Творчий шлях і біографія Ротару Софії Михайлівни

Софія Ротару - видатна співачка сучасності. Її пісні люблять мільйони. Незважаючи на свої 66 років, вона вражає глядачів чарівною зовнішністю. Про неї кажуть, що "виглядати бездоганно в будь-якій ситуації і за будь-яких обставин" - це стиль її життя.

Софія Ротару: біографія, сім`я, фото

Тих, хто жив у Радянському Союзі, не дивують історії артистів, які, народившись за тисячі кілометрів від Москви, зуміли досягти слави і визнання у всій країні. У цій країні цінували справжній талант. Біографія Ротару бере початок у далекому селі Маршинці на заході України, де в 1947 році в сім`ї виноградаря Михайла Ротаря народилася майбутня зірка радянської естради Софія Ротару. Її дитинство було не з легких. Дівчинці доводилося вставати до сходу сонця і разом з мамою йти на базар, стояти за прилавком, а іноді трудитися в полі. Адже в сім`ї було шестеро дітей, а Софія була найстаршою, після сліпий сестри Зої, а значить - головною помічницею своїх батьків. Незважаючи на багато труднощів, багатодітна сім`я Ротару не нудьгувала своїм життям. У їхньому домі завжди звучала музика: співали всі члени сім`ї. З першого класу Софія співала у шкільному хорі, а також у сільській церкві під час служби. Її першими музичними інструментами були баян і домра. Проте біографія Ротару як співачки починається з 1962 року, коли п`ятнадцятирічна Софія, перемігши в районному конкурсі, потрапляє на обласний огляд у Чернівцях. Тут вона також стає переможницею. Наступний щабель - поїздка до Києва на республіканський фестиваль "Молоді таланти". І знову дівчину чекає перемога. У 1964 році вона вперше виступає на кремлівській сцені і отримує чимало позитивних відгуків щодо свого голосу. Здається, її доля вирішена. Софія вирішує серйозно зайнятися вокалом і надходить у музичне училище міста Чернівці.

Особисте життя та творчі успіхи

Після закінчення училища в 1968 році вона відправляється у складі делегації на Дев`ятий Всесвітній фестиваль молоді в Софію. Як потім писали болгарські та радянські газети та журнали, "Софія з України підкорила Софію". Після цього тріумфу її фото поміщають на обкладинці журналу "Україна". У той же самий час десь на Уралі проходить військову службу хлопець з міста Чернівці - Толя Євдокименко, який, випадково побачивши на обкладинці журналу свою співвітчизницю, закохується в дівчину на фотографії і вирішує після закінчення служби у що б то не стало знайти її. Головне, він знає, як її звати.

Біографія Софії Ротару (фото з весілля досі зберігаються в сімейному альбомі Софії Михайлівни) в 1968 році робить різкий поворот, і вона, будучи зовсім юною дівчиною, виходить заміж, давши обіцянку своєї матері, що цей шлюб на все життя. Так це і буде. Софія і Анатолій були нерозлучні до кінця його днів (А. Євдокименко помер в 2002 році). Через два роки у щасливої пари народився синочок - Руслан. І це, безумовно, саме значуще з усіх подій, про які оповідає біографія Ротару. Незабаром на екрани виходить музфільм "Червона рута", головну роль у якому виконує українська співачка Софія Ротару. Участь у даному проекті приносить молодій жінці всесоюзну славу. Вона створює свій ансамбль, який називає так само як і фільм, який сприяв її успіху, - "Червона рута". Художнім керівником ансамблю стає її чоловік. Разом зі своїм колективом Софія Ротару об`їздила весь Радянський Союз і країни соціалістичного табору. Її ім`я було у всіх на вустах. Для неї писали пісні такі знаменитості, як Арно Бабаджанян, Оскар Фельцман, Давид Тухманов та ін. Будь-яка пісня, заспівана Софією, удостоювалася премії "Пісня року". Однак найбільш хітовими стали пісні композитора В. Матецького: "Лаванда", "Луна, луна", "Було, було, було, але пройшло" та ін.

Висновок

Після розпаду СРСР народна артистка трьох республік (Україна, Молдавії і Росії), а також усього Радянського Союзу, зберегла всіх своїх шанувальників. Біографія Ротару і сьогодні продовжує поповнюватися новими фактами, що оповідають про нагороди, грандіозних концертах, презентаціях та виступах видатної співачки сучасності.