Образ Петербурга в повісті "Шинель". Н. В. Гоголь, "Шинель"

Н. В. Гоголь, мабуть, є найзагадковішим письменником 19 століття. Його твори містичного змісту деколи захоплююче цікаві, часом лякаюче. Навіть у реалістичні повісті й оповідання письменник вміло вплітає фантастичний елемент. Яскравим прикладом такого суміщення є Петербурзькі повісті. Чи не буде помилковим сказати, що центральним у них є образ Петербурга. У повісті "Шинель" письменник докладно описує вулиці цього міста, його жителів. У своєму трактуванні цього міста Гоголь зближується з традицією Достоєвського, оголюючи всі негативні сторони Петербурга.

Н. В. Гоголь "Шинель": головний герой, зміст

Головний герой повісті - Акакій Акакійович Башмачкіна. Він титулярний радник, забитий і зашуганний начальством і товаришами по службі. Гоголь детально зупиняється на те, як народився Башмачкіна, як йому вибирали ім`я. Раз батько був Акакій, то і син буде ім. Батьки заздалегідь знали, що з нього вийде титулярний радник. Така зумовленість підкреслює те, що Акакій Акакійович - маленька людина, яка ніяк не може вплинути ні на своє життя, ні на інших людей. Над ним жорстоко знущаються колеги, сиплють йому на голову папірці, а він нічого не може сказати.

Головна тема повісті "Шинель" - це заміщення всього духовного в людині матеріальним. Навіть прізвище героя вказує на це. Акакій Акакійович одержимий тим, щоб відремонтувати шинель, але кравець відмовляє йому. Тоді герой вирішує назбирати грошей на нову. І ось його мрія збулася. У новій шинелі його нарешті помітили, навіть запросили в гості до одного столоначальнику. Нарешті Акакій Акакійович відчув себе повноцінним. Але на зворотному шляху з нього зірвали його нове вбрання. Йому в цей момент здавалося, ніби знімали не одяг, а частина нього. Убитий горем герой вирішує йти до "значного особі", але той кричить на нього. Після цієї події у Башмачкіна погіршується здоров`я, йому ввижаються дивні видіння. У підсумку герой помирає. А вулицями міста розгулює привид, який зриває шинелі з перехожих.

Петербург в повісті

Образ Петербурга в повісті "Шинель" є дуже значущим не тільки для розуміння самого твору, а й для того, щоб розібратися в задумі всього циклу "Петербурзьких повістей". Місто на сторінках повісті фантасмагориче і неприродний. Він нагадує місто-привид. У такій обстановці неможливе повноцінне життя людей, можливо лише безцільне і марне існування. Гоголь описує під`їзди і вдома Петербурга, особливо детально зупиняється на дивному, едком запаху. Образ Петербурга в повісті "Шинель" близький до того, яким він представлений в романі "Злочин і кара". Достоєвський також пише про характерну для Пітера "вони". Однак у Достоєвського немає містичного елементу в його описі.

Мотив ворожості міста

З самого початку складається відчуття того, що місто хоче вигнати людей, він відторгає їх. Але не всіх. Страждають в першу чергу такі як Акакій Акакійович. Ворог усіх чиновників з мізерним платнею - петербурзький мороз. Холод у повісті символізує ще й простір смерті, насамперед духовної. Адже ні у людей, що оточують Башмачкіна, ні у нього самого немає ніяких інших інтересів, окрім як речі.

Детально описується міський пейзаж, коли Башмачкин направляється до кравця, щоб полагодити шинель. Парадні багаті під`їзди контрастують зі смердючими, брудними чорними ступенями будинків бідних. Сам герой губиться в багатолюдному Петербурзі, у нього немає свого обличчя. З цієї точки зору важливо портретний опис головного героя, яке дано в самому початку повісті. Він не високий і не низький, особа не худе і не товсте, тобто нічого конкретного автор не згадує, тим самим показуючи, що герой не володіє ніякими відмінними рисами, він безликий, через це він практично не викликає співчуття.

Живий Петербург

Уособлення - ще один прийом, до якого вдається Н. В. Гоголь. "Шинель" вважається по праву центральної повістю в циклі, адже саме тут (як і в "Невському проспекті") місто немов стає головним героєм. Після смерті героя "Петербург залишився без Акакійовича". Але що дивно, цього ніхто не помітив. Пропало істота, яка нікому не було потрібно.

Зате в місті, по відношенню до якого Гоголь використовує такі ж слова, як до живої істоти, ходять не люди, а коміри, шинелі, сюртуки. Мотив вещності важливий для всіх повістей даного циклу.

Функція міського пейзажу у повісті

Образ Петербурга вперше з`являється на сторінках гоголівської прози ще в оповіданні "Ніч перед Різдвом". З самого початку місто стало простором, протиставленим України, а якщо бути точніше, Диканьці. Вже тут Петербург - це живе місто, уставившийся на героя вогняними очима будинків. За роки життя в Петербурзі Гоголь все виразніше став розрізняти за пишнотою і красою палаців нелюдяність, жадібність і хижацьку натуру людей, що населяють його.

З описом міського пейзажу тісно пов`язана основна ідея повісті "Шинель". Гоголь оголив соціальні контрасти цього міста, підняв тему принижених і ображених, які страждають безправних людей. Анекдот про бідного чиновника він почув від своїх знайомих, історія сильно запала в душу письменника, і він вирішив створити такий твір, в якому відбилося все його співчуття до маленької людини, такому як Башмачкіна.

Авторська оцінка в повісті

Незважаючи на всю сострадательность, повість Гоголя "Шинель" іронічна. Автор робить свого героя убогим. Адже він не просто добрий, спокійний, м`який і безхарактерний, він жалюгідний. Він нічого не може протиставити своїм товаришам по службі, він боїться начальства. Крім того, він ще й нічого не може робити, окрім як переписувати. Більш висока посада - переписувати, вносячи виправлення, - Акакія Акакієвича не до душі, він відкидає її. Цим Гоголь показує, що герой і сам не особливо прагнути вийти зі свого приниженого стану. З явним сарказмом автор говорить про те, як Башмачкіна одержимий ідеєю придбання шинелі, ніби це не річ, а мета всього його життя. Що ж це за життя, в якому головна ідея - купити шинель?

Бездуховність в повісті

Мабуть, це основний мотив, до якого зводяться всі нитки оповідання, включаючи образ Петербурга. У повісті "Шинель" яскраво і чітко проступає бездуховність головного героя. Він не може навіть нормально говорити, він висловлюється якимись приводами і вигуками, що підкреслює відсутність у ньому розуму і душі. Він настільки поглинений ідеєю придбання шинелі, що саме вона стає його ідолом. Товариші по службі Акакія Акакійовича жорстокі, що не вміють співчувати. Начальство насолоджується своєю владою і готово розірвати будь-якого за непокору. А на місце Башмачкіна влаштовується новий титулярний радник, про який Гоголь говорить лише те, що у нього почерк вище і більш похилий.

Висновки

Таким чином, повість Гоголя "Шинель" є яскравим прикладом гротескного фантасмагоричного твори з фантастичним елементом. Причому містика пов`язана не тільки з появою в кінці твору привиди, а й самим містом, яке відкидає людей, він ворожий. Петербург в повісті "Шинель" покликаний показати авторську оцінку, а також допомагає зрозуміти основний задум твору. Саме завдяки опису міського пейзажу, читач розуміє всю жорстокість, нелюдськість, бездушність середовища, в якій є такі жалюгідні люди, як Акакій Акіевіч Башмачкіна.