"Родимка", Шолохов: аналіз твору

Роки Першої світової, революції і особливо громадянської війни стали випробовуванням для всіх жителів Росії. Дуже гостро відчуло на собі наслідки політичних подій козацтво. Волелюбний по натурі народ не міг примиритися з тим, що усталена століттями, налагоджене життя руйнується. Але найстрашнішим було навіть не це. Що стався між людьми розкол розвів по різні боки барикад колишніх сусідів, товаришів і членів однієї родини.

родимка шолохов аналізБагато уваги приділив зображенню жахів громадянської війни та аналізу її впливу на долі людей письменник М. Шолохов. Твір «Родимка», написане в 1924 році і поклала початок циклу «Донські розповіді», стало першим в його творчості, де була показана правда про той страшний час. А за роман-епопею «Тихий Дон», в якому письменник узагальнив весь матюкав по темі, письменнику було присуджено Нобелівську премію.

Особливості зображення козацтва Шолоховим

«Донські розповіді» стали важливою подією в літературі двадцятих років. Вони не були схожі на те, що створювалося в період становлення радянської влади пролетарськими письменниками. Потомствений козак і відмінний знавець побуту на Дону, М. Шолохов зумів відтворити в невеликих за обсягом творах неповторний колорит і самобутність укладу життя місцевого населення. Особливу увагу він приділяв моральним переконанням та ідеалам, спочатку заснованим на доброті і гуманізм, але перекресленим братовбивчої війною.

Ставлення до розповідей було неоднозначним. Багатьох бентежили натуралізм і нетрадиційність зображення громадянської війни, але саме це дозволило письменникові передати справжні масштаби трагедії. Саме цими принципами керувався при написанні оповідання «Родимка» Шолохов.

Короткий зміст твору: знайомство з Миколкою

шолохов родимка аналіз оповідання

Сюжет оповідання досить простий і будується в хронологічному порядку з невеликими відступами (ретроспективами) в минуле. Головний герой - Микола Кошовий, молодий командир ескадрону Червоної Армії. Миколкою звати вісімнадцятирічного хлопця бувалі козаки, які поважали його за сміливість і відвагу. Незважаючи на юний вік, він вже півроку очолював ескадрон і встиг за цей час розбити дві банди. У цьому велика була заслуга його батька, видного козака, «сгінувшего» ще на німецькій війні. Саме він прищепив синові відвагу, витривалість, любов до коней: уже в п`ять або шість років навчив сина триматися в сідлі. А ще від батька дісталася Миколці (і на цьому буде будуватися подальший аналіз твору Шолохова) родимка на лівій нозі, розміром з голубине яйце.

Зав`язкою сюжету стає принесене командиру лист зі звісткою про появу в окрузі білих. Необхідність знову виступати викликає у командира невеселі роздуми про те, як набридла йому військове життя: «Вчитися б ... а тут банда».

Доблесний отаман



На зіставленні двох сильних характерів будує оповідання «Родимка» Шолохов. Аналіз внутрішнього стану немолодого козака, 7 років не бачив рідної домівки, - наступна частина твору. Він пройшов німецький полон, служив у Врангеля, побував у Константинополі, тепер ось повернувся в рідні краї на чолі банди. Огрубів душею отаман за ці роки, відчуває, ніби точить його щось зсередини, не дає спокою.

родимка шолохов короткий зміст

Три дні йшла банда від ескадрону Миколки, потім розташувалася у мірошника, про що останній повідомив червоноармійцям. І ось вже мчить молодий сміливий козак на отамана. Його охоплене злістю ще безвусий вид і прагнення досягти мети - навіть куля його не зупинив - викликали озлоблення в отамана. До того ж бінокль на грудях ясно говорив про звання воїна. Підлетів до нього отаман, і від помаху шашки обм`якло молоде тіло. Досвід взяв верх над юнацької заповзятістю. Потім з панчохою зірвав старий козак хромовий чобіт з ноги, а під ним (неймовірно правдиво і емоційно сильно зображує цей епізод Шолохов) - родимка. Аналіз оповідання особливої гостроти досягає саме в цій сцені, що стала кульмінаційною в усьому оповіданні.

Головні герої як антиподи війни

У той же момент дізнався багато чого побачив отаман сина, стражданням і болем наповнилася його душа: «Ніколушка! .. Кровинушка моя! ..». Розгорнулася кривава боротьба розкидала по різні боки рідних людей, зробивши їх непримиренними ворогами. Не зумів батько пробачити собі вбивство сина - зціпив зубами «сталь маузера» і вистрілив. Так трагічно закінчив розповідь «Родимка» Шолохов.



