Як писали лист коханому про почуття своїми словами

Історія написання листа налічує не одну сотню років. Спочатку це були, в основному, листи інформаційного характер, якими обмінювалися полководці Ассирії, Єгипту, Персії. Доставляли їх гінці (зараз, напевно, ми назвали б їх кур`єрами). У Стародавньому Римі, за часів правління Юлія Цезаря, на рівні держави була організована перша у своєму роді служба з доставки кореспонденції. Були організовані поштові станції, де візники міняли коней, відпочивали. І листи стали прерогативою не тільки військових. Купці, патриції, багаті городяни стали обмінюватися різного роду посланнями. З падінням Риму зникла пошта, і листи знову стали лише носіями інформації.

Відродження пошти

Тільки в середні століття почалося відродження пошти. Носіями культури в той час були монахи. Церква постійно вела переписку, а мандрівні ченці стали першими листоношами, і не тільки-монахи, переносячи послання церковників, заходили на постій в замки вельмож і в подяку за гостинність допомагали складати різного роду послання. Швидше за все, в цей час і зародилася традиція писати листи про кохання.

З часом листи стали найдоступнішим і улюбленим видом зв`язку. І як кажуть, все тече, все змінюється. З розвитком цивілізації змінювалося і ставлення до листів. Про багатьох видах написання листів можна розповісти, але найбільш обговорюваними були і залишаються листи про любов і почуттях. Багато історій про любов до наших днів дійшло лише завдяки любовним листам.

Любовні листи в літературі

Були складені цілі трактати про те, як написати лист коханому про почуття. Своїми словами переказати готові шаблони було простіше.

У вісімнадцятому та дев`ятнадцятому століттях написання любовних листів було цілим мистецтвом. Вельможі вдавалися до допомоги ченців для складання послань, зверталися до поетів, які у віршах описували любов до предмету пристрасті. І не тільки чоловік міг написати зізнання в любові, короткий лист коханому про почуття могла писати вже і жінка.

Для дівчат того часу поштовхом для таких листів стала творчість А. С. Пушкіна. Поема «Євгеній Онєгін» розбурхувала багато уми - це був переворот в мисленні. Лист коханому про почуття, своїми словами переповідаючи уривки з цієї поеми, могла написати кожна закохана жінка.

Починаючи з двадцятого століття листи про любов стало писати все жіноче населення: в таких зізнаннях в любові і своїх почуттях більше не бачили поганого тону.

Підтримка для солдатів

В час воєнного лихоліття любовні листи стали багатьом солдатам підтримкою і опорою. Дівчина писала на фронт лист коханому про почуття, своїми словами вона намагалася передати всю глибину любові. Такий лист завжди носили біля серця, часто діставали й перечитували рядки, написані коханої. Вони зігрівали в холод і холоднечу.

Написати листа коханому хлопцеві про почуття, щоб підтримати його, може дівчина і в мирний час. Після призову в армію, коли він, може, вперше опинився далеко від дому і відчуває себе забутим, любовне послання допоможе йому. Він буде знати: його люблять і чекають.

У наш час, коли багато хто не користуються послугами пошти, написати лист коханому про почуття своїми словами стало просто. В Інтернеті можна вибрати декілька відповідних фраз, словосполучень, підібрати вірші, трохи підкоригувати - і готово, можна відсилати по електронній пошті. Але краще так не робити - це будуть неживі фрази, вони не передадуть глибину ваших почуттів. Одержавши поштою визнання в любові, його можна сприймати дотиком, носити з собою, перечитувати - не надрукованого, а саме написане від руки, воно буде ще довго радувати вас.