Хто написав пісню «Священна війна»

За багатьма фільмами, що описує великий подвиг радянського народу, сучасний глядач знайомий з піснею «Священна війна». Мелодія її захоплює відразу, з перших нот своїм патріотичним поривом. Виповнюється вона могутнім хором, в один голос її чи не заспівати.

Довгі роки вважалося, що автор пісні - відомий радянський композитор Лебедєв-Кумач, склав її буквально в один присід відразу після початку війни, можливо, навіть 22 червня 1941. Пісень у нього було багато, в тому числі і дуже хороших. «Я іншої такої країни не знаю», «Якщо завтра війна» та інші подібні твори прославляли в першу чергу радянсько-колгоспний лад, але от настільки величного гімну російському патріотизму, як «Священна війна», серед них не було.

Сама згадка про святість було в ті часи крамолою. Коли напала гітлерівська Німеччина, слово знову стало вживатися, особливо після сталінських «братів і сестер», запозичених з церковно-семінарської лексики, але це було пізніше, 3 липня.

Згадка про «проклятої орді» також викликає асоціації з чимось з «переказів старовини глибокої». У слухача мимоволі виникає враження, що написані ці вірші не лауреатом Сталінської премії і видним членом Спілки письменників СРСР, а недобитим більшовиками белогвардейским офіцером, аж надто багато в цій пісні споконвічно російського. Для радянського навіть і місця-то не залишається.

Пропаганда передвоєнних років робила наголос більше на інтернаціоналізм, ніж на патріотизм. Вважалося нормальним бажання покинути рідний край для того, щоб якимось невідомим селянам з Гренади віддати землю, навіть не поцікавившись попередньо, а чи хочуть вони такого подарунка.

Розгадка несподіваного і практично миттєвого перетворення комуніста Лебедєва-Кумача в російського патріота проста. Справа в тому, що ні його перу належить текст. «Священна війна» написана під час Першої світової. Істинний автор - гімназійний вчитель з Рибінська Олександр Адольфович Боде. Мелодія, власне, теж складена ім.

Потрібно віддати належне В. В. Лебедєва-Кумача: слова пісні «Священна війна» піддалися певної політично витриманою корекції. «Тевтонська сила темна» стала фашистською. Це, звичайно, не зовсім правильно, адже фашизм - явище італійське, в Німеччині був нацизм. Напали на нас не чорносорочечники Муссоліні, а все-таки німці. Але так вже сталося, що членів НСДАП, тобто німецької націонал-соціалістичної робочої партії, у нас називають фашистами. Не має значення.

Текст змінений наспіх, це було зроблено, по всій видимості, дійсно за одну ніч. Пісня «Священна війна» виявилася дуже до речі і була витягнута звідкись із шафи або ящика письмового столу, де припадала пилом роки чотири. Учитель старої, ще царської гарту послав свій твір маститому пісенника в надії, що вона йому сподобається. Того, що твір буде присвоєно, він, напевно, навіть і припустити не міг, як інтелігент припускаючи апріорну порядність, характерну для російських діячів мистецтва. Олександр Адольфович Боде помилився двічі.

«Священна війна» Лебедєва-Кумача не сподобалася, такий висновок напрошується виходячи з того, що пісня пролежала з 1937 по 1941 рік в архіві радянського поета. Правда, і випадок її витягти на світ божий представився тільки після 22 червня.

Друга помилка видно неозброєним оком. Присвоїти чужу працю - справа ганебне, але цілком припустиме за поняттями багатьох діячів радянського мистецтва. А адже Олександр Адольфович вважав Василя Івановича великим поетом ...