аналіз твору Шолохова родимка

Аналіз опису та поведінки героїв показує, наскільки противна була війна їх натурі, особливо Миколці. З п`ятнадцяти років йому довелося воювати, і у вісімнадцять він виглядав вже стомленим від життя людиною: з сіткою зморшок біля очей, сутулою спиною. Його мрії здобути освіту так і не судилося збутися. Єдиною світлою моментом залишилися для Миколки спогади про спокійне мирного життя, коли була жива ще мати, і батько не числився в зниклих. Ці ностальгічні картини дають зрозуміти, наскільки противна йому була сама по собі думка про необхідність знову йти в бій. Так на самому початку оповідання «Родимка» Шолохов (короткий зміст думок героя виглядає красномовно) дає зрозуміти читачеві, що війна - це щось протиприродне, чуже натурі людини. Мріє повернутися до мирного життя і як перш орати землю і старий отаман, все намагався заглушити не відпускає його тугу хмелем.

Художні деталі у творі

шолохов твір родимка

Незвичайною розмовною мовою і виразністю привертає твір «Родимка». Шолохов - проблематика оповідання пов`язана з цим безпосередньо - підсилює відчуття трагізму завдяки зверненню до яскравих фольклорним образам. Так двічі при описі отамана згадується вовк. Спочатку це яскраве, образне порівняння старого козака з «набедівшімся» ватажком зграї, стрімко йде вперед. Розмовне слово допомагає краще зрозуміти емоційний стан героя. Потім, напередодні смертельного бою, вовк на очах у людей вискакує з логу, прислухається і не поспішаючи йде назад. За традицією вовк символізував у народу голодного, розлюченого, зазвичай самотнього звіра, що викликає швидше жалість, ніж страх. Саме таким здається в оповіданні старий отаман.

Ще одного хижака вводить в оповідання «Родимка» Шолохов. Аналіз останньої сцени зі стерв`ятником, який увечері того ж дня, коли сталося вбивство, злітає з голови отамана і розчиняється в небі, наводить на думку про втомленою, понівеченої душі козака, що покидає тіло і підноситься вгору.

Ці деталі допомагають автору в ємною формі позначити, наскільки великі були страждання людини, вирваного з мирного плину життя і вимушеного ось вже більше 7 років займатися тим, до чого не лежала душа.

Життєвий досвід автора

Переконливість і натуралізм Шолохова при описі подій громадянської війни пояснюються тим, що в 1918-19 роках він опинився в центрі протистояння білих і червоних в районі Єланській столиці. Письменник став свідком невиправданої жорстокості і насильства як однієї, так і іншої сторони, а одного разу він навіть потрапив у полон до Нестора Махна, але після допиту його відпустили. З 1920 року Шолохов сам «служив і поневірявся по Донській землі». За його зізнанням, вони з бандами черзі ганялися один за одним.

Висновки, до яких підводить читача Шолохов

батьківщина шолохов проблематика

«Родимка» - повний зміст розповіді не може нікого залишити байдужим - змушує по-справжньому задуматися про те, що в складних умовах розрухи і непримиренної ворожнечі люди озлоблюються, забувають про гуманізм і співчуття. Автор не називає в цьому, та й в інших оповіданнях, правих і винуватих, так як в подібній ситуації їх просто не може бути. Громадянська війна стала загальнолюдської трагедією, про яку ніколи не слід забувати - на це хоче звернути увагу читача Шолохов. Родимка (аналіз оповідання підводить до такого висновку) стає символом непорушного кровного зв`язку: у Миколки вона така ж, як у батька. Отже, у протистоянні героїв (батько виховав гідного сина) немає переможців, це спочатку суперечить людській сутності.

Значення «Донських оповідань» Шолохова

шолохов родимка повний зміст

Громадянська війна стала справжньою катастрофою, в результаті якої були начисто знищені моральні норми і зруйновані існували між людьми зв`язку. Це підкреслює оповіданням «Родимка» Шолохов. Аналіз вчинків і почуттів героїв є підтвердженням цієї думки. Перший твір задає тон всьому циклу, і перед очима читача одна за одною оживають страшні картини, що розповідають про невимірному людському горі. І хочеться звернутися до всіх живуть на землі: «Люди, одумайтеся! Якщо брат вбиває брата, а батько - сина, якщо всі навколо потонуло в морі крові, заради чого жити далі? »




» » "Родимка", Шолохов: аналіз твору