Юлія Рутберг: фільмографія, біографія і особисте життя (фото)

Юлія Рутберг - актриса не тільки російської, а й радянської школи. Якщо відволіктися від сумних роздумів про скороминущість часу, то для сучасного артиста це найкраща рекомендація. Ставши власником багатьох дуже престижних премій, що присуджуються за досягнення в галузі мистецтва, удостоєна ордена «Слава нації», Юлія Іллівна сьогодні затребувана, пізнавана, улюблена і шанована.

Спадкова любов до мистецтва

Сім`я, в якій народилася Юлія Рутберг, традиційно служить мистецтву, як мінімум три її покоління. Батько, Ілля Григорович, був завідувачем унікальною, єдиною в країні кафедри пантоміми, він заснував театр «Наш дім», мати, випускниця інституту ім. Гнєсіних, Суворова Ірина Миколаївна, викладала в музичній школі. Дідусь і бабуся танцювали в театрі «Острів танцю» (в 1930-1940-ті роки - ансамбль НКВД).

У будинку часто бували в гостях знамениті артисти, яких звичайні громадяни могли бачити тільки на театральній сцені або телевізійному екрані. «Дядьками» в дитинстві Юля називала артистів-знаменитостей - Насіння Фараду, Олександра Філіпенка, Геннадія Хазанова та багатьох інших «небожителів».

Театр і життя

Зрозуміло, артистичні гени проявилися ще в школі. Дівчинка, крім школи, вчилася грати на фортепіано. Отримавши атестат, вона пройшла конкурс в ГІТІС, але через два роки вирішила продовжити освіту в Щукінському училищі.

Закінчивши вищу театральну школу в 1988 році, Юлія Рутберг поступила в трупу Театру Вахтангова. Перший успіх прийшов, коли був поставлений спектакль «Зойкина квартира», в якому вона дебютувала в головній ролі.

З початку дев`яностих років добре зарекомендувала себе актрису стали запрошувати в інші відомі театри. Вона зіграла Аркадіну в «Чайці» Андрія Жолдака (Державний театр націй), Ганну Андріївну в «Хлестакове» Володимира Мірзоєва (Театр Станіславського), а повернувся тоді з Ізраїлю Михайло Козаков захотів бачити її у своєму експериментальному проекті «Стринберг-блюз».

Режисура

В останнє десятиліття актриса Юлія Рутберг спробувала власні сили в режисурі, створивши програму «Весь цей джаз», стилізовану під фантастичне кабаре, в якому вона веде діалог із залом для глядачів, одночасно розмовляючи зі знаменитими артистами, відокремленими від нас у часі і просторі. Це живе спілкування, в якому беруть участь Чарлі Чаплін, Лайза Міннеллі, Едіт Піаф і Майкл Джексон, а також всі, хто прийшов на спектакль, стало помітною подією в театральному житті столиці.

Кіно

У наше століття справжня популярність приходить до тих артистам, які багато знімаються в кіно. Розуміла це і Юлія Рутберг. Біографія її як кіноактриси почалася, коли їй було всього шістнадцять, правда цей досвід можна вважати символічним, ролі як такої грати не довелося, вона знялася в масовці. У «Руанської діві на прізвисько Пампушка» (1989), мюзиклі, поставленому Євгеном Гінсбурга, довелося попрацювати серйозно, партнерами по зйомці стали Армен Джигарханян, Микола Лавров, Олександр Абдулов, Леонід Ярмольник і Валентина Тализіна, що, звичайно ж, до чого зобов`язувало.

Через рік почалася робота з екранізації драматичної повісті «Похорон Сталіна» Євгена Євтушенка, і Юлія Рутберг була запрошена на помітну, хоч і не головну роль. У «Макарові» Олена Майорова і Сергій Маковецький опинилися на першому плані, але їй був запропонований хоч і короткий, але дуже важливий епізод.

1999 був відзначений участю в зйомках фільмів «Танго над прірвою-2» (жінка-слідчий Віра) і «Чек» (один з перших вітчизняних трилерів).

Вітчизняний кінематограф збагатився півсотнею картин, в яких знімалася Юлія Рутберг. У всіх випадках без винятку вона їх прикрасила своєю грою.

