Балерина Уланова галина: біографія

Тендітна, хвороблива, сором`язлива балерина, не любить танцювати. Дуже важко дізнатися в цій людині велику, повітряну, неповторну, талановиту Уланова. Праця, завзятість та цілеспрямованість зробили з «блідою, болючою дівчинки» епоху російського балету.

Нагороди, всесвітня популярність, всенародна любов, а також самотність, щирість, найсильніше почуття боргу - все це і є Галина Уланова. Балерина, яка жила в непростий час і яка підкорила серця сучасників і нащадків.

Батьки

8 січня 1910 в сім`ї Уланова, служителів Маріїнського театру, народилася донька. Дівчинку назвали Галиною. Глава сімейства Сергій Уланов був артистом театру, але закінчив свою кар`єру балетним режисером. Мама Галі - відома балерина Уланова (до заміжжя Романова) Марія. Незабаром після народження дочки Марія Федорівна присвячує себе педагогічної діяльності. З-під її крила вийшло чимало відомих солісток, в їх числі дочка - Галина Уланова (балерина).

Біографія балерини оповідає про важке дитинство дівчинки. Нерідко вона згадувала, як важко батькам доводилося заробляти на хліб. У післяреволюційної Росії всім було жити нелегко, особливо творчим людям. Батько домовлявся з кінотеатрами виступати перед сеансами за символічну плату. У будь-яку погоду батьки разом з Галею відправлялися пішки в інший кінець міста, щоб показати номер в неопалюваному залі. Але глядачам подобалася чета Уланова, їх легкий і зачаровує танець. Незважаючи на умови та оплату, артисти повністю викладалися за номер, а потім відігрівалися перед наступним сеансом. Дівчинка спостерігала за ними, дивилася кіно і засипала у холодній кімнаті.

Покликання

З самого дитинства вона бачила, як важко бути артистом балету, і собі такої долі не хотіла. Як кажуть, на роду було написано, що в майбутньому Галина Уланова - балерина. Біографія дочки балетних артистів оповідає, як плакала юна Галя, коли батьки віддавали її до балетної школи.

У дев`ять років перед дівчинкою відкрилися двері Державної хореографічної школи. Першим її вчителем була мама. Вихованки любили Марію Федорівну, вважали її доброю і серцевої. Але навіть цьому не раділа Галина Уланова (балерина).

Біографія артистки рясніє спогадами, в яких вона говорить, як їй складно було полюбити балет. Вже дуже важко все відбувалося, не було тієї легкості, легкості і казковості, які бачить глядач. По той бік лаштунків балет - серйозна праця, біль і подолання невдач у постановці номерів.

До слова сказати, мати була дуже строга і вимоглива по відношенню до головної своїй учениці. Дівчинка часто плакала і не хотіла займатися, всією душею вона ненавиділа балет. Але іншу професію в сім`ї не розглядали, так само як і варіант, що Галина може залишитися невідомою.

«Я не хотіла танцювати», - Уланова (балерина)

Біографія Галини Сергіївни наповнена трагізмом і самотністю. Всією душею вона не могла прийняти заняття, балетну муштру. Навіть будучи знаменитою, вона журилася: «Як можна полюбити те, що так важко дається!» Важко в цій професії всім і завжди, але маленькій дівчинці Галі здавалося, що їй важче за всіх. Можливо, так воно і було. Справа в тому, що від природи балерина Уланова дуже сором`язлива і болюча.

Тягар сором`язливості Галина Сергіївна несла все своє життя. Спочатку їй не давалися відповіді біля дошки, потім інтерв`ю їй здавалися тортурами, і навіть мови в невеликому колі колег вона намагалася завжди уникнути. Яскравий приклад приводять її товариші по роботі в театрі. Одного разу після довгої відсутності Галини Сергіївни весь колектив організував їй теплу зустріч. Але навіть відчуваючи свій моральний обов`язок, балерина не змогла висловити словами свою подяку. Замість цього вона купила невеликі букетики і поклала кожному на столик або пюпітр на знак уваги і подяки. Балерина Уланова завжди вважала, що потрібно не говорити, а діяти!

Визнання

У своїх мріях маленька Галя ніколи не була балериною, її вабило море (малятком вона завжди повторювала: «Хочу бути хлопчиком-моряком!»). Але моральний обов`язок перед батьками змушував її присвячувати всю себе балету. Її нелюбов і заняття через силу змусили матір задуматися про правильність вибору майбутнього для дочки. Завзятість, цілеспрямованість і природна пластичність з кожним днем «стругали» ідеальну балерину, і Марія Федорівна знайшла упевненість у скоєному.

Партія Флоріани в «Сплячої красуні» - перша роль Уланової в якості професійної балерини. Замкнутою, скромною і боялася публіки дівчині дуже важко давався кожен вихід на сцену. А перший раз пронісся в круговороті страху.

Величезний внесок у розвиток професійних навичок балерини привнесла А. Я. Ваганова. Видатний хореограф займалася з Уланової ще довго після закінчення училища. Агрипина Яківна постійно шукала індивідуальність в танці, яка б підходила Галині Сергіївні, оскільки вона дуже була несхожа на інших. І цю несхожість хореограф намагалася розкривати, а не ховати.

Любов залу з перших появ на сцені стала отримувати Галина Уланова. Балерина ж дуже строго ставилася до своєї роботи і довго не була задоволена нею.

«Лебедине озеро» зробило дев`ятнадцятирічну Галину дуже відомою. Але сором`язлива балерина не вірила публіці і потихеньку впадала у відчай і розчаровувалася.

Переломний момент

Роллю, яка відкрила серце Галини Сергіївни і пустила в нього балет, була Жизель. Цікаво те, що спочатку цю партію мала виконувати інша балерина. Уланова довго примірялася до ролі, вивчала характер, але, перейнявшись історією, виконувала її приголомшливо. Жизель допомогла усвідомити Галині Сергіївні, що одне з головних у її роботі - вміння перевтілюватися. При цьому родзинкою Уланової була природна сором`язливість і «принципова» природність, вони жодного разу не дали їй надіти маску і дарувати показні емоції та почуття.

Далі Уланова стала любити свої ролі, своїх героїнь, переживати їх життя, наділяти їх новими якостями. Мабуть, сама запам`ятовується роль Галини Сергіївни - Джульєтта в «Ромео і Джульєтті».

Все життя видатної Галини Уланової - балет. Геніальні образи, неповторне виконання, титанічна праця, зміна театрів і міст - все це становило життя крихкою і соромливою жінки.

Цікаві факти

Життя великої балерини сповнена злетів, завзятості та цілеспрямованості. Вона хотіла для себе іншої долі. Але, на щастя, батьки Уланової, її викладачі розглянули в ній те, що подарувало їй щастя і можливість нам дізнатися про її таланті.

Незважаючи на свою популярність і визнання глядачів і професіоналів всього світу, Галина Сергіївна була нескінченно самотня. Вона тричі виходила заміж, дітей своїх не мала. Пішовши зі сцени, присвятила себе педагогічній діяльності. Вона зуміла передати секрети своєї майстерності учням, але затьмарити її нікому не судилося.

У Голландії виведений сорт тюльпанів «Уланова». У Росії випущена ювілейна двухрублевой монета до ювілею Галини Сергіївни, в її честь названо алмаз.

У московській квартирі, де вона жила, зробили музей балерини Галини Уланової. А на будинках, в яких проживала, розмістили меморіальні дошки.

Пам`яті Уланової присвячені книги, фільми, концерти. Померла велика балерина в 1998 році, похована на Новодівичому кладовищі.