Олена Михалкова: біографія, книги. Фільми за романами олени Міхалкової

Олена Михалкова – досить відомий російський автор детективних романів. Народилася популярна письменниця в Нижньому Новгороді (раніше р Горький). Будучи за своєю природою гуманітарієм, вона два роки усередині провчилася у фізико-математичному ліцеї, але все-таки зрозуміла, що це їй не підходить. Отримавши юридичну освіту в університеті імені Лобачевського, Олена абсолютно не планувала починати письменницьку діяльність, яка призвела нині до того, що всі із завмиранням чекають вже не просто нові історії, а й фільми по книгах Олени Михалковой. Як це часто буває, на творчу стезю її привела випадковість, а точніше, дві випадковості.

Ось як все починалося

Вперше спробувала писати Олена тоді, коли одного разу, виїхавши на відпочинок з дитиною в заміську поїздку, виявила, що не взяла з собою абсолютно ніяких дитячих книжок для своєї дочки. Дівчинка настільки звикла слухати захоплюючі історії, що мамі не залишалося нічого іншого, як самостійно придумати сюжет і перенести його на папір. Тоді це були лише найперші, боязкі і невпевнені спроби написати досить примітивну дитячу літературу. Враховуючи повну відсутність досвіду написання подібних історій, якщо, звичайно, не вважати ще шкільних творів, вийшло це досить непогано. Олена навіть і подумати не могла, що коли-небудь це стане її основною професією, і не надала особливого значення події. Однак навіть у такому варіанті написане вказало на безсумнівну наявність вродженого письменницького таланту у Олени її чоловікові, який і вирішив обов`язково дати можливість дружині якомога більш повноцінно розкритися. Для цього потрібен був потужний стимул.

Як одного разу розповідала Олена Михалкова одному популярному виданню під час інтерв`ю, перший детектив у властивому їй нині жанрі вона написала, посперечавшись зі своїм чоловіком, що він не зможе вгадати злочинця. Як надалі виявилося, чоловік Олени пішов на такий спір цілком усвідомлено, адже він хотів розкрити її талант, і для цього готовий був піти навіть на невелику хитрість.

Співпраця з провідними видавництвами

В Олени Михалковой дійсно вийшло виграти той вирішальний долю всієї її сім`ї суперечка, і в результаті вийшло написати просто приголомшливо цікаву книгу з захоплюючим сюжетом. Саме тоді у рейтинговій письменниці і з`явилося непереборне бажання продовжувати далі цю творчу роботу, яка, як виявилося, крім задоволення здатна приносити і доволі непоганий заробіток.

Пройшло зовсім небагато часу, і книги Олени Михалковой почали видаватися різними виданнями, а зараз автор працює з одним з найбільших видавництв Росії – АСТ. На даний момент загальний тираж надрукованих книг набагато перевищив один мільйон примірників, що говорить про високу популярність і затребуваність серед шанувальників письменниці.

Варто відзначити, що в деяких випадках надійшли в продаж партії книг розбираються шанувальниками Олени Михалковой з полиць магазинів всього за кілька днів, черги шикуються просто величезні, а ще не вийшли в друк романи вже активно обговорюють в інтернеті на відповідних форумах і в клубах за інтересами, як це було, наприклад, з книгою Олени Михалковой «Ніжне листя, отруйні коріння».

Література для широкого кола читачів

Олена Михалкова всі книги, всі свої детективні романи пише у власному, неповторному і специфічному стилі. У неї не знайдеш докладних описів вбивств та іншої так званої «чорнухи», наявність якої відштовхує більшість читачів. Завдяки цьому її романи цікаві не тільки чоловікам і жінкам, але навіть дітям і підліткам. При всьому цьому книги виходять неймовірно захоплюючими, адже, як каже сама автор, її стиль – це життєвий детектив, в якому події максимально наближені до в реальності.

