"Старий геній": короткий зміст. "Старий геній" Лєскова по главах

Лєсков Микола Семенович (1831-1895) - знаменитий російський письменник. Чимало його творів проходять у школі. Вивчити один з найзнаменитіших оповідань письменника допоможе короткий зміст. «Старий геній» Лесков написав у 1884 році, в той же рік розповідь був надрукований у журналі «Осколки». Потім він перевидавався багато разів.

Глава перша

У ній ми знайомимося з літньою жінкою, дізнаємося, що приїхала вона в Петербург по «волаючого справі». Старенька була доброю і якось пошкодувала сина малознайомій жінки, давши йому грошей у борг.

У молодої людини була складна ситуація - чи то він програв гроші в карти, чи то через швидкоплинного захоплення позбувся засобів. Старенькій він сказав, що йому потрібно хоч якось доїхати до Пітера. Та пошкодувала чоловіка і дала йому грошей у борг.

Але той не поспішав їх віддавати, навпаки, він робив вигляд, що не отримує тих листів, в яких жінка просила віддати йому борг. Спочатку послання були м`якими, але через те, що боржник не відповідав, ставали більш суворими. Однак і це ні до чого не привело.

А під опікою бабусі була хвора донька і малолітня онука. Щоб тоді дати в борг, старенька заклала свій будинок, і тепер сім`ї, що складається тільки з жінок, загрожувало страшне - вони могли позбутися житла і залишитися на вулиці. Про це розповідає короткий зміст. «Старий геній» Лесков написав у п`яти розділах, далі ми переходимо до другої.

Друга глава

З неї ми дізнаємося про те, що адвокат виграв справу, і суд постановив повернути борг. Але на цьому позитивні звістки закінчилися, адже чоловік вміло переховувався, і у нього була могутня рідня. Тому ніхто не хотів з ним зв`язуватися.

Представники закону, державні люди співчували бабусі, говорили, що їм її шкода, але нехай краще вона залишить цю порожню затію. Жінка щиро дивувалася, вона знала, що людина він не бідна і цілком може повернути борг.

Їй пояснювали, що брав гроші він не тільки в неї, але віддавати їх не звик. Представники закону натякнули прохачці, що той може їй доставити неприємності, якщо вона не вгамується. Вони сказали, що краще їй тихенько гуляти по Невському проспекту або виїхати додому. Але та вірила, що боржник - хороша людина, просто він «замотався».

Жінці сказали, що вона може піти зі своєю справою до вищого начальства. Це вона і зробила. Про це теж розповість короткий зміст. «Старий геній» - Лесков так назвав одну розумну людину. Кого, ви дізнаєтеся про це пізніше.

Третя глава

Починається вона з того, що немолода жінка пішла до вищого начальства, тільки це до позитивного результату не привело. Там їй відповіли, що не знають, де розшукуваний. Старенька розповіла, в якому чоловік може бути будинку, їй заперечили, відповівши, що це будинок його дружини, а вона за борги чоловіка не відповідає, і він там не живе.

Літня жінка не знала, що й робити. Тоді вона стала натякати, що дасть одну або навіть три тисячі рублів на знак подяки, коли боржника знайдуть. Але й це не допомогло.

У цій главі ми дізнаємося про одне з головних героїв оповідання, який до пори до часу залишався в тіні. Про нього розповість і короткий зміст. «Старий геній» - Лесков так назвав саме цю людину, а чому - це незабаром стане ясно.

Жінка розповіла співрозмовнику, від імені якого ведеться розповідь, що одна людина береться за справу. Назвався той Іваном Івановичем і запевняв, що за 500 рублів зможе забрати борг. Старенька вирішила подумати, але відкладати більше не можна було, а чому, про це далі пише у своєму творі Лєсков («Старий геній»). Короткий зміст повідомить про це негайно.

Глава четверта

Її оповідач починає з того, що до нього приїхала бабуся. Була вона засмучена звісткою про те, що наближається Різдво, і закладений будинок незабаром повинні продати. Ще літня жінка розповіла, що бачила боржника, який йшов під руку з жінкою. Старенька поспішила за парою, почала кричати, що чоловік їй винен. Однак ніхто не допоміг їй, навпаки, їй сказали, що не можна кричати в людному місці. Поки розбиралися, чоловік з супутницею пішли.

Але літній жінці вдалося дізнатися, що завтра цей франт з багатою дамою відбуває за кордон, швидше за все, назавжди. Тому потрібно було діяти негайно.

Виявляється, вона вже зустрілася з Іваном Івановичем, дала йому заставу в 100 рублів і обіцяла принести ще 400. Але всієї суми у старенької не було. Вона мала в своєму розпорядженні лише 250 рублями, а 150 попросила в оповідача, сказавши, що обов`язково їх поверне.

Той був теж доброю людиною, подумав, що навіть якщо жінка не зможе віддати ці гроші, він від цього не збідніє. Таким був і сам Лєсков. «Старий геній» (зміст цієї розповіді в короткому викладі ви зараз читаєте) переходить до наступного епізоду.

Ця глава закінчується тим, що оповідач, віддавши гроші, став з нетерпінням чекати розв`язки подій. Чим закінчилася справа, повідає далі короткий зміст. «Старий геній» Лесков по главам написав, виклад у скороченні дотримується такої ж структури.

Глава 5, заключна

Йшов третій день різдвяних свят. Старенька, як каже автор, «влетіла» до нього в дорожньому сукню і відразу віддала 150 рублів, а потім показала чек на 15 тисяч. Оповідач зрозумів, що все закінчилося благополучно, але хотів знати подробиці.

Жінка розповіла, що вона зустрілася з Іваном Івановичем, той сказав, що потрібно їхати шукати «сербського сражателя». Так автор говорить про людину, учасника воєн Сербії з Туреччиною. Не відразу, але знайшли вони цю людину, потім все обговорили.

На наступний ранок трійця вирушила на вокзал, з якого відбував за кордон боржник. Старенька вказала Івану Івановичу на того, хто був причиною її бід, вони сховалися, а на арену театрального дійства вийшов колишній військовий.

Він кілька разів неспішно пройшов повз боржника, пившего чай, а потім запитав суворо про те, чому той так на нього дивиться. Вояка спровокував скандал, вдарив франта. До них підійшла поліція. Після з`ясування особистостей поліцейський показав папір, через яку боржникові не можна було їхати за кордон. Це було рішення суду. Той скоріше виплатив борг з відсотками. Ось так добре закінчилася ця історія.

Лєсков, «Старий геній»: герої оповідання (позитивні)

Їх декілька. Безумовно, це наполеглива і смілива бабуся, яка поїхала в Пітер, щоб врятувати себе, дочка і внучку. Інакше вони позбулися б удома. Оповідач теж є героєм твору, так як без його 150 рублів навряд чи б справа так добре закінчилося. Розумний Іван Іванович, якому Лєсков дав прізвисько «Геній», «сербський сражатель» - теж позитивні герої оповідання.