Серіальне творчість

Мода на серіали, що виникла на початку нинішнього століття, тільки підвищила затребуваність такої талановитої актриси, як Юлія Рутберг. Фільми з її участю стали подіями в кінематографі, а образи, нею створені, прикрасили цікаві багатосерійника, такі як «Імперія під ударом» (Дружина Азефа, Любов) і «Каменська».

Справжня народна любов прийшла після серіалу «Ділянка» (2003), який дивилася вся країна і так зване «ближнє зарубіжжя», яке зберегло з Росією єдність культурологічного сприйняття. Юлія Рутберг розповідала після, що сама придумала долю своєї героїні, інтелігентної городянки, яка приїхала в село після заміжжя. Прагнення вникнути в мотивацію і спосіб мислення персонажа взагалі характерно для цієї талановитої актриси.

Ще через рік була цікава роль у кінофільмі «Прощайте, доктор Фрейд», в якій висвітлена проблема взаємного нерозуміння батьків і дітей у період дорослішання.

Телевізійні серіали «Доктор Тирса», «Диверсант. Кінець війни »,« Не родись вродливою »та інші стрічки демонстрували можливості Рутберг справлятися зі складними постановочними завданнями, вносячи в їх реалізацію неабияку частку власного вродженого гумору.

Коли актрису не видно

А ще була і робота за кадром. Озвучування публіцистичних та документальних фільмів, мультиплікаційних персонажів також вимагає артистизму. Голос цієї актриси слухачі дізнаються, навіть якщо самої її не видно, наприклад, під час радіопередач. Особливих теплих слів заслуговує її робота з чудовим телеканалом «Культура», з яким плідно співпрацює Юлія Рутберг.

Особисте життя, діти та чоловіки

Так вийшло, що заміжжя у актриси було три. Відомий музикант Олексій Кортнєв її чоловіком пробув майже десятиліття. Тим не менш, серйозним цей цивільний шлюб він не вважав. Після розставання з ним у Юлії відносини виникли з Олександром Кузнєцовим, слившій в Щукінському училищі записним Казановою. Весілля «гуляли» в «Яру», було багато гостей, в тому числі і однокурсники. Надії на те, що після урочистого одруження молодий чоловік стримає свій романтичний запал, не виправдалися. Навіть народження сина і позамежна терпимість до його багаторазовим інтрижкам з боку дружини ніяк не вплинули на ситуацію. В один прекрасний день Олександр оголосив про свій намір емігрувати в США, знаючи напевно, що Юлія за ним послідувати не захоче. Розставання пройшло важко.

Лобоцкий

Анатолій Лобоцкий з`явився дуже вчасно, якщо враховувати депресію, в якій перебувала Юлія Рутберг. Особисте життя ускладнювалася хворобою батька, якого вона завжди почитала за ідеал чоловіка. Були потрібні гроші, і чималі, тому актриса бралася за будь-яку роботу, проводячи в батьківському домі майже всі залишається після зйомок, гастролей, творчих вечорів та антреприз час. Лобоцкий не був у захваті від такого способу сімейних відносин, але ставився до ситуації адекватно і з розумінням. Тим часом у пресі наполегливо циркулювали повідомлення, засновані на чутках про швидке розлучення. До того ж у Рутберг виникла ідея побудувати свій будинок в Чехова, якому належало зіграти роль «гнізда», скріпляє подружні відносини, що дозвілля, зрозуміло, не додавало.

Лобоцкий, при всіх своїх перевагах, прожив непросте життя до того, як йому зустрілася Юлія Рутберг. Біографія його була складною, у нього є син від першого шлюбу Станіслав (1979 року народження), а за плечима багато романів. Він неодноразово йшов, оголошуючи привселюдно про свою свободу, але настільки ж часто і повертався. Залишається лише дивуватися терпінню, з яким актриса продовжує чекати свого коханого чоловіка. Сім`я Юлії Рутберг розпадалася двічі, але втретє вона, як видно, має намір поборотися.

Актриса - людина віруюча. Вона сповідує православ`я. Обряд хрещення Юлія Рутберг прийняла у свідомому і зрілому віці.