Та й, як знати, можливо, саме робота в свій час помічником слідчого в РВВС в результаті і вплинула на вбрання творчий напрямок. Така практика і спостереження за співробітниками допомогли Олені створити унікальних, але при цьому таких відомих головних персонажів. Саме поєднання всіх цих факторів – роботи в поліції, освіченості в гуманітарному і юридичному напрямках, а також творчої жилки, натхнення, ерудованості та життєвого досвіду – змогли у результаті подарувати Росії та світові таку письменницю.

Робота як життя

Михалкова просто неймовірно любить свою роботу і без неї себе не представляє. Вона буквально живе творчістю, і в кожну нову книгу вкладає свою любов, частинку себе. За її словами, якби робота ставала рутиною, то книги не виходили б такими цікавими. Тому вона намагається працювати тільки тоді, коли це приносить справжнє задоволення, а не робиться через силу, в результаті наповнюючи книги натхненням і цікавими сюжетами.

При цьому всі персонажі, хоч і шалено схожі на реальних людей, повністю вигадані. Олена Михалкова всі книги пише принципово не використовуючи образів своїх друзів і знайомих, адже мало що може статися згодом з ними на сторінках твору. В деякій мірі це забобонність, але, тим не менш, ще раз підкреслює неймовірний талант письменниці. Адже взяти реально існуючий образ і просто перенести його на сторінки книги – одне, а от придумати героя самостійно – зовсім інше.

Головний приклад – Агата Крісті

Основними аспектами, що враховуються при написанні чергового роману, Олена Михалкова, фільми за романами якої стали не менш популярні, ніж рукописні варіанти, вважає якісний, легко читається мова написання і хвацько закручений сюжет, який здатний тримати читача в напрузі до самої останньої сторінки, причому розвиваються відбуваються події часом найнесподіванішим чином. І недивно, адже основним життєвим прикладом і головним орієнтиром для Олени є Агата Крісті, яка написала величезну кількість детективів, зараз стали класикою детективного жанру. Саме у неї письменниця запозичила можливість внесення гумору в детективні історії, а також глибокі, заплутані сюжетні лінії у поєднанні з доступною манерою викладу.

Універсальні історії

Олена намагається ніколи не проводити межу відмінності між жіночим та чоловічим детективом, оскільки вважає, що ніякої принципової різниці між ними немає. Дійсно, в історії літератури було чимало таких письменників, які створювали справжні шедеври, які не вписуються при цьому в загальне уявлення про стилі. Основною своєю метою письменниця вважає створення заплутаною загадки, яку обов`язково захоче розгадати потенційний читач.

Формула популярності від Олени Михалковой

Олена Михалкова вивела для себе формулу популярності сучасного детектива: для того щоб читач зацікавився, потрібно дати йому одночасно побути і злочинцем, і слідчим. Таким чином, він зможе бачити відразу дві лінії, проте їх перетин повинно бути якомога більш затягнутим і загадковим. Збереження головної інтриги до самого кінця книги Олени Михалковой – немаловажний момент, що веде до такого успіху, який є у неї вже протягом багатьох років.

Екранізація романів дозволяє розширити аудиторію

З ростом популярності книг романи Олени Михалковой привернули увагу провідних і не менш популярних діячів кінематографа. У результаті в самий найближчий час плануються екранізації її наступних книг: «Танці маріонеток», «Темна сторона душі», «Знак істинного шляху» і «Острів збулася мрії». На даний момент права на екранізацію вже куплені продюсерами, і активно йде написання сценаріїв по ним. Таким чином, зовсім скоро ми можемо побачити фільми по книгах Олени Михалковой. Вони обіцяють бути приголомшливими. Крім того, у разі успішних екранізацій цих книг (у чому ми, як віддані шанувальники творчості письменниці, абсолютно не сумніваємося) зйомки будуть продовжені, адже це лише частина великої серії. Можна сказати, новий формат діяльності.

Сама Олена Михалкова фільми, зняті за романами, чекає з величезним нетерпінням. Це наче якась можливість почати писати заново – з тим же азартом, але з урахуванням нинішнього досвіду і проаналізувавши діяльність.

