"Натягнута тятива" - Тетяна Лаврова - актриса російського кінематографа

Талановитої, цілеспрямованої і самотньою - такий запам`яталася колегам Тетяна Лаврова - актриса радянського і російського кінематографа і театру. Це була людина з великої літери. Справжній російський талантище - тендітний на вигляд, але аж з дуже твердим стрижнем справжнього актора всередині.

Біографічні дані

Народилася Лаврова Тетяна Євгенівна в Москві сьомого червня 1938 року в родині кінооператорів, тому й не дивно, що актриса мала умінням жити на сцені. З самого дитинства дівчинка знала, ким вона стане, прагнула до втілення себе в ролі талановитої неповторною актриси, і це їй з успіхом вдалося в дорослому житті.

У сімнадцять років Тетяна зрозуміла, що готова до самостійного життя, пішла з дому, поступила в школу студію при МХАТ і успішно її закінчила в 1959 році. Під час навчання у МХАТі Лаврова Тетяна Євгенівна своїм неординарним талантом сподобалася дуже багатьом талановитим режисерам, а оскільки російське кіно вимагало тільки російських прізвищ, то дівчині-студентці довелося в силу не залучення уваги до своєї справжньої іноземної прізвища Андріканіс змінити її на Лаврову. Псевдонім, який був вдало обраний для неї її друзями студентами під час жартівливої жеребкування, проведе її через усе життя, саме на Лаврову будуть рівнятися всі актори.

Після закінчення навчання Тетяна залишається працювати в Театрі МХАТ до 1961 року. Після чого приймає рішення змінити театр на «Современник», і пропрацює там з 1961 по 1978 рік, але в підсумку все-таки повернеться в стіни рідного МХАТу.

Багато засуджували її за переходи з одного театру в інший, але вона шукала в собі нові таланти, грала нові ролі, знімалася в кіно. Тетяна Лаврова - актриса, якій була потрібна щирість, як від глядача, так і від тих людей, в оточенні яких вона працювала.

Неперевершений дар сценічної гри

Тільки глибока чуттєва натура може на сцені переживати життя героїв п`єс, поем, романів, оповідань, як свою власну. Тільки справжній талант може вжитися гармонійно в ролі дуже багатьох образів, передаючи справжню сутність душевних переживань. Не кожна актриса могла впоратися з напливом неординарних почуттів, що дуже виходило у Тетяни. Вона не мала права обманювати глядача, доносила до його свідомості саме стан душі того, кого грала на сцені. По-іншому вона просто не вміла. Навіть тоді, коли в дев`яності роки справжні таланти стали не потрібні сучасному суспільству, що прагне до більш простому і поверхневому розуміння мистецтва справжнього кінематографа і театру.

Роботи актриси в кіно і театрі

Тетяна Лаврова - актриса, яка горіла роботою, вона встигала зніматися в кіно і брати участь у театральних постановках. Першою кінороботою Лаврової стала роль дівчини Варі у фільмі «Пісня про Кольцова». Хоча дебют у кіно відбувся у другорядній ролі, але він показав, наскільки щира Тетяна Лаврова. Актриса піднесла Варю саме так, як було задумано автором і режисером.

А справжнісінький пік кар`єри настав після виходу в світ кінокартини «Дев`ять днів одного року».

Поряд з такими відомими і талановитими акторами, як Смоктуновський і Баталов, молоденька актриса була більш ніж значна, вона працювала нарівні з досвідченими професійними кіноартистами.

Нетипова для радянського часу роль жінки, яка одночасно любить двох чоловіків, вдалася їй легко і, що найголовніше, глядач повірив в історію любовного трикутника і переживав за кожного героя окремо.

Протягом своєї творчої діяльності Лаврова зіграла двадцять вісім кіноролей, найвидатніші роботи: «Випробувальний термін» (1960), «Виліт затримується» (1974), «Міняю собаку на паровоз» (1975), «Друга весна» (1979), «Довга дорога до себе» (1983), «Вишневий сад» (1993), «Перетворення» (2002).

Працювала в таких театральних постановках, як «На дні», «Чайка», «З коханими не розлучайтеся», «Срібне весілля», «За дзеркалом».

Заслужені нагороди і звання актриси

У 1974 році актриса удостоєна звання заслуженої артистки РРФСР, в 1988 році - народної артистки РРФСР, в 1998 році їй було вручено Орден пошани за досягнення в кіномистецтві. У 2002 році за роль у фільмі «Кіно про кіно» Тетяна Лаврова отримала премію «Ніка» за найкращу другорядну роль.

Подробиці особистого життя

Біографія Лаврової Тетяни насичена робочими моментами. Про особисте життя вона не поширювалася. Сильна цілеспрямованість і театральна душевна іскра - це був її доля. Не вийшло у неї створити повноцінну дружну сім`ю.

Відома Тетяна Лаврова, особисте життя якої цікавила шанувальників, була доступна тільки в образах своїх героїнь.

Три шлюбу актриси склалися невдало. Перший чоловік - Євген Урбанський, другий - Олег Даль. Багато говорили, що два талановитих актора в сім`ї - це занадто, тому перші два шлюби і не відбулися як щасливі. Але й третє подружжя Тетяни з відомим футболістом Володимиром Михайловим не увінчався щасливим кінцем.

Актриса в третьому шлюбі народить сина (1967), виховає його сама, заборонивши батькові категорично втручатися в життя хлопчика, ростити якого їй допомагала її мама.

Чи не дограла, що не долюбив ...

Саме так відгукнуться про Тетяну Лаврової її колеги після її смерті шістнадцятого травня 2007 року. Правдива на сцені, гаряча і щира, але самотня в домашніх стінах, як «натягнута тятива».

Прожила життя, тримаючи свій талант на високій планці, яку прагнула ніколи не опускати нижче гідності справжнього професійного актора.

Причина смерті Тетяни Лаврової - онкологічне захворювання, боротися з яким було занадто пізно. Останні роки життя актриса присвятила вихованню своєї улюбленої внучки.