Прислів'я про книгу в російській та китайською фольклорі

У світі існує два найдавніших джерела мудрості. Ними по праву вважається усна народна творчість, яка передає мудрість в коротких висловлюваннях, легендах і казках, а також книги - перше повноцінне сховище інформації. Ці два феномени не могли не перетинатися, тому сьогодні людство має безліч книг про прислів`ях і величезною кількістю приказок про книжки.

Історія книг на Русі

Як відомо, в 988 році Русь прийняла християнство. У зв`язку з цим з`явилася необхідність в матеріальних носіях, які змогли б поширити догмати православної віри на всю територію держави. Такими носіями інформації про святих законах християнства стали книги, які переписувалися ченцями вручну. Значний внесок у розвиток книги на Русі внесли брати Кирило і Мефодій.

У роки правління Івана Грозного необхідність у великій кількості книг сильно зросла, так як пласт освіченого населення держави (бояри), у свою чергу, помітно збільшився. Ченці не встигали переписувати книги, до того ж на це було потрібно дуже багато часу. У зв`язку з цим потурбувалися обладнання для друку. Основоположником друкованої книги в нашій країні вважається Іван Федоров, який за наказом Івана IV випустив у першої друкарні видання «Діяння апостольські».

З тих самих пір книги стали невід`ємним атрибутом освічених і моральних людей, вони увійшли в російську традицію і в народний фольклор: з`явився новий різновид висловлювань - прислів`я про книгу.

За Петра I друковані видання стали не тільки носієм християнських цінностей. З`явилася світська література, що виконує рекреаційну функцію. Також були написані підручники і збірники, за якими навчалися діти вдома і в навчальних закладах. Завдяки цьому різновиді друкованих видань прислів`я про книгу стали включати в себе додаткову конотацію. Вони прирівнювали читання до вчення і утворення.

Книга як символ вчення

Прислів`я та приказки про книгу закріпили її в російській народній традиції як джерело знань і джерело інформації. Не випадково адже з`явилося поширена думка про те, що розумна людина не може стати таким без читання.

Книги міцно зміцнилися в системі освіти, увійшли до програм навчальних закладів, з`явилося також поняття «класична література», яке не могло б існувати, якби твори великих письменників не були закріплені на матеріальному носії.

Прислів`я про книгу представляють лише сукупний образ видань як чогось корисного для моральності людини. Але в історії було безліч випадків, коли книги і окремі твори вважалися небезпечними, оскільки містили ідеї, що суперечать інтересам влади. Приклад цього - «Архіпелаг ГУЛАГ» О. Солженіцина, роман, який вийшов на суд громадськості набагато пізніше, ніж з`явився з-під пера письменника.

Російські висловлювання про книгах

Цінність книги завжди підкреслювалася в російській фольклорі. Ілюстрацією цієї тези може служити вислів: «Золото добувають із землі, а знання - з книги». З нього зрозуміло, що знання для російського народу рівносильно золоту за своєю цінністю, а хороша книга - це благодатний грунт, на якій з`являється все корисне і необхідне для духовно і морально розвиненої людини.

Прислів`я про книгу нерозривно пов`язані з процесом ознайомлення з представленою в ній інформацією, тобто, з читанням. На Русі, до речі, до скасування кріпосного права більша частина населення була неписьменною, так як у селян не було матеріальних можливостей віддати дитину до навчального закладу. Тим не менш, прислів`я про книгу й читання її закріпилися в російській традиції задовго до того, як у державі була ліквідована безграмотність.

Китайські висловлювання про книгах

Мудрі східні мислителі не могли обійти тему книг стороною. Прислів`я та приказки про книгу займають важливе місце в китайському народній творчості.

Східні висловлювання відрізняються особливою, витонченою метафоричністю, яка робить їх яскравими і вишуканими. Ось одне з них: «недочитала книжка - не пройдений до кінця шлях». У цій приказці підкреслюється, що читання твору - ціле життя зі своїми особливостями і законами, яким людина повинна підкорятися. Якщо ж читання твори не доведено до кінця, значить, всі попередні дії втрачають сенс, залишається незрозумілою суть і філософія книги, читач не до кінця зможе оцінити її красу. Таким чином, прислів`я про книгу й читання дуже поширені і актуальні в Китаї.

Російські приказки про вчення

Російський народ, безумовно, сприймає освіту як благо для людини. А оскільки джерелом знань є книга, поняття «навчання» і «читання» у вітчизняному фольклорі стали синонімічні. Саме тому прислів`я про любов до книги найчастіше втілені в іншого різновиду висловлювань - в приказках про навчання: «Красна птах перьем, а людина ученьем», - адже неможливо самоосвіта без хорошої книги.

Китайські приказки про навчання

Східні мудреці також підкреслюють неймовірну значимість читання для пізнання навколишнього і самого себе, для вдосконалення свого внутрішнього світу. Тому в Китаї прислів`я про слово та книзі - найпопулярніша різновид подібних розумних лаконічних висловлювань.

«Не будеш поспішати в навчанні - можеш зовсім втратити його», - ось один із прикладів приказок, в яких пропагується якнайшвидше самоосвіта, найкращий помічник якого - корисна і цікава книга.