Батьки допоможуть у будь-якій ситуації

Кожен роман Олена Михалкова сама ретельно вичитує і, звичайно ж, прислухається до критики своїх читачів. Однак, як вона сама зазначає, головними критиками для неї залишаються батьки. За словами письменниці, батько, який має філологічну освіту, часто допомагає зі стилістикою тексту, мама ж може робити зауваження щодо самого сюжету і лінії розвитку подій. У результаті книги піддаються критиці ще до передачі в видання, і коригуються, що, звичайно ж, йде їм на користь.

Любов до класиків зіграла свою роль

Основними прикладами для Олени стали класичні письменники. Вона сама каже, що мало часу приділяє сучасній літературі, зате може не раз перечитувати книги Купріна, Моема, Стругацьких, Булгакова і, безумовно, Агати Крісті. Саме з неї вона брала приклад більшою мірою, адже Крісті змогла об`єднати те, що зазвичай не зв`язується. У її книгах є мудрість і гумор, які рідко можна побачити в детективних історіях, і саме це, в поєднанні з інтригуючим сюжетом, привертає більшу увагу до книг. За романом Олени Михалковой, який не візьми, видна ця любов до класиків свого жанру.

Досить різноманітна бібліографія

У бібліографію Олени Михалковой входять як окремі детективні романи, так і ціла серія книг під назвою «Розслідування Макара Ілюшина та Сергія Бабкіна». На даний момент в серію входить сімнадцять окремих книг, в яких описуються події, пов`язані з роботою двох приватних детективів. Характером вони являють собою дві повні протилежності, завдяки чому виходить відмінна зв`язка, адже, як відомо, різні натури добре доповнюють один одного.

Найкращими книгами з циклу, на думку читачів, є «Знак істинного шляху», «Привид в кривому дзеркалі» і «Чоловіча логіка 8-го березня». Як кажуть критики, книги максимально наближені до реальності, а персонажі нібито списані з звичайних, справжніх оперативників. Не варто забувати і про динамічність захоплюючого сюжету.

Часто рекомендують уважно прочитати книгу Олени Михалковой «Ніжне листя, отруйні коріння», тому як даний роман набагато глибше і гостросюжетний її минулих робіт. Користувачі інтернету в коментарях відзначають, що відірватися від прочитання цього шедевра просто неможливо.

Чи зможете ви розгадати сюжет?

Крім розглянутої вище серії Олена випустила ще шість окремих книг. У «Алмазному ендшпілі» розповідається про викрадення в Москві рідкісного дорогоцінного каменю. Однак це тільки одна з двох основних сюжетних ліній, переплетених воєдино і пов`язаних як з історією, так і з сучасністю.

Книга «Вісім намистин на тонкій ниточці» інтригує своїм сюжетом, в якому кожен з учасників до останнього думає, що він головний. Однак не все так просто, адже їх всіх повинен хтось контролювати. Чи вийде вгадати заздалегідь, хто є «ляльководом» для всіх героїв?

Роман «Час збирати каміння» отримав одне з найгостріших і непередбачуваних сюжетів. У ньому не можна бути впевненим ні в чому до останніх сторінок, адже визначити, хто є вбивцею сусідів, і чи немає у самих героїв якихось старих грішків, практично нереально.

Такими ж інтригуючими є і інші три книги, що носять назви «Ілюзія гри», «Життя під чужим сонцем» і «Дом одиноких сердець». Перелічити всі заплутані сюжети тут просто нереально, а передати атмосферу книг – і поготів. Для того щоб скласти власну думку, їх потрібно тільки прочитати.

Чекаємо нових творів

Саме така спрямованість допомагає книгам Олени Михалковой завойовувати популярність у читачів. Як знати, може, в недалекому майбутньому ми побачимо більше книг і фільми по Михалковой Олені.

Кількість шанувальників письменниці зростає з кожним днем, а це означає, що книги дійсно привертають увагу і інтригують нових читачів. Якщо вам ще не доводилося тримати книгу Олени Михалковой в руках, але ви любите детективні історії, повірте, в романах цієї письменниці ви знайдете те, чого не вистачає багатьом шанувальникам детективного жанру, особливо якщо вам подобається класичний детектив. Переконатися в тому, що Олена Михалкова всі книги пише з душею, зовсім не складно.