Ядерні сили Росії і США

Ми звикли скептично ставитися до тієї інформації, яка потоками ллється на нас з усіх джерел. В принципі, її автори самі винні. Занадто багато «страшилок» складають, намагаючись налякати народ. Серед цієї жахливої круговерті є тільки одна тема, яку думаючі люди сприймають серйозно. Це ядерні сили Росії, наш щит і гарантія мирного життя. Такі речі не варто сприймати легковажно. Давайте обговоримо їх серйозно.

Історичні мотиви виникнення ситуації

Наш світ, з політичної точки зору, будується на паритеті. Така ситуація склалася після того, як супердержави обзавелися власними атомними бомбами. Як нині кажуть, з тих пір в результаті роботи великої кількості вчених і фахівців з обох сторін встановлено рівновагу. Це не означає, що бомб у наддержав було порівну. Суть в тому, що стратегічні ядерні сили Росії і США, порівняння яких проводилося практично постійно, в сукупності могли знищити планету і ще штук десять її близнюків, якби вони існували в природі. Така обставина змусило політиків перенести протистояння в іншу площину. Просто люди зрозуміли, що витрачають ресурси на погибель людства. А навіщо така перемога над суперником, яка не принесе тріумфу? Результат всі знають. Був зруйнований СРСР. Однак на паритеті озброєнь це, за великим рахунком, не сильно позначилося. Так як тут же були утворені ядерні сили Росії, правонаступниці Радянського Союзу.

А навіщо, власне, така зброя нам потрібно?

Ми з вами опустимо всі зусилля та хитрості, спрямовані на знищення існуючого в минулому столітті паритету. Це окрема тема про підступи наших «партнерів». На нинішній момент має значення тільки факт збереження в РФ ядерної зброї. Як і раніше, воно є гарантією щодо мирного існування її громадян. Ядерні сили Росії лякають НАТОвських генералів, стримуючи їх гіпотетично агресивні плани. Скажемо прямо, про таких у відкритих джерелах не заявляють, але й не заперечують їх існування. Однак будь-які наміри у бік РФ натикаються на той простий факт, що вона - серйозна зброя, у тому числі і дуже грізне. Доводиться багато разів подумати, перш ніж щось зробити. Адже на територію агресора може прилетіти ракета з дуже страшної «начинкою».

Що необхідно враховувати при підрахунку

Все вищесказане зазвичай озвучують політики, у яких свої методи. Військові ведуть інші «гри» за своїми правилами. А саме вони порівнюють не просто кількість боєголовок, але і їх якість і специфіку. Тут необхідно розуміти, що, наприклад, стратегічні ядерні сили Росії придатні для «удару», а простіше - наступальної операції.

Відзначимо, що така в доктрині РФ не розглядається. Але ми ж розуміємо, що подібні ракети покликані не захищати країну, а відповідати агресору вже на його території. Існують ще так звані сили ядерного стримування Росії і США. Це інші системи. Вони призначені для перехоплення і знищення боєголовок противника. Виходить, що порівняння йде по багатьом параметрам. Хоча нам підносять в пресі найчастіше прямий підрахунок кількості зарядів і носіїв (у кращому випадку).

Чому не враховуються інші ядерні держави?

Теж важливе питання. Адже ядерний клуб не такий вже малочисельний. За деякими відомостями, в нього входить вісім-дев`ять держав, а може, й більше. Неточності пов`язані з тим, що не всі країни визнаються в умінні виробляти ядерні боєголовки. Ізраїль, наприклад, вважає, що краще туману в цьому питанні напустити і користуватися вигодами невідомості. Але суть навіть не в цьому. Справа в тому, що ядерні сили Росії і США порівняти між собою. Кожна держава володіє тріадою. Тобто її заряди можуть бути запущені з землі (міжконтинентальні ракети), повітря (літаки) і моря (АПЛ). Інші країни такої міццю ще не обзавелися. Та й не планують в осяжному майбутньому. Як кажуть, на дворі криза, а грошей на створення ядерних технологій необхідно дуже багато. Їх просто немає.

Ядерні сили Росії і США: порівняння

Треба відзначити, що існує договір між державами, згідно з яким вони обмінюються інформацією про наявні засоби. Так, відповідно до цього документа, кожна зі сторін має приблизно однакову кількість боєголовок. Якщо бути точніше, у США - 1642 розгорнутих і 912 законсервірованних- у Росії - 1 643 і 911 відповідно. Це офіційні дані, оприлюднені у вересні 2014 року Пентагоном. Необхідно розуміти, що прості цифри нічого не розповідають про справжнє становище справ. Так, вони виглядають як деяка рівність сил. Але фахівці воліють копатися в деталях. Приміром, дивитися, як переносяться ті або інші ракети, як далеко вони можуть летіти, наскільки захищені.

Цікавий факт

Пентагон озвучив інформацію, що ядерні сили Росії і США (2014) приблизно рівні. Однак тут же з`явилися відомості, що зводять нанівець цю заяву. Журналісти розкопали дані про те, які саме технології використовуються США для балістичних ракет (саме вони вважаються головною загрозою). Виявилося, в них застосовується рідке паливо. А воно, по-перше, дуже дорого в обслуговуванні. По-друге, стає непридатним з часом. У заокеанських ЗМІ вибухнув скандал, відгомони якого досі ще гуляють по мережі. Фахівці стверджують, що американські ракети вже не здатні здійснити міжконтинентальний політ. Зрозуміло, що ніхто з генералів такого не підтвердить. Що б не відбувалося в дійсності з ракетами, будуть «дути щоки» і мовчати, щоб не розкривати державної таємниці. До речі, багато косяться й на ядерні сили Росії. Охочих їх покритикувати, користуючись нібито інсайдерською інформацією, знаходиться чимало.

Ліберальні домисли?

Деякий час тому експертне співтовариство активно потурбувалося питанням про те, чи буде Росія наводити порядок у своїх ядерних силах. Хочеться запитати: а вам яке діло? Це ж тема, що є державною таємницею. Президент неодноразово говорив громадянам про засоби, запланованих на переозброєння армії. Невже необхідно кожному розповідати про військової таємниці? Це ж просто нерозумно. Але вдумливий глядач з новин дізнається все, що необхідно, щоб «спати спокійно». За 2014 - 2015 роки проведено стільки навчань військ, скільки і СРСР собі не дозволяв навіть у найскладніші роки. Якщо прибрати з ефіру всі плітки і домисли, то привід турбуватися начебто відпаде сам собою. Нам на екрані відкрито показують, що наші ракети літають. Тобто відповісти на загрозу є чим.

Різні ракети і технології

Ще при ознайомленні з Пентагонівські даними в очі кидається нерівність по носіях і паритет по зарядам. Там говориться, що Росія володіє 528 ядерними засобами. У США таких більше на 266 одиниць. Тут враховуються всі ракети тріади. Дивно, правда? Немає ніякого рівності. Адже Штати можуть виставити проти Росії більше носіїв. Виявляється, вся справа в тонкощах. Адже кошти, на яких розміщуються боєголовки, конструювалися автономно, без обміну даними між вченими. Ми з вами, як пристойні люди, що не станемо замислюватися про розвідку і шпигунстві. Як би там не було, виявилося, що техніка у потенційних супротивників різна. Давайте подивимося на неї пильніше.

Ядерні сили США

Тріада складається з наземних «Мінітмен», підводних (АПЛ) «Трайдент-2» і літаків-бомбардувальників. Балістичні ракети несуть від однієї до трьох боєголовок. США показують їх 450 одиниць. Порядку 1000 заховані в глибинах океану на підводних човнах типу «Огайо». Всього їх чергує 14, кожна несе по 24 ракети. Ще є бомбардувальники. Всього їх, як визнають у Пентагоні, 230 одиниць. Якщо цікавлять типи, то ось вони: В-52Н, В-1В і В-2А. Кажуть, що приблизно п`ятдесят літаків законсервовано на складах. Кожен бомбардувальник вважають за одну боєголовку, хоча вони здатні нести і більше. Однак в договорі СНО-3 вирішили «не бути дріб`язковими». Варто все ж враховувати факт можливості використовувати на повітряних носіях як крилаті ракети, так і бомби.

Наші засоби

Росія володіє власними «комплексами». Навіть жарт такий є, що не варто їх соромитися. Всього показано в статистиці 186 установок «Тополя» і «Тополь-М». Перші розташовуються в шахтах, другі мобільні. Вони несуть по одному заряду. Як показали недавні випробування, до «ворога» долетіти цілком здатні. Ще є «Ярс». Вони відрізняються здатністю розділяти і індивідуально наводити боєголовки. Їх, як кажуть, близько трьох десятків або більше. Крім того, у Росії на чергуванні перебувають «Воєводи» з десятьма самонавідними зарядами. Їх військові характеризують такою абревіатурою: РГЧ ІН. Означає вона те, що десять зарядів з цього носія можуть вдарити по різним цілям. Крім того, існує шестизарядний «Стилет». Підводних човнів у нас всього вісім поки. Вони оснащені комплексами «Булава». А бомбардувальників - 66.

Наші сюрпризи потенційним супротивникам

Далі переходимо до даними, на достовірності яких ніхто не наполягатиме. Кажуть, однак, що в Пентагоні до них ставляться шанобливо. А суть в тому, що перераховані ракет не будуть загрозою для противника, якщо не дати їм можливості долетіти до мети. Тобто мало розвивати стратегічні сили, необхідні ще й ПРО. Про американську ми начулися. Чого тільки журналісти не пишуть з цього приводу. Тільки в дії їх захист ніхто не бачив. А в Росії вже випробували ракети (неядерні), які можуть піти від будь нині відомої системи ПРО. Вони несуть до десяти боєголовок, здатних відділятися і відправлятися кожна до власної мети. При цьому їм не страшні природні перешкоди типу гір. Траєкторія польоту ракет теж не піддається цифровий аналітиці. Так кажуть «експерти».

Випадок в Чорному морі

І наостанок пропонується пригадати дивні події, що відбулися 12 квітня 2014. Про них згадав В. В. Путін у фільмі «Президент». А саме він говорив про те, як американський корабель здійснив «незапланований маневр» і, прямо скажемо, втік від берегів Криму, коли відчув себе під прицілом російського комплексу «Бастіон». Виявляється, це зовсім некомфортно, коли тебе можуть підстрелити в будь-який момент. Крім того, подейкують, що цей багатостраждальний есмінець ще не зміг відбити «атаку» простого СУ. Його електроніка несподівано повністю вийшла з ладу. Це стало одкровенням і потрясінням для американських військових моряків. А згадалося про це ось в якому зв`язку. Звичайно, співвідношення ядерних сил Росії і США вкрай важливо. Але є речі більш принципові. Мається на увазі розвиток і впровадження захисних технологій, які б не дозволили потенційному супротивникові (тобто «партнеру») використовувати свій грізний арсенал. Погодьтеся, в цьому більше толку і користі. А головне: не буде непотрібних і таких страшних смертей!