Партитура - це надзвичайно важлива книга в музиці

Музичний світ витканий з великої кількості звуків, які називаються нотами і записуються, як і букви, на папері. Всім відомо, що літерна запис називається книгою. Нотна ж - це клавір або партитура. У даній статті більш детально ознайомимося з тим, що це таке, дізнаємося, які існують різновиди партитури і розглянемо її приклади в музиці.

Партитура - це що за книга?

Давайте розберемося в тому, що означає це слово, які його роль і значення. Партитура - це нотний запис будь-якого музичного твору, що складається з декількох голосів або інструментів. При цьому партії для всіх інструментів або голосів прописані на окремому нотному стані. Партитура має кілька різновидів і буває хоровий, вокально-інструментальної, а також чисто інструментальної.

Простіше кажучи, партитура - це велика і товста книга. У ній кожному оркестровому інструменту і (або) голосу відведено своє місце. В цілому, це музичний твір, в якому закладені ідеологічна та художня завдання.

Що зашифровано в партитурі?

Партитура - це заховані в нотах почуття і переживання героїв, їх дії і характери. Розшифрувати цю цікаву загадку належить уважному слухачеві. Прослухати аудіозапис з партитурою - це все одно, що прочитати книгу або подивитися фільм. Адже в ній так багато закладено. Крім цілісного сюжету та ідеї, тут можуть бути відображені найтонші деталі. Це може бути і барвисте небо, і шлях-дорога дійових осіб, їх настрій в цей час. Музика тонко передає ті почуття, які народжуються у героїв, коли вони, наприклад, грають в карти, пливуть по морю або стукають у двері. І це всього лише невелика частина того, що може передавати зашифрована партитура. Ноти, що містяться в ній, до певного часу мовчать. Оживити їх здатне звучання тих інструментів, для яких написана партитура. І звучить музика порушить творчу уяву, фантазію людини і перенесе за межі реального світу, зануривши в чарівний світ звуків.

Навіщо потрібна партитура при прослуховуванні музичного твору?

Ще в музичній школі вчителі привчають дітей до слухання музики з нотами. Є навіть така окрема форма прослуховування. У музичному училищі та музичній академії слухати твір з партитурою необхідно композиторам, музикознавцям і виконавцям в рівній мірі. Це дозволяє глибше ознайомитися з досліджуваним твором, осягнути композиторський задум, визначити форму і так далі. Тим більше в багатьох партитурах є авторські ремарки, не тільки стосуються певних елементів у виконанні, але і відображають багато подієві моменти. Наприклад, місце і час дії, емоції і почуття героїв або те, що повинно в цей час відбуватиметься на сцені, і т. Д. Таке прослуховування рекомендують влаштовувати і вдома при підготовці до вікторин.

У концертному залі Академії музики, філармонії чи Оперного театру рідко кого можна побачити з партитурою. Та й це за великим рахунком ні до чого. У таких випадках достатньо придбати програму концерту, де коротко викладено сюжет (музично-театрального твору) чи дана лаконічна характеристика частин (Симфонічного, вокально-симфонічного твору).

Читання оркестрових партитур як дисципліна

У музичних закладах існує така дисципліна, як читання оркестрових партитур, скорочено - ЧОП. Адже партитура для оркестру - досить складне явище і вимагає певної підготовки. Тільки досвідчений і професійний музикант зможе стати висококваліфікованим диригентом оркестру.

Тому читання оркестрових партитур - необхідна дисципліна, яка сприяє придбанню та подальшому розвитку практичних навичок.

Вивчається оркестрова партитура за методом «від простого до складного».

ЧОП як дисципліна для спеціалізації «Оркестрові духові та ударні інструменти»

Читання партитури є одним із засобів вивчення її музичного змісту та образності. Читка відбувається за фортепіано - таким чином закріплюються теоретичні знання з транспозиції. Спочатку обираються партитури для малого змішаного духового оркестру. Методисти пропонують починати з творів з акордовим складом: «Богатирські ворота» з фортепіанного циклу М. Мусоргського «Картинки з виставки», «Норвезький танець № 2» Е. Гріга. Потім відбираються педагогом та інші ноти для духових оркестрів.

Для якісного засвоєння предмета обов`язково слід давати ряд завдань для самостійної роботи студента.

У підсумку він повинен:

• засвоїти, де і як розташовуються інструменти і голоси в партітуре;
• знати всі умовні обозначенія;
• вміти знаходити важливі фактурні елементи ізложенія;
• володіти рядом навичок читання нескладних музичних творів за фортепіано.

Висновок

Партитура - це особлива книга, яку необхідно вміти читати кожному професійному музиканту. Вона сприяє осягненню закладеного композиторського задуму, художніх та ідеологічних завдань. Існуюча в музичних закладах така дисципліна, як читання оркестрових партитур, допомагає придбати і розвинути необхідні практичні навички, які дозволять стати кваліфікованим диригентом оркестру.