Як написати портретний нарис?

Нарис - один з жанрів епічної літератури. Порівняно короткий за обсягом, він поєднує особливості, притаманні художньої та публіцистичної літератури. Основне завдання нарису як жанру полягає в описі вже усталених звичаїв.

Особливе місце займає портретний нарис. Правда, на сьогоднішній день значення цього терміна дещо змінилося. Класики літератури, малюючи портрети тих чи інших людей, досліджували їх внутрішній світ, малювали його так, щоб читачі зрозуміли, що є дійсною підосновою вчинків і поведінки героїв. Автори вказували, явно чи приховано, на найдраматичніші риси героїв, визначали, що відрізняє їх від інших людей. Вважалося, що ніякий інший жанр не здатний так відреагувати на найгостріші проблеми сучасності. На це здатний тільки портретний нарис.

Сьогодні під цим терміном все частіше розуміють біографічні описи. Однією з причин втрати нарисами своєї гостроти є свобода слова: завдяки цій свободі провідне місце в літературі і публіцистиці стали займати чисто інформаційні жанри.

Портретний нарис, як будь-який інший жанр літератури, має свої характерні особливості.

• Мета нарисовця - розповісти про іншу людину, показати його таким, яким він бачиться авторові твору. Наводиться авторське трактування характеру героя, заснована на особливостях його біографії.
• Нарисовець повинен зобразити героя, з документальною точністю намалювавши його портрет, показавши його поведінку або вчинки в нестандартних ситуаціях. Автор повинен провести художній аналіз характеру свого героя. Якщо це портретний нарис подруги, то не завадить розповісти, як вона ставиться до автора, а як - до інших людей, що вона любить, а що ні. Добре, якщо вийде визначити витоки або причини її вчинків. Важливо пам`ятати, що писати нарис можна тільки на основі добре вивченого матеріалу: на відміну від оповідача, нарисовець не може домислювати події. Він працює виключно з документальними матеріалами.
• Якщо автор створює портретний нарис мами, слід (втім, як і в інших випадках), намалювати не тільки зовнішній портрет, а й розкрити внутрішній світ мами, провести психологічний аналіз її особливостей. Необхідно пояснити, чому саме вона - найкраща, виділити найбільш значущу рису її характеру, емоційно розповісти про неї.
• Створюючи портретний нарис будь-якої людини, слід правильно подати своє виклад, знайти до нього відповідну «рамку», підібрати захоплююче початок і кінець для розповіді. Потрібно вміти порушити інтерес до героя, змусити думати про нього навіть після того, як нарис буде прочитаний і відкладений убік.

Ні в якому разі не можна починати розповідь банальними фразами (наприклад, «я хочу розповісти ...», «мою маму звати ...» і т.п.). Початок має стати свого роду затравкой. Ось вдалі приклади: «А ще життя прекрасне тим, що в ній є мама ... »- «Її очі встають переді мною у найважчі моменти життя ...» - «Що ви пам`ятаєте про своє дитинство?».

Створюючи портретний нарис, потрібно пам`ятати про те, що для повного розкриття образу героя слід обов`язково використовувати діалоги, пейзажні замальовки, опис значущих деталей і ретельно стежити за мовою викладу.