Ольга Лепешинська: біографія, фото, особисте життя. Балерина Лепешинська Ольга Василівна і сталін

Ольга Лепешинська - балерина, біографія якої дуже цікава. Вона танцювала провідні партії у Великому Театрі, користувалася повагою Сталіна і величезним авторитетом у всьому світі. Про долю цієї великої жінки ми і поговоримо в цій статті.

Походження

Лепешинська Ольга Василівна народилася в 1916 році 28 вересня в сім`ї Марії та Василя Лепешинського. Революційні потрясіння і громадянську війну ця сім`я пережила порівняно спокійно, а коли в Росії почалася ліквідація розрухи, тато дівчинки, обдарований інженер, зводив ще Китайсько-Східну залізницю, став дуже затребуваним у нової влади як експерт по проектуванню мостів. Лепешинська були родовими дворянами, проте репресії і регулярні чистки «колишніх» їх не торкнулися. Дідусь Ольги був відомим народовольців, а її двоюрідний дядько перебував на засланні разом з В.І. Леніним - і це була найкраща індульгенція в 1920-і роки.

Дитячі роки

Ольга Лепешинська жила розміреним і спокійним життям разом з батьками в Москві на Солянка. Тато і мама дівчинки мріяли, що їх дочка продовжить сімейну династію і стане інженером-мостобудівником. Однак у Ольги були зовсім інші наміри. Вона з дитинства гаряче любила танцювати і хотіла стати балериною. Тож невдовзі вона вступила до Державної балетну школу при Великому театрі.

До навчання майбутніх артисток в цьому навчальному закладі ставилися досить серйозно, адже багато з них потім потрапляли у Великий театр. І на прославлену сцену Ольга Лепешинська вийшла дуже рано - в 10 років. Тоді учениці-другокласниці зображували зграйку пташок, радующіхся приходу весни, в опері «Снігуронька». Потім дівчинка дебютувала і в першій своєї справжньої ролі - вона втілювала образ Феї Драже в «Лускунчику». А після випуску з балетного технікуму, в який школа була реорганізована в 1931 році, Ольга танцювала вже головну партію.

Шлях до слави

У 18 років Ольга Лепешинська стала знаменитою. У 1935 році вона була задіяна в прем`єрному балеті «Три Товстуни», де виконала партію дівчинки Суок. Її виступи були захоплено зустрінуті публікою, а в пресі молоду балерину охрестили висхідною зіркою.

Крім того, юна знаменитість почала активно займатися громадською діяльністю, спочатку стала членом райкому і Московського міськкому комсомолу, потім, через чотири роки - депутатом Московської ради. До того часу на афішах балерину стали іменувати «орденоносцем», а в 1937 році вона була удостоєна ордена «Знак Пошани». Для артистки, яка недавно відсвяткувала двадцятиріччя, це було справжнім визнанням і запорукою блискучої кар`єри.

Різні ролі

Однак не всі в долі юної знаменитості складалося гладко. Репресії 1930-х років все-таки не обійшли сім`ю балерини стороною. Одного разу заарештували тітку Ольги, але на життя, яке вела Лепешинська Ольга Василівна, це, на щастя, не позначилося. У театрі артистка весь час виконувала нові партії. Вона зобразила Зіну в «Світлому струмку», втілила образ принцеси Аврори в «Сплячої красуні», танцювала Поліну в «Кавказькому бранці» і Машу в «Лускунчику». Їй також довелося виконати партію Одетти-Оділлії в «Лебединому озері». Про Ольгу часто і прихильно відгукувалися в пресі. Але сама балерина далеко не завжди була задоволена тим, що робила. Наприклад, коли вона визнала, що не зможе довести до досконалості партію Одетти, то попросила керівництво звільнити її від участі в «Лебединому озері». Подібний випадок був для того часу безпрецедентним. А найкращими своїми ролями Ольга називала партію Світлани в однойменній постановці і Кітрі в балеті «Дон-Кіхот». Лепешинська ніколи не страждала «зірковою» хворобою і реально оцінювала свої досягнення. На заході кар`єри вона стверджувала, що її хореографія була видатною, проте природна техніка і вогненний темперамент робили її неповторною.

Ольга Лепешинська і Сталін

Кар`єра балерини складалася дуже успішно тому, що вона дуже строго ставилася до себе і постійно займалася самовдосконаленням. Виступи артистки були настільки гарні, що на неї звернув увагу сам Сталін, жартівливо називав «бабкою», а після установи Сталінської премії власноруч вніс її ім`я в перелік перших лауреатів. Це сталося перед початком ВВВ, тому, отримавши величезні гроші (100 000 рублів), Ольга велику їх частину віддала фонду оборони. Вождь народів завжди мав схильність до Лепешинської і часто балував її дорогими подарунками. Одного разу в Кремлі балерина пила шампанське, і їй дуже сподобалися келихи. На наступний день їй доставили пару таких фужерів з гравіюванням «стрибуху-бабку від Й. Сталіна».

Військові роки

Ольга Лепешинська - балерина з багатою біографією. Під час війни Великий театр евакуювали в Куйбишев. У ті роки балерина не тільки постійно виступала на сцені, а й об`їздила з концертами всю країну. Вона неодноразово танцювала і перед солдатами на фронті. Одного разу її концертна бригада трохи не опинилася в полоні у німців. Лепешинська дізналася про це тільки в 1975 році, коли отримала листа від офіцера, колишнього на тому виступі. Він повідомив, що відразу після концерту та від`їзду артистів, дорогу перекрили фашисти і зав`язався кровопролитний бій. Кажуть, що Лепешинська, у якої до кінця життя накопичилося 14 орденів, вважала найдорожчими нагородами медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» Та «За оборону Москви», справедливо вважаючи, що у перемозі над фашистами існує і її внесок.

Нові досягнення

Ольга Лепешинська багато працювала в роки війни. Її нової великою роллю стала партія Ассоль в «Червоних вітрилах». У 1943 році вона вже танцювала в Москві на підмостках Великого театру. Першою постановкою в післявоєнні роки, в якій балерина була задіяна, стала «Попелюшка» С. Прокоф`єва. У ній балерина виконала головну партію. Образ, втілений Лепешинської, дуже відповідав часу, адже до її героїні після нелегких випробувань приходить щастя і довгоочікувана любов. За цю роль в 1946 році Ольга була удостоєна ще однієї Сталінської премії. Після цього, в 1947 і 1950 роках, отримала ще дві - за партії, виконані в «Полум`я Парижа» (Жанна) і «Червоному маку» (Тао Хоа). У 1951 році Ользі Василівні разом із Галиною Уланової присвоїли звання Народної артистки СРСР.

Особисте життя

Ольга Лепешинська, особисте життя якої цікавить багатьох, виходила заміж три рази. У 1956 вона познайомилася з генералом Олексієм Антоновим. Через деякий час закохані одружилися і зажили щасливо. Для балерини це був вже третій шлюб. Тоді в колеги Лепешинської жартували, що вона пішла на підвищення, адже її попереднім чоловіком був генерал-лейтенант Райхман Леонід. У 1951 році він раптово був заарештований, але балерина зуміла домовитися про його звільнення. З цього приводу ходило багато чуток, проте правда була відома тільки їй, Берії і, можливо, Сталіну. Сім`я артистки після цього розпалася.

Третій шлюб балерини виявився щасливим, однак в 1962 році Антонов раптово помер. Цю втрату Ольга Лепешинська переживала важко, вона майже позбулася зору. Після цього про виступи в театрі можна було забути. Зір з часом вдалося відновити, і кілька років артистка працювала в Італії, займаючись з юними балеринами. Потім Ольга Василівна спробувала знову повернутися на сцену. Однак зрозуміла, що її хореографія змінилася, пропали радість і душевний підйом, якими відрізнялися її танці. Тоді Лепешинська на довгі роки виїхала за кордон.

Педагогічна діяльність

Ольга Лепешинська, фото якої публікувалися в найвідоміших виданнях світу, працювала в різних країнах. Вона створювала балетні національні трупи, передавала свій багатий досвід початківцям балеринам. Ольга Василівна дуже хотіла працювати на батьківщині, але тут її педагогічні здібності не оцінили. При цьому авторитет артистки в театральному середовищі був незаперечний, більше тридцяти років Лепешинська була головою оргкомітету міжнародних балетних конкурсів у Москві і президентом Російської хореографічної асоціації. У цієї чудової жінки було стільки почесних звань і міжнародних нагород, що вона навіть утруднялася пригадати деякі з них.

Спадщина

Ольга Лепешинська, біографія якої дуже повчальна, була людиною кипучої енергії, до останніх днів вона продовжувала трудитися. Велика артистка померла в 2008 році 20 грудня, і її поховали в Москві на Введенському кладовищі. Проте слава балерини недовговічна, і перед смертю долею Ольги Василівни ніхто не цікавився. Біля неї з`явилися нові друзі, які після її кончини отримали багату спадщину знаменитості. До нього входили старовинні полотна, дорогі хутра і коштовності, а також елітна нерухомість. Звичайно, Ольга Лепешинська - балерина, спадок якої полягає далеко не в цьому. Вона дарувала радість оточуючим людям, багато працювала, ділилася своїм багатим досвідом, проте матеріальних свідчень її таланту майже не збереглося, а цінностями, які у неї були, заволоділи сторонні люди. Ця історія активно обговорювалася в ЗМІ, але належного розвитку так і не отримала. Окремі речі артистки згодом були передані в Державний центральний театральний музей імені Бахрушина і тепер трепетно в ньому зберігаються.

Лепешинська Ольга Василівна, біографія якої наповнена яскравими подіями, прожила довге і цікаве життя. Вона до останніх днів залишалася сильною людиною із залізною волею і принципами.