Успішна біографія Тетяни Дороніної

Якщо озирнутися назад, то біографія Тетяни Дороніної - це шлях успішної людини. Народилася вона в 1933 році в Ленінграді. Батько її - з родини старовірів, а батько матері був старостою в сільській церковці. Під час війни Таня, її сестра і мама були евакуйовані в Ярославську область, в зовсім невелике містечко Данилов. Батько служив на Ленінградському фронті. Після війни вони повернулися назад, і Тетяна знову стала вчитися в міській школі. Крім навчання, вона займалася відразу в кількох гуртках. Її захоплювала художня гімнастика і спортивна стрільба, дівчинка займалася французькою мовою і художнім словом. Крім цього, вона ходила ще й на спів. Зрозуміло, що в художній самодіяльності Таня брала найактивнішу участь.

Можна сказати, що творча біографія Тетяни Дороніної почалася вже у 8-му класі. Вона вирішила потай від батьків поступити в школу-студію МХАТ. Таня вирушила до Москви і практично надійшла. Її вже хотіли зарахувати, але дізналися реальний вік і, зрозуміло, відправили назад - доучуватися. Як тільки Тетяна отримала атестат, вона тут же поїхала вступати знову. Подала заяви в усі московські театральні училища і в усі надійшла, але перевагу віддала школі-студії МХАТ. І напевно, не дарма: так, на одному курсі з Басилашвілі, Євстигнєєвим і Козаковим вчилася майбутня актриса Тетяна Дороніна. Біографія її згодом тісно переплелася з привабливим Олегом Басилашвілі. Цей талановитий, красивий і інтелігентний студент зміг підкорити її серце, і вони зіграли скромне комсомольську весілля без ошатного сукні та кілець.

Вони закінчили Школу-студію в 1956 році. І хто знає, можливо, біографія Тетяни Дороніної склалася б інакше, адже її запрошували в декілька театрів відразу, але вона пішла слідом за чоловіком. Басилашвілі взяли тоді лише в драматичний театр Сталінграда. Правда, пробули вони там недовго - в театрі не знайшлося ролей, перспективи теж не було, і режисер їх відпустив. Повернувшись до Ленінграда, подружжя стали працювати в театрі Ленінського комсомолу, а через три роки Доронину запросив до себе Георгій Товстоногов, який був керівником БДТ. Вона погодилася, але тільки з умовою, що він візьме її чоловіка і роль йому дасть в першій же постановці театру. Найцікавіше, що Товстоногов прийняв всі її умови. Мабуть, він уже тоді зміг розгледіти, наскільки успішною буде акторська біографія Тетяни Дороніної.

Першу славу Дороніної приніс спектакль «Варвари», де вона грала Надію Монахову. Басилашвілі згадує, що під впливом театру і успіху м`який характер Тані став змінюватися. Він жив немов під гнітом і був дуже вдячний, коли дружина стала ініціатором розлучення. Згодом вона ще кілька разів виходила заміж. Її чоловіками були Анатолій Юфіт (критик), Едвард Радзинський (Драматург) і актор Борис Химичев.

У кіно Тетяна дебютувала в 50-х роках минулого століття. Але головні її ролі припали на початок 60-х, коли вона вже була відомою актрисою театру. У неї було не так багато кіноробіт, але всі вони мали гучний успіх. Це такі улюблені всіма фільми, як «Старша сестра», «Три тополі на Плющисі», «Ще раз про любов», «Мачуха».

У 1966 році Тетяна покинула БДТ і кілька десятиліть потому порахувала це своєю помилкою. Але це було потім, а поки вона переїхала до Москви і вступила в МХАТ. На жаль, робота там не принесла задоволення, і через 11 років актриса вирішила піти в театр імені Маяковського, де і зустрілася з одним зі своїх майбутніх чоловіків - Борисом Химичева. А вже в 1983 році вона знову повертається в МХАТ, яким тоді керував її однокурсник Олег Єфремов. Потрібно сказати, що всі її парафії в театри не сприймали із захопленням, особливо у жіночої половини театру, що було цілком обгрунтовано: приходила яскрава, талановита, відома актриса, відповідно, і примою театру ставала вона - Тетяна Дороніна. Біографія її не зупинилася тільки на ролі актриси. МХАТ в 1987 році розділився, і Дороніна стала художнім керівником МХАТу імені Горького, який знаходиться на Тверському бульварі. Вона і сьогодні керує ним і раніше грає на сцені.