Найяскравіші зірки радянського балету

У дореволюційній Росії балет користувався великою популярністю. Незважаючи на те що після революції багато танцюристів імператорського театру покинули країну і стали виступати на сценах іноземних театрів, в Росії залишилося чимало артистів, які були здатні відродити в країні балетне мистецтво і заснувати радянський балет. І в цьому їм допоміг перший народний комісар з освіти Анатолій Луначарський, який доклав чимало зусиль для збереження і розвитку цього виду мистецтва в напівзруйнованому державі. У 30-х роках 20-го століття вже стали з`являтися перші зірки радянського балету. Багато з них отримали звання народного артиста РРФСР і СРСР:

• Катерина Гельцер;
• Агрипина Ваганова;
• Галина Улановна;
• Ольга Лепешінская;
• Марина Семенова;
• Василь Тіхоміров;
• Михайло Габовіч;
• Олексій Ермолаев;
• Ростислав Захаров;
• Асаф Мессерер;
• Костянтин Сергєєв та ін.

40-ті - 50-ті роки

У ці роки Імператорський театр Санкт-Петербурга був перейменований в Балет ім. Кірова (нині Маріїнський театр), а художнім керівником цього театру стала заслужена балерина Агрипина Ваганова - учениця Петіпа і Чеккеті. Вона була змушена перетворювати сюжетні лінії, підпорядковуючи їх радянським ідеологічним принципам. Так, наприклад, кінцівка балету "Лебедине озеро" з трагічного була змінена на піднесений. А Імператорська Балетна Школа стала називатися Ленінградським державне хореографічне Інститутом. Тут навчалися майбутні зірки радянського балету. Після смерті видатної балерини в 1957 році цей навчальний заклад було перейменовано в Академію російського балету імені Агрипини Ваганової. Так воно називається і до цього дня. Найбільш популярними балетними театрами країни стали Большой театр у Москві та театр ім. Кірова (Маріїнський театр) в Ленінграді. Репертуар театрів включав твори як іноземних, так і російських і радянських композиторів. Особливою популярністю користувалися твори Прокоф`єва: балети "Попелюшка" і "Ромео і Джульєтта" та ін. Балет не припиняв діяти і в роки Вітчизняної Війни. Однак свого розквіту він досяг в середині століття. Зголоднілі по культурним заходам за роки війни радянські люди наводняли театральні зали, і кожен новий спектакль проходив з аншлагом. Діячі балету користувалися великою популярністю. У ці роки з`явилися нові зірки радянського балету: Тетяна Зіміна, Мая Плісецька, Юрій Григорович, Маріс Лієпа, Махмуд Есамбаєв, Раїса Стручкова, Борис Брегвадзе, Віра Дубровіна, Інна Зубковська, Аскольд Макаров, Тамара Зейферт, Надія Надєждіна, Віра Орлова, Віолетта Бовт та ін.

60-ті - 70-ті роки

Наступні роки радянський балет став візитною карткою СРСР. Трупи Великого та Кіровського театрів з успіхів гастролювали по всьому світу, виїжджали навіть за залізну завісу. Деякі зірки радянського балету, опинившись "за бугром" і зваживши всі "за" і "проти" вирішили залишитися там і попросили політичного притулку. Їх на батьківщині вважали зрадниками, а в ЗМІ писали про знаменитих "неповерненців". Олександр Годунов, Наталія Маркова, Михайло Баришніков, Валерій Панов, Рудольф Нурієв - всі вони мали великий успіх і були затребувані на балетних сценах найпрестижніших театрів світу. Однак найбільшу популярність у світі завоював радянський артист балету Великий Рудольф Нурієв. Він став легендою в історії світової культури. З 1961 року він не повернувся з паризьких гастролей і став прем`єром в Ковент-Гардені, а з 1980-х років став керівником "Гранд Опера" в Парижі.

Висновок

Сьогодні російський балет не втрачає своєї популярності, і вирощені радянськими балетмейстерами молоді артисти затребувані у всьому світі. Російські діячі балетного мистецтва в 21-му столітті вільні у своїх діях. Вони можуть безперешкодно укладати контракти і виступати на сценах іноземних театрів і своїми блискучими виступами доводити всім і вся, що російський балет - найкращий у всьому світі.