«Повість временних літ». Короткий зміст літопису

За столом у тихій келії творить свої історичні писання мудрець. У всю ширину його фоліанта простягаються тонкі писання - свідки обережних, але геніальних дум. Сивина його поблискує сріблом, в погляді відчувається світла душа і честь, його пальці - інструмент благородного праці - відрізняються гнучкістю і довжиною. Він - той самий талановитий письменник, мудрий мислитель в чернечій рясі, літературний самородок, який написав «Повість временних літ». Короткий зміст літопису відкриває нам той час, у який жив Нестор Літописець.

Ніхто не знає, яке в нього було дитинство. Неясно, що його привело в монастир, хто вчив його життя. Відомо лише, що він був народжений після того, як пішов із життя Ярослав Мудрий. Приблизно в 1070 році в Києво-Печерському монастирі з`явився тямущий юнак, який бажає прийняти слухняність. У 17 років монахи дали йому друге ім`я Стефан, ще трохи пізніше він був присвячений в дияконського сан. В ім`я істини він створив свідоцтво найдавніших витоків і великий подарунок отечеству - «Повість временних літ». Короткий зміст літопису варто присвятити того періоду, який, крім присутності в творі, супроводжував автора і в його справжньому житті. На ті часи він був дуже освіченою людиною і віддав всі свої знання літературної творчості. Нестор Літописець допоміг людям більше дізнатися про те, що собою являла Давня Русь у 900-1100 роках.

Автор повісті «Тимчасових років» застав у своїй молодості той час, коли на Русі правили князі Ярославичі. Ярослав Мудрий, будучи їхнім батьком, заповідав їм берегти один одного, жити в любові, але княжа трійця мало не порушила прохання батька. У той період почалися зіткнення з половцями - степовими мешканцями. Язичницький уклад життя штовхав їх на те, щоб агресивно заявляти свої права на існування в крещеной Русі: були викликані бунти і народні повстання з ватажками-волхвами. Про це розповідає «Повість временних літ».

Короткий зміст даних політичних подій в літописі стосується і життя Ярослава Мудрого - засновника літературної скарбниці, першої бібліотеки на Русі. З цієї-то бібліотеки і почерпнув свої знання послушник Києво-Печерського монастиря. Нестор Літописець творив у часи великих змін: це був період князівських і феодальних протиріч, які все ж не змогли зломити могутність Київської Русі. Тоді столиця жила під проводом Святополка - жадібного й хитрого правителя. Бідний народ не міг більше терпіти кабалу і феодальну експлуатацію, і у 1113 році почалося народне повстання. Знати була змушена звернутися до Володимира Мономаха - князю Переяславля, щоб він взяв ситуацію у свої руки. Він не хотів втручатися в правління чужий вотчиною, але, спостерігаючи лихо Київської Русі, не зміг відмовити народу в новій політиці.

У творі «Повість временних літ» короткий зміст давньоруської історії Нестор Літописець збагатив своїм досвідом і додав художніх образів: прикрасив заслуги князів і очорнив недостойних правителів. Літопис дає чітке уявлення про те, звідки взяла витоки Руська земля, і хто став перший княжити. Помітно те, що в оригіналі надзвичайно довгу назву повісті пояснює короткий зміст. «Повість временних літ» з`явилася на світ, коли автору було вже близько шістдесяти років. Мудрий і старанний Нестор в серцях російських людей залишився не тільки монахом, але і обдарованим мислителем, який зумів детально і грунтовно описати початок нашого шляху.