"Свинарка і пастух" - актори і ролі, легенди та реальність

74 роки виповнюється легендарного фільму Івана Пир`єва «Свинарка і пастух». Актори і ролі, ними виконувані, не просто полюбилися народу, вони стали частиною життя країни в цей важкий період.

Перші дні війни

Фільм був повністю знятий до початку війни, залишався заключний етап роботи на кіностудії «Мосфільм». У деяких статтях вказується той факт, що звістка про напад фашистської Німеччини на нашу країну застало знімальну групу в поїзді, в якому вона поверталася з Кабардино-Балкарії, де закінчилися зйомки фільму. Володимира Зельдіна забрали в танкове училище, режисер Іван Пир`єв з`явився на призовний пункт, не чекаючи повістки, Микола Крючков рвався на фронт з перших же днів війни. Але Йосип Сталін завжди пильно стежив за радянським кіно, і з початком війни увагу це тільки посилилося. Він прекрасно розумів, що всі чоловіки-актори, зайняті в цьому фільмі, на фронті принесуть користі куди менше, ніж сама картина, здатна підняти дух бійців – саме цю щасливу довоєнне життя вони захищають зараз в окопах.

Знімався для народу

Тому Івана Пир`єва, що стояв в рядах добровольців, буквально висмикнули з ладу люди, примчали на призовний пункт з «бронею» для нього і всієї знімальної групи фільму «Свинарка і пастух». Актори і ролі, які вони виконали, увійшли без перебільшення в кожен дім. Зараз важко собі уявити їх (і акторів, і ролей) популярність, але вона зашкалювала. Їм писали листи подяки і захоплення з усіх куточків країни і, найголовніше, з фронту. А пісня з цього фільму «Друга я ніколи не забуду ...» живе і буде жити далі, і наспівувати її буде не одне покоління. А адже скільки гидоти було вилито на цей фільм! І хто зараз пам`ятає хоч одне прізвище розгніваних авторів? А фільм як етап розвитку радянського мистецтва, як просто чудова картина, яку подивилися мільйони жителів країни, увійшов до «золотого фонду» кіноіндустрії СРСР.

Супутні історії

Сам фільм «Свинарка і пастух», актори і ролі, ними виконувані, були овіяні легендами та історіями. Так, Микола Крючков, який знявся до того моменту більш ніж в 20 фільмах, таких як «Трактористи», «Виборзька сторона» і так далі, був любимо неймовірно саме за образ чудового радянського хлопця з прекрасною посмішкою, чарівного й позитивного. І раптом – шибеник і мерзотник, такий собі «кращий хлопець на селі». Сам артист розповідав, що до нього з`явився Василь Сталін з вимогою відмовитися від ролі, інакше погрожував заслати актора до Сибіру. Але вони були дружні, актор віджартувався, і на наступний ранок Василь вибачився. А великий Крючков був у вишитій сорочці і заломлених картузі так само гарний, як і попередніх ролях.

Об`єднані війною

Закінчували роботу над фільмом між бомбардуваннями. Цей процес неймовірно згуртував колектив. Люди були не просто однодумцями, вони були одним цілим. Цією атмосферою пронизана вся картина «Свинарка і пастух». Актори і ролі, які їм явно вдалися, були високо оцінені і народом, і урядом. А під час зйомок ніхто не думав, що фільм з нехитрим сюжетом викличе такий резонанс, буде висунутий на Сталінську премію, зрештою стане епохальним.

Нехитрий сюжет

У картині розказана проста історія про двох закоханих, які приїхали на ВДНГ з далеких один від одного куточків неосяжної Батьківщини: він – пастух Мусаїб з дагестанського аулу, вона – свинарка Глафіра з колгоспу у Вологодській області. Роз`їхавшись по домівках, вони чекають нової зустрічі. Глашу, красуню і відому після поїздки до Москви особистість, в рідному селі обхаживает нероба Кузьма. Він підміняє лист Мусаїб і повідомляє дівчині, що її обранець одружився в рідному аулі. Весілля Кузьми і Глаши призначена на Петров день. Але добрі люди повідомляють красеню Мусаїб про небезпеку, і він встигає саме в потрібний момент – зло покаране, всі щасливі. Своєрідна унікальність фільму полягає в тому, що герої в ньому розмовляють віршами, але настільки органічно, що це не ріже вухо. Сценарій був написаний Віктором Гусєвим, музика – Тихоном Хренніковим.

Три головні ролі

Безпрограшним був і підбір артистів в кінофільм «Свинарка і пастух». Актори фільму і ролі, особливо дві головні, у глядачів злилися воєдино – на «Мосфільм» йшли тисячі листів свинарки Глаше і пастуху Мусаїб. Володимир Зельдін був надзвичайно гарний у своїй першій ролі. Якщо Ларису Ладиніну та Миколи Крючкова вся країна вже знала, а фільм «Трактористи» приніс їм надзвичайну славу і любов усього народу, то красунь Зельдін з`явився на великому екрані вперше. Але він дуже добре впорався з поставленим завданням – щирий, палкий, закоханий, чесний, та ще й передовик виробництва. І все це зіграно просто і природно. Перша роль стала зірковою.

Потрібний і своєчасний фільм

Навіть епізодичні ролі запам`яталися глядачам. Чудовий образ буфетника Левона Михайловича створив Осип Абдулов (батько Всеволода Абдулова). Хороша в ролі бабусі Євдокія Счастливцева (Горіна).

Учасники та знімальна група фільму «Свинарка і пастух» створили фільм не для естетів, а для мільйонів глядачів. І те, що фільм припав їм до душі, ні в якому разі не протиставляє і вже поготів не принижує глядачів порівняно з естетами. Культурний, неймовірно талановитий, що б там неі писали «дослідники творчості», і освічена людина Олексій Толстой назвав у своїй замітці в газеті «Правда» фільм приголомшливим, що демонструє ту життя, за яке бореться радянський народ.

Епохальний фільм

Багато змінилося після смерті Сталіна. Ті, хто звеличував щось схвалене вождем народів за його життя, з тим же запалом стали втоптувати це ж в бруд. З титрів фільму було вирізано ім`я режисера (мотивація – «Сталінський орденоносець»), кадри з ВДНГ з фігурою Сталіна теж були вилучені, і, що цікаво, фільм і зараз транслюється з цими купюрами 50-річної давності. Дуже злопам`ятні викривачі «культу особи», не прощають запаморочливих успіхів. Але фільм «Свинарка і пастух», актори і ролі, ними виконані, ім`я режисера, композитора і сценариста назавжди залишаться в історії радянського кінематографа, бо автори знімали цю картину, як дихали – щиро і не через нагороди.