Галина Стаханова: біографія, творча діяльність, сім'я

Можливо, не кожен знає її прізвище, але її обличчя вже точно знає кожен. Як не дивно, пік її популярності припав на вельми зрілий вік, коли на початку 2000-х, 60-річна Галина Стаханова в одному з рекламних роликів вимовила «Ох, лисиця-а». Слідом за цим артистка зіграла самих різних героїнь у величезній кількості фільмів і серіалів (більше 200).

Дитинство

Галина Стаханова народжена в Москві осіннім днем (12 жовтня) 1940 року. Її сім`я нічим не відрізнялася від мільйона таких же радянських сімей зі скромним достатком. Під час війни їх у найважчий голодний час кидає батько. Маленькій Галі було незрозуміло, чому її улюблений тато йде, та ще в той момент, коли мама тільки народила молодшого братика. Через деякий час ще одна біда: від голоду вмирає бабуся Галини. По закінченні війни її мама, намагаючись вижити в ці важкі роки, хапалася за будь-яку роботу. Смерть молодшого брата, який отруївся, випадково з`ївши відбілювач, потрясла Галину. Але, вона всіляко підтримувала маму, яка, щоб прогодувати дочка, працювала і прибиральницею, і прачкою, хапаючись за будь-яку підвернувся можливість добути трохи грошей.

Драматичний гурток

У шкільні роки маленька Галина захоплювалася танцями і займалася в драматичному гуртку клубу МДУ. Її мама підробляла двірником при університеті, тому маленька частенько коротала там час. Була Бабусею-Бджолою в «Мусі-Цокотуха», Блазнем у казці «Любов до трьох апельсинів». Хотілося їй, звичайно, зіграти головну роль якоїсь красуні принцеси, але вже тоді їй діставалися нестандартні ролі характерних персонажів. Однак акторська кар`єра здавалася їй настільки неймовірною захмарною мрією, що всерйоз замислюватися про неї Стаханова навіть не сміла. Слід сказати, що родичі та друзі родини відзначали її драматичний талант, завжди дивуючись реальності виконуваних нею перевтілень.

Юність

Галина Стаханова (фото в молодості див. Нижче) навчалася у вечірній школі робітничої молоді і одночасно підробляла телефоністкою. У двадцятирічному віці вона, завжди потай мріяла про драматургії, влаштувалася на роботу ученицею гримера в один з найзнаменитіших театрів. Це Театр імені Маяковського. А через 2 роки вона обіймала посаду начальника відділу постачання в ГІТІСі. Коли ж Галині було 25 років, вона поєднувала роботу костюмера в будинку культури МДУ і адміністратора на кіностудії «Мосфільм».

Щасливий випадок

Так би й трудилася Галина Стаханова на благо культури на допоміжній роботі, якби не випадок. Мама Стаханова займалася наведенням порядку в квартирі у актриси Віри Пашенної, а Галина іноді їй у цьому допомагала. Одна відома актриса почула про те, що донька прибиральниці мріє стати артисткою і попросила її що-небудь почитати. Галя зупинила вибір на монолозі Катерини з «Грози». Здивована Пашенна розхвалила Стаханову за душевну хорошу гру і порадила піти в самодіяльність і спробувати себе на акторському терені. Після цього Галина вирішила змінити своє життя. Її взяли в Студентський театр МГУ, яким на той момент керував молодий Марк Захаров, там вона і зіграла свої перші ролі на сцені. У віці 33 років Стаханова працювала у відділі постачання Центрального стадіону ім. Леніна і трудилася в театрі Романа Віктюка, який розташовувався в будинку культури «Москворечье». Саме у Віктюка Стаханова зіграла першу велику роль у виставі «Уроки музики».

Перші ролі

Перша роль у кіно була зіграна Галиною Стаханова в 1979 році. Це був невеликий епізод у фільмі А. Гордона «Сцени з сімейного життя». Так, у віці 39 років Галина Стаханова приміряла на себе роль актриси кіно.

Через 4 роки вона зіграла одну з провідних ролей у фільмі Євгена Євтушенка «Дітки сад». Вона прекрасно передала глядачеві образ бабусі хлопчика, що долає численні перепони війни, щоб дістатися до будинку бабусі.

Ближче до 50 років Стаханова все частіше з`являється в радянських фільмах. Більшість її ролей – це жалісливі добрі жінки зрілого віку. Найбільш яскравими і запам`ятовуються роботами того часу можна назвати бабу Грушу з драми Олександра Кайдановського «Дружина керосинника» (1988), завуча з спортивної драми «Лялечка» режисера Ісаака Фрідберга (1988). Але були й негативні персонажі. Наприклад, в 1988 році Галина Костянтинівна знялася в ролі шкідливою бабульки («Любов з привілеями»).

Королева епізодів

Галина Стаханова – актриса, яка зіграла величезну кількість епізодичних ролей, але це були дуже яскраві роботи. Глядач бачив, наскільки талановито, правдоподібно і завжди душевно грає своїх героїнь Стаханова. Її роботу високо оцінили працювали з нею такі відомі режисери, як Кіра Муратова у фільмі «Астенічний синдром» (1989), Микола Досталь у фільмі «Дрібний біс» (1995), Тимур Бекмамбетов в картині «Нічний дозор» (2004).

Після розпаду СРСР Стаханова продовжує зніматися. Тепер її часто запрошують працювати в серіали, які стали так популярні. Бабуся, санітарка, ворожка, провідниця. Кого тільки не грала Галина Стаханова. У молодості їй не дано було випробувати таку популярність. Зате зараз навряд чи знайдеться в нашій країні така людина, яка б не бачив у кіно Галину Костянтинівну.

Однією з найвідоміших недавніх робіт цієї талановитої актриси можна назвати роль забавної баби Мані у фільмі «Ялинки».

Галина Стаханова: особисте життя

Галині Костянтинівні не вдалося зустріти на життєвому шляху велику любов. Були шанувальники, залицяльники, кавалери. Але людину, з яким би захотілося прожити життя, як зізнається сама актриса, не було.

В кінці 60-хх років за Стаханова доглядав Ролан Биков. Він на той момент вже користувався великою популярністю як актор і режисер. А вона була актрисою з масовки. Вони бачилися в студентському театрі МГУ, в якому грала Стаханова. Биков керував театром до її приходу туди. Красиві залицяння закінчилися романом. Вони навіть якийсь час жили разом. Але велелюбний Ролан Биков частенько змінював Стаханова, що і стало причиною розриву.

У 1975 році Галина Костянтинівна народила дочку. Вона ніколи не поширювалася про те, хто її батько. Казала лише, що дитину народила для себе, а про те, хто допоміг їй це зробити, і згадувати не варто. У ті часи мати-одиначка була явищем рідкісним. Галина піддавалася знущанням сусідів, багато з яких у відкриту називали її дочку Машу безбатченком. Але сильна духом Галина Стаханова, діти для якої завжди були запорукою щастя, змогла захистити себе і доньку від нападок.

Маша навіть знімалася в кіно (у фільмі Віктюка «Довга пам`ять»), вона грала роль піонерки Галі Галанін. Але, подорослішавши, дочка Стаханова вибрала свою дорогу життя. Вона пішла в медицину. Зараз Марія працює викладачем в медичному інституті.

Галина Костянтинівна обожнює своє внучці Лізі і намагається проводити з нею більше часу.

Творча доля Галини Стаханова доводить, що ніколи не можна прощатися з мрією. Треба йти до неї назустріч, і тоді все найбажаніше неодмінно збудеться.