Дикий бик: види і фото

Еволюція - дивовижний механізм, придуманий природою. Завдяки їй на світ з`явилися тисячі видів тварин, досить схожих між собою, але при цьому мають сотні відмінностей. Дикий бик також не став винятком, адже його сімейство нараховує безліч підвидів.

Ці горді тварини мешкають практично у всіх куточках земної кулі. Представників диких биків можна зустріти і в пустельних саванах Африки, і на засніжених просторах Тибету. Що ж нам відомо про цих тварин? Чим вони особливі? І чому їх доля вважається однією з найтрагічніших на планеті?

Сумна доля рогатої гіганта

Колись на просторах сучасної Європи водився дикий бик тур. Це був величний звір, що важив трохи менше тонни. Його роги змушували тремтіти від страху численних ворогів, за винятком людини. Адже саме завдяки останньому цей вид диких биків так і не зберігся до наших часів.

Дикий бик тур був хорошим джерелом м`яса й шкіри, через це на нього була відкрито полювання. А враховуючи повільність звіра, вбити його міг навіть найслабший мисливець. Згідно з історичними даними, останній тур помер в 1627 році. І все ж пам`ять про нього не зникла, адже саме цей могутній красень є предком практично всіх відомих видів биків, у тому числі і домашніх.

Зубр - найближчий родич туру

Одним з найбільш близьких родичів туру є зубр. Це велика тварина, в холці досягає майже 2 м. При цьому вага велета деколи перевалює межа в одну тонну, що робить його одним з найбільших представників свого виду. Зубр має темно-коричневу шерсть, яка здатна зігріти його в люті морози.

Раніше цей дикий бик мешкав на всій території сучасної Європи, Росії, а також на Кавказі. Але, як і у випадку з турами, тварина часто зазнавало нападу людей. Це призвело до того, що чисельність зубрів різко скоротилася, а на початку XX століття вони опинилися на межі повного вимирання.

Від забуття їх врятували природоохоронні організації, які взялися за відновлення популяції зубрів. Вони помістили цих тварин в заповідники, де вони й понині перебувають під пильним наглядом і охороною.

Дикі бики Північної Америки

Ще одним родичем туру, але на цей раз вже заморським, є бізон. Цей дикий лісовий бик проживає на території Північної Америки і своєму зовнішнім виглядом сильно нагадує зубра. Правда, шерсть у бізона куди довше, ніж у його родича, і деколи досягає 50 см в довжину.

І все ж, як і у випадку із зубрами, цей дикий бик також піддавався тиранії з боку людини. Так, якщо на початку XIX століття їх популяція налічувала понад 60 млн голів, то через століття це число впало до позначки в тисячу. Що послужило причиною для цього? Відповідь проста - переселенці.

Нові колонізатори почали вбивати тварин заради того, щоб прогодувати робітників, які будували залізничні колії. Трохи пізніше полювання на бізонів стала більше схожою на забаву, ніж на видобуток їжі. Були навіть акції, згідно з якими, купивши квитки на поїзд могли постріляти з вікон по бідних тваринам.

Благо, з часом люди схаменулися, принаймні частина з них. Бізонів взяли під охорону і надали їм всі необхідні умови для зростання популяції. Тепер цей дикий бик знаходиться в безпеці, але все ж борці за екологію продовжують пильно стежити за їх чисельністю.

У холодних горах Тибету

Засніжені гори Тибету послужили притулком для одного з найдивовижніших тварин - Яка. Це дикий бик з величезними рогами, які досягають 80 см в довжину. Густа бура шерсть захищає його від морозу і снігопадів. А м`язисті ноги дозволяють без проблем перебиратися з одного стрімчака на другий.

І хоча яка можна зустріти і в інших регіонах Центральної Азії, таких як Алтай і Киргизія, все ж тільки в Тибеті ці тварини відчувають себе як вдома. Адже тут їх контакт з людиною зведений до мінімуму, а значить, ніщо не загрожує їхній свободі.

Любителі жарких країн: гаур і буйвол

На території Індії мешкає гаур - дикий бик, що вражає своїми розмірами. Були зафіксовані випадки, коли дорослі особини досягали ваги в 1,3-1,4 тонни. Висота дорослого звіра коливається в межах 1,8-2,2 м в холці. Роги у гаура не надто великі, у всякому разі менше, ніж у родичів. Вовна має темно-бурий окрас, а з віком вона темніє і стає практично чорної.

Ще одним любителем жаркого клімату є буйвол. Це тварина мешкає в саванах Африки, де температура деколи перевалює поріг в 40 градусів в тіні. Ця тварина має міцні роги, майже зрослі в нижній частині.

І хоча цей дикий бик володіє значними розмірами, все ж серед місцевих мешканців у нього є вороги. Леви і крокодили досить часто полюють на них, і, тим не менш, популяція цих тварин знаходиться поза небезпекою.

Найдрібніший дикий бик

Серед диких биків є і карлики. Наприклад, аноа. Це крихітне створення має зріст в 0,8-1 м. При цьому його вага коливається в межах 150-300 кілограмів. Найменша частина тіла - це роги. Вони у аноа досягають всього лише 30-40 см в довжину.

Живуть ці бики на острові Сулавесі, що в Індонезії. Так як ці тварини зустрічаються тільки тут, вони перебувають під охороною Всесвітньої організації із захисту прав тварин.