприяло бурхливий розвиток європейських держав.

Франція своєї Великої революцією пробудила до життя романтичні людські прагнення до свободи, рівності, братерства. У літературі Німеччини, приступила до створення своєї державності, в унісон французькому також превалював романтизм.

На противагу цьому індустріальна, урбанізована і політично стабільна Британія – повелителька морів – демонструвала найбільш потужний і зрілий літературний процес, склоняющийся до реалізму.

Загальновизнано, що найвідоміші письменники, творили французькою мовою в той час, – це Віктор Гюго («Знедолені», «Собор Паризької Богоматері») і Жорж Санд («Консуело»).

Втім, говорячи про французькому внесок у світову літературу, слід згадати імена Олександра Дюма-батька («Залізна маска», «Три мушкетери», «Граф Монте-Крісто»), Вольтера (поема «Агафокл»), Шарля Бодлера (збірки віршів « Паризький сплін »,« Квіти зла »), Мольєра (« Тартюф »,« Міщанин у дворянстві »,« Скупий »), Стендаля (« Пермська обитель »,« Червоне і чорне »), Бальзака (« Гобсек »,« Євгенія Ганде »,« Годіс-сар »), Проспера Меріме (« Хроніки часів Карла IX »,« Таманго »).

Список книг романтичних, характерних для раннебуржуазной Європи, продовжимо, згадавши твори іспанців і німців. Блискучим представником іспанської класичної літератури є Сервантес («Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський»). З німецьких класиків прославилися Йоганн Вольфганг Гете («Фауст», «Дика троянда»), Генріх Гейне («Подорож по Гарцу»), Фрідріх Шиллер («Змова Фієско в Генуї», «Розбійники»), Франц Кафка («Зниклий безвісти »,« Процес »).

Романтичні книги-пригоди відкидали антураж реальному житті, їх сюжет грунтувався на діях виняткових героїв в незвичайних умовах.

Розквіт британської літератури

У XIX столітті законодавцями «книжкової моди» на європейському континенті по праву вважалися британські письменники. Французьких авторів, ініційованих Великої революцією, після краху Наполеона Бонапарта шанували менше.

Англійці ж мали свою літературну традицію. Ще в XIV столітті весь світ визнав геній Вільяма Шекспіра та інноваційні соціальні ідеї Томаса Мора. Розвиваючи свою літературу в умовах стабільного індустріального суспільства, британські автори вже в XVIII столітті почали еволюційний перехід від класичного лицарського роману (романтизму) до творів соціальним, психологічним.

Вони більш прагматично, ніж французи, спробували відповісти на філософське питання: «Що таке Людина, і що таке Товариство?» Такими новими мислителями стали Даніель Дефо («Робінзон Крузо») і Джонатан Свіфт («Гуллівер»). Втім, одночасно Британія позначила новий напрямок романтизму, що продемонстрував Джордж Гордон Байрон, автор творів «Дон Жуан» і «Паломництво Чайльд Гарольда».

Літературну традицію реалізму в першій половині XIX століття потужно розвинули наступні відомі письменники:

- геніально талановитий Чарльз Діккенс (якого пізніше Ф. М. Достоєвський назвав своїм учителем);

- інтелектуальна до унікальності, стоїчно переносить голод і бідність, Шарлотта Бронте, відома за романом «Джейн Ейр»;

- творець всесвітньо відомого Шерлока Холмса – Артур Конан Дойл;

- Томас Харді, коленонепреклоненний і переслідуваний продажної пресою («Тесс з роду Дебервілей»).

Російська золота література XIX століття. Найгучніші імена

Класика російської літератури асоціюється у світі в першу чергу з іменами Льва Миколайовича Толстого, Федора Михайловича Достоєвського, Антона Павловича Чехова. Хоча в цілому в XIX столітті (що загальновизнано) російська література перетворилася на найбільш яскраве культурне явище загальносвітового рівня.

Проілюструємо вищесказане. Незаперечній класикою став толстовський стиль написання романів. Так, американська письменниця Маргарет Мітчелл писала свою знамениту епопею «Віднесені вітром», наслідуючи стилю Льва Миколайовича.

Був також загальновизнаний у світі пронизливий психологізм вищої проби, властивий творчості Достоєвського. Зокрема, відомий вчений Фрейд стверджував, що ніхто в світі не зможе йому сказати нічого нового про внутрішній світ людини, ніхто, крім Федора Михайловича.

А новаторство Чехова надихнуло авторів почати писати твори, виходячи зі світу почуттів людини. Зокрема, маститий британський драматург Бернард Шоу визнавав себе його учнем. Таким чином, зарубіжна література в XIX столітті отримала і потужну ідейну підживлення, і новий вектор розвитку від літератури російської.

Тому, друзі, прочитати «Війну і мир», «Анну Кареніну», «Злочин і кара», «Біси», «Вишневий сад», «Чайку» – ваш священний обов`язок.

Зауваження про літературні рейтингах

Факт залишається фактом: серед сотень кращих творів значну частину займають книги, написані в XIX столітті. Саме цих письменників прийнято вивчати в школах, для чого розроблені інерційні та невиправдано стабільні навчальні програми.

Чи справедливо це? Аж ніяк. Доцільніше міняти навчальну програму, рахуючись зі смаками реальної передовий читацької аудиторії. На наше переконання, не меншу частку, ніж твори XIX століття, в навчальній програмі повинні займати роботи письменників XX і XXI століття.

Класика російської літератури сьогодні – це вже не тільки твори Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, а й книги Михайла Булгакова, Віктора Пєлєвіна. Ми навмисно висловлюємо думка фігурально, згадуючи лише окремі імена знаменитих поетів і письменників.

Порушуючи тему: «Які книги – найкращі? », розумно детальніше розповісти про твори класиків нинішнього і минулого століть.

Краща книга за версією ВВС. Критичний погляд

Перше місце в рейтингу кращих книг, за версією BBC, займає роман-трилогія Джона Рональда Толкієна «Володар кілець». Приділимо особливу увагу в даній статті цього твору-фентезі. Книги з подібною глибиною опрацювання сюжету, заснованого на давніх переказах, є великою рідкістю.

Що послужило експертам рейтингу мотивом для такої високої оцінки? Дійсно, професор Оксфордського університету своїм увлекательнейшим твором співслужив Британії велику службу. Він, глибоко і всебічно вивчивши фольклор Туманного Альбіону (дотоле розрізнений і фрагментарний), образно кажучи, розплів його по ниточці і сплів в єдиній концепції боротьби Добра зі Злом. Мало сказати, що проробив він це талановито. Про унікальність трилогії свідчить цікавий факт. Одного разу до автора «Володаря кілець» після його лекції прийшов розгніваний вчений-колега і звинуватив письменника в плагіаті.

Сучасна художня література, мабуть, досі не мала подібних асоціацій. Опонент письменника виявився доказовим, він приніс розгубленому автору «Кільця» невідомі останньому копії малюнків із стародавніх британських літописів, які наче ілюстрували твір Толкієна.

Буває ж таке! Одній людині вдалося неможливе – об`єднати, систематизувати і, що важливо, презентабельно уявити древній фольклор своєї батьківщини. Не дарма королева Єлизавета II нагородила письменника почесним титулом кавалера Британії.

Деякі інші рейтингові книги за версією BBC

Традиційно в англійському інформаційному рейтингу представлені класичні книги XX століття, наприклад, англо-американська література для читання (романи):

• Дитяча фантастична трилогія «Темні початки» (Філіп Пулман).
• «Убити пересмішника» (Харпер Лі).
• «1984» (Джордж Оруелл).
• «Ребекка» (Дафна Дюмор`є).
• «Над прірвою в житі» (Селінджер Джером).
• «Великий Гетсбі» (Френсіс Фіцджеральд).

Думка російських читачів

Яка оцінка дається справедливості британського рейтингу на російських форумах любителів книг? Відповідь короткий: неоднозначна.

Досить висока оцінка дається твором письменника Джорджа Оруелла. Для багатьох читачів улюбленою книгою став захоплюючий роман з непередбачуваним сюжетом – «Ребекка». До прочитання дітям можна рекомендувати історію подорожі дівчинки Ліри Белаква з Оксфорда за фантастичними світам від Філіпа Пулмана.

Однак є і досить мотивовані зауваження. Наприклад, для вітчизняного досвідченого читача, полюбив такі книги-романи, як реалістично-містичний булгаковський роман «Майстер і Маргарита», твір «Доктор Живаго» від Бориса Пастернака, а також «Пікнік біля дороги» і «Град приречений» від братів Стругацьких, м`яко кажучи, не зовсім зрозумілий критерій пріоритетності рейтингу BBC.

Зрозумійте правильно: ми аж ніяк не намагаємося знизити художню цінність ряду талановитих романів за типом «Виверт 22», «Великий Гетсбі», «Над прірвою в житі», коли констатуємо факт: їх жанр – ідейний роман. Хіба, кажучи об`єктивно, вони можуть бути конкурентами об`ємного і багатопроблемний твору «Майстер і Маргарита»?

Такі книги-романи, послідовно розкривають лише одну думку автора, повинні бути рейтингом нижче! Адже їх глибина сенсу спочатку обмежена задумом, позбавлена об`ємності, багатовимірності. Тому, на думку наших читачів, абсолютно абсурдним є сумнівне позиціонування романів-ідей в списку книг на позиціях, що перевищують за рейтингом «Війну і мир» або «Майстра і Маргариту».

Сучасні книги постмодерну

Постмодерністські книги сьогодні знаходяться, мабуть, на піку популярності, оскільки являють собою ідейну антитезу стагнує суспільству масового споживання. Сучасні письменники-постмодерністи препарують навколишній їхній споживацький спосіб життя, наповнений бездушною рекламою і примітивним глянцевим гламуром.

Такі ідейні автори є навіть у ситій Америці. Визнаний у себе на батьківщині як справжній знавець проблем споживчого товариства письменник італійського походження Дон Делілло (романи Underworld, «Білий шум»). Інший італійський вчений, професор семіотики Болонського університету Умберто Еко, занурює читача в настільки інтелектуально-насичену канву твору («Маятник Фуко», «Ім`я троянди»), що його творіння затребувані інтелектуальної аудиторією.

Більш м`який постмодерн демонструє інший автор. Одним з представників російської сучасної літератури цієї течії є Борис Акунін. Книги цього сучасного класика («Пригоди Ераста Фандоріна», «Азазель», «Пригоди сестри Пелагії») затребувані масовим читачем і навіть екранізовані. Багато хто відзначає силу таланту автора, його майстерний склад, вміння створювати захоплюючі сюжети. У своїх міркуваннях він демонструє особливу особисту філософію східного характеру.

Останнє особливо помітно в його «Нефритових вервиці» і «Алмазної колісниці».

Примітно, що, захоплюючи читача детективними сюжетами, що відбуваються в загальній канві історичних подій Росії, не обходить проблем злиднів, корупції і злодійства сучасний класик Акунін. Книги його, втім, не витримані в суворих рамках історичного сюжету. На Заході цей жанр прози називають folk-history.

Хронологічній точкою, визначальною старт поняття «сучасна російська література» є 1991 рік. Починаючи з цього часу, надбанням широких мас читачів стали закриті доти твори авторів-шістдесятників:

• «Сандро з Чегема» Фазіля Іскандера.
• «Острів Крим» Василя Аксьонова.
• «Живи і пам`ятай» Валентина Распутіна.

Слідом за ними в літературу прийшли сучасні письменники, світогляд яких було ініційовано перебудовою. Крім згаданого вище Бориса Акуніна, яскраво запалилися і інші російські літературні зірки першої величини: Віктор Пєлєвін («Числа», «Життя комах», «Чапаєв і пустота», «Т», «Ампір В») і Людмила Улицька («Казус Кукоцького »,« Щиро ваш, Шурик »,« Медея і її діти »).

Сучасні фентезі-книги

Можливо, ознакою епохи декадансу став ремейк романтичного жанру, возродившегося у формі фентезі. Чого вартий тільки феномен популярності циклу романів про Гаррі Поттера від Джоан Роулінг! Це дійсно так: все повертається на круги своя, романтизм відвойовує втрачені позиції у реалізму!

Скільки б не говорили, що реалізм колись (в 30-х роках XX століття) смерть задавив романтизм, скільки б не приховували його криза, а він знову на коні! Це важко не помітити. Згадаймо лише одне з класичних визначень даного літературного стилю: «Виняткові герої діють в незвичайних ситуаціях». Хіба останнє твердження не відповідає духу фентезі ?! Що тут ще додати ...

Примітно, що нинішні російські автори, які пишуть фентезі-книги, широко популярні і демонструють високий літературний рівень. Для прочитання читачами можна рекомендувати наступні твори цього жанру:

• «Нічний дозор», «Денний дозор» (Сергій Лук`яненко).
• «Заборонена реальність», «Євангеліє від звіра», «Катарсис» (Василь Головачов).
• Цикл романів «Таємне місто», цикл «Анклави» (Вадим Панов).

Нагадаємо також про популярність в Росії фентезі-циклу «Відьмак» польського письменника Анджея Сапковського. Одним словом, книги-пригоди наразі знову у фаворі у читачів.

Рекомендовані книги письменників з інших континентів

Переглядаючи форуми вітчизняних читачів, ми виявили, що серед видатних письменників XX століття набагато рідше згадуються неєвропейські і неамериканських книги. Однак серед них зустрічаються вельми яскраві і талановиті твори:

• «Сто років самотності» (колумбієць Габріель Гарсія Маркес).
• «Жінка в пісках» (японець Абе Кобо).
• «В очікуванні варварів» (південноафриканець Джон Кутзее).

Висновок

Бездонна художня література! Книги її авторів (мається на увазі – кращі) середньостатистична людина, на жаль, апріорі не зможе прочитати протягом всього свого життя. Тому надзвичайно важлива навігація в безмежному книжковому «море». "Навіщо це потрібно – цілеспрямовано читати? » – запитає необізнана людина ...

Ми відповімо: «Та щоб прикрасити своє життя, щоб придбати справжніх друзів! Адже книги – це і порадники, і натхненники, і розрадники.

Закінчуючи, відзначимо, що якщо вам надалі пощастить знайти хоча б десяток книг, кожна з яких, як камертон, ідеально підійде вам, вашій душі в певній життєвій ситуації, то ми будемо вважати, що не дарма працювали над цією статтею. Приємного вам читання!