Володимир Орлов: біографія та літературна діяльність

Володимир Вікторович Орлов народився в 1936 році. Його батько працював журналістом. Вчитися поступив в 1954 році на факультет журналістики МГУ.

Юнацькі роки

Майбутній письменник захоплювався кіно, вважаючи, що саме воно зможе замінити решту видів мистецтва. Однак після закінчення 3-го курсу Володимир Орлов припинив займатися розробкою сценаріїв і спортом. Причиною цьому стало здоров`я батьків, яке похитнулося. Після чого його взяли на роботу в газету «Радянська Росія» репортером, де він мав місце на четвертому смузі. Ще студентом в 1957 році Володимир Орлов поїхав до Сибіру. Першим місцем перебування стала алтайська цілина, а пізніше - Єнісей. Його дипломний проект описував діяльність будівельників дороги Абакан-Тайшет. Успішно захистивши роботу і закінчивши університет в 1959 році, Володимир Орлов отримав запрошення від газети «Комсомольська правда».

Перші твори

Протягом 10 років письменник пропрацював в різних відділах редакції. Діяльність Володимира Орлова була активна і мала на увазі безліч роз`їздів. Пропрацювавши деякий час, письменник зрозумів, що нарисами, репортажами і кореспонденцією не може висловити свою творчість, саме тому вирішив писати довгі твори.

Доводилося складати в нічний час і рано вранці, перед роботою, через це траплялися запізнення до редакції. Перший твір, роман «Солоний кавун», надрукували в 1963 році в журналі «Юність». Любителі мистецтва оцінили його. Крім того, на підставі його роману була здійснена екранізація і ставилися вистави в театрах. У 1965 році автор був прийнятий до Спілки письменників СРСР. У 1968 році був опублікований другий роман під назвою «Після дощику в четвер». Поєднання роботи в редакції та написання романів дуже важко давалося Володимиру Орлову, і він вирішив в 1969 році залишити «Комсомольську правду». Однак неважливі часи настали в житті письменника. Протягом майже 7 років його роботи ніхто не публікував. Як думав Володимир Орлов, його вважали безперспективним. Романтичний оптимізм до того часу вичерпався. На перше місце виходив соціалістичний міраж, який переважав у суспільстві. Вигоду з нього витягували цинічні і нечесні люди, які задовольняли свої потреби.

Ідеал для письменника

Володимир Орлов - письменник, який народився під знаком Діви і завжди вважав себе розсудливим людиною. Реальність того часу сприймав як неминучу даність, яку змінити не міг. У всякі чвари і скандали ніколи не встрявав, битися теж не любив. Ідеальною людиною для себе вважав Йоганна Баха. Для композитора першочерговим завданням було забезпечити добробут своєї улюбленої сім`ї, знайти хорошу роботу, у вільний час випити хороше пиво. А в своїй творчості же прагнув до височини. Буваючи в Німеччині, письменник відвідав багато місця проживання Йоганна Баха. Через деякий час Володимир Орлов зрозумів, що прототипом героя альтист Данилова був саме німецький композитор.

Усвідомлення цінності терпіння

Протягом 70-х років Орлов зрозумів, що у творчості будь-якого письменника на першому місці мають стояти терпіння, а також здатність зберегти ідентичність особистості. А найголовніше - займатися улюбленою справою, написанням романів, адже вірші Володимира Орлова читачі так і не побачили. У 1972 році письменник закінчив роботу над романом «Подія в Нікольському». Він був опублікований в найстарішому журналі «Новий світ». Протягом двох років Володимиру Орлову довелося жити своїми лише надіями, які руйнувала цензура. Доводилося заробляти собі на хліб рецензіями і переказом з лезгинського мови (для дитячої літератури). У 1976 році, неабияк оброблений цензурою, був випущений видавництвом «Радянський письменник» унікальний роман. Творіння Володимира Орлова було побутовою драмою. Деяка частина натури письменника вилилася в фантастичне оповідання про останкінському домовому. Він був опублікований через 16 років.

Цикл «Останкінські історії»

Орлов дуже любив фантастику, велике враження справила постановка «Синій птах» у МХАТі і «Лускунчик» Григоровича. Володимир Орлов вірші для дітей не писав. Улюбленими письменниками Орлова були Булгаков, Свіфт, Рабле, Гоголь, що призвело до присутності в його творах жанру магічного реалізму. Роман «альтист Данилов» протягом 3 років проходив всі інстанції, поки в 1980 році не був виданий. З боку публіки був проявлений широкий інтерес до нього - як у рідній країні, так і за кордоном. Таким чином, для Володимира Орлова подібний успіх був на кшталт відчуттях людини, який почув звук «мідних труб». Наступний роман «Аптекар», який також не одразу вийшов, а лише через 2 роки (в 1988-м), особливого інтересу у народу не викликав, бо не був написаний на злобу дня.

Протягом декількох років Володимир Орлов займався твором есе. Однак зрозумів, що власна натура не може без написання творів. Після чого приступив до роботи над романом «Шеврікука, або Любов до привид». Твір друкувалося частинами, у міру написання, журналом «Юність». Останній епізод роману був закінчений Володимиром Орловим в 1997 році, таким чином, була завершена остання частина «Останкінська історій». Причиною до написання «Шеврікукі ...» послужила власна совість письменника. Володимир Орлов в кінці 80-х працював Літінституті і проводив семінари. Від своїх студентів він вимагав написання нових творів, тому потрібно було і самому творити. Робота зі студентами допомагала письменникові відчувати себе корисним.

Твори останніх років

У 2008 році був опублікований роман «Камергерський провулок». Сюжет описує життя людей, що живуть в провулку. Присутні побутові, напівдетективної і любовні епізоди. У 2011 році видається роман «Жаби». Сюжет описує життя письменника, що перебуває у творчій кризі, проте випадок з жабами кардинально міняє його долю. Останній роман вийшов у 2013 році і носить назву «Земля має форму валізи». Читаючи його, ми відкриваємо для себе новий світ з безліччю загадок. Можна без перебільшення поставити знак рівності між званням геній і ім`ям Володимир Орлов, біографія якого до того ж дуже цікава і насичена.