Хто автор повісті "Дівчата"?

Мало хто, особливо зі старшого покоління, не дивився чудову кінокомедію "Дівчата", головну роль в якій зіграла талановита Надія Румянцева. Сценарій до фільму написав автор повісті "Дівчата" Борис Бідний. Стаття присвячена йому і його твору.

Коротка біографія

Він народився в 1916 році в станиці Ярославській на Кубані в родині вчителів. Закінчив з відзнакою Майкопский лісовий технікум і був зарахований до Ленінградської лісотехнічну академію. Тут же почав писати. Перші спроби були дуже успішні. Його прийняли в різні літературні гуртки і студії. Літературна діяльність не завадила Бідному вивчитися на інженера з водного сплаву лісу. Перед Великою Вітчизняною війною працював на річках Півночі.

Призваний до лав Червоної Армії в 1941 році в званні молодшого лейтенанта. Був призначений командиром стрілецького взводу. Влітку 1941 року в жорстоких боях під Воронежем потрапив в оточення, пізнав усі жахи полону. Демобілізований в жовтні 1945 року також у званні молодшого лейтенанта.

Відразу після війни знову вирушив на Північ працювати за фахом.

Однак про свою любов до літератури майбутній автор повісті "Дівчата" не забув. Він багато пише, друкується в Комі в республіканській газеті "За новий Північ". У 1948 році зробив різкий поворот і вступив до Літературного інституту. Його основною діяльністю стало письменство. Бориса Бідного друкували в престижних журналах - "Огонек", "Новий світ", "Літературна газета".

У 1950 році Борис одружився на дівчині Марії, яка була значно молодша за нього. Вони оселилися на орендованій дачі в Підмосков`ї, оскільки Бідний до того часу добре заробляв. Його кар`єра стрімко йшла вгору. У 1951 році прийнятий до Спілки літераторів, викладав в Літературному інституті, вів семінар на Вищих поетичних курсах.

У 1976 році на шестидесятих році життя раптово помер.

Найвідоміший праця письменника

З-під пера Бориса Бідного вийшло багато чудових творів, проте запам`ятався він як автор повісті "Дівчата". Вона видавалася і перевидавалася в СРСР тисячними тиражами, стала улюбленою книгою мільйонів радянських громадян. По написаному Бідним сценарієм була поставлена однойменна комедія, яка знаходиться в прокаті вже багато десятків років і досі збирає тисячі глядачів біля екранів.

Але не тільки на батьківщині отримав визнання і популярність той, хто написав "Дівчата". Повість була переведена на 15 мов, вийшла великими тиражами в 20 країнах світу. Автором захлинаючись захоплювалися зарубіжні критики. Його запросили на конференцію до Франції, на яку, на жаль, йому не вдалося потрапити.

Чим же так привернула читачів повість "Дівчата" Бориса Бідного?

Короткий зміст

Сюжет повісті невигадливий. У ній розповідається про сімнадцятирічної дівчини Антоніні, яку всі ласкаво називають Тося.

Тося - сирота, її батьки загинули під час Великої Вітчизняної війни, і дівчинка виховувалася в дитячому будинку у Воронежі. Восле випуску вона встигла попрацювати у місцевому радгоспі і домробітницею в сім`ї вчених. Але, як висловилася сама Тося, робота домогосподарки її "тягнула", вона відчувала себе "недолюдей". Тому, "здивувавши наукових співробітників своєї чорною невдячністю", вона кинула все і поїхала в глухий тайговий північний селище "будувати комунізм".

Тут Тосю поселили в гуртожиток разом з чотирма дівчатами. Головній героїні повісті довірили нелегку задачу - "годувати здоровенних лісорубів" - призначили кухарем. На подив усіх, маленька, але моторна й працьовита Тося із завданням впоралася на відмінно. Вона не тільки готувала смачні наваристі щі і ситну кашу, але і стежила за особистою гігієною працівників, зручно облаштувала кухонний вагончик.

На першому ж танцювальному вечорі Тося привернула до себе увагу норовистим характером. Вона навідріз відмовилася танцювати з хлопцем, який поставився до неї з недостатнім повагою. У селищі на одного хлопця припадало 10 дівчат, тому така поведінка "нетямущою Тосі" привело всіх у здивування. І, щоб покарати новеньку і довести свою неперевершеність, перший красень у селищі (Ілля) посперечався на шапку з першим задиракою (Філею), що Тося закохається в нього.

Ілля подружився з Тосею, проводив з нею багато часу і не помітив, як сам закохався в цю непоказну дівчинку з великим серцем. Тепер він боїться, що вона дізнається про суперечку і буде зневажати "красунчика". Тося все-таки дізнається про суперечку і відчуває "смертельну" образу. Іллі довелося дуже довго і наполегливо домагатися вибачення, але, врешті-решт, між молодими людьми відновлюється світ, адже Тося теж встигла закохатися в хлопця: "Він же не винен, що народився красивим!"

Сюжетні лінії

Автор повісті "Дівчата", крім головної сюжетної лінії Тосі та Іллі, описує долю ще чотирьох її сусідок:

• дзвінкою і веселою Катерини, яка зустрічається з "клишавим" Сашком. У них так все гладко і добре, що і посваритися не через чого;
• дуже красивою Анфіси, у якої не склалася судьба;
• некрасивою Надії, яка не вірить, що може по-справжньому комусь сподобатися, і від безнадійності збирається заміж за літнього Ксан Ксанича. Спостерігаючи за молодою любов`ю Тосі, Надія ніяк не зрозуміє, як цієї непоказної дівчиську вдалося звабити першого хлопця в поселке;
• Віри, яку юна Тося часто не розуміє: "Хто ж їх зрозуміє, тридцятирічних заочниця ..." Сама Віра дуже добре розуміє безпосередню і наївну "взбаламошенную" Тосю. Вона розгледіла її людяність і рішуче взяла під свій захист.

Секрет феноменального успіху

Повість "Дівчата" не відрізняється хитромудрим сюжетом, написана простою мовою з відомою часткою добродушного гумору. Борис Бідний не використовує поетичних хитрувань і літературних прийомів. Це не сентиментальний любовний роман і не захоплюючий детектив. У чому ж секрет успіху повісті?

В її щирості, добродушною наївності і милому лукавстві. Читач не просто отримує задоволення від прочитання любовної історії, він відпочиває душею, стикаючись з чистим і добрим серцем головної героїні. Кожен, хто знайомиться з Тосею, мимоволі переймається її вірою в краще в людях, заражається її невгамовною енергією і отримує порцію її